Справа № 620/419/20 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
12 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Григорук В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування розрахунку і постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування розрахунку і постанови.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позов задоволено повністю.
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, ухвалено додаткове рішення суду у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Київського міжрегіонального управління Укртансбезпеки про визнання протиправними та скасування розрахунку і постанови. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2732 (дві тисячі сімсот тридцять дві) грн. 61 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державна служби України з безпеки на транспорті звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача,дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом першої інстанції встановлено, що представником позивача подано заяву про стягнення судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи, а саме: судовий збір у розмірі 2732 грн. 61 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19000 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень).
Для підтвердження вказаних витрат суду надано: копію додаткової угоди № 2 від 16.03.2020 року; копію акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 18.03.2020 року; копію рахунку-фактури № 2 від 18.03.2020 року; копія акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 28.04.2020 року; копію рахунку-фактури № 3 від 28.04.2020 року; копію акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 14.05.2020 року; копію рахунку-фактури № 4 від 14.05.2020 року; копію акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 02.06.2020 року; копію рахунку-фактури № 5 від 02.06.2020 року; копію меморіального ордеру № @2PL913765 від 28.01.2020 року; копію меморіального ордеру № @2PL137032 від 16.03.2020 року; копію меморіального ордеру № @2PL950865 від 15.05.2020 року; копію меморіального ордеру № @2PL500917 від 04.06.2020.
Загальна вартість наданих послуг складає 19000 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень).
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що співмірною сумою до відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу є 10000 грн., а тому заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з понесенням витрат на правничу допомогу необхідно задовольнити частково.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 15 жовтня 2020 року.