Справа № 640/11556/19 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.
13 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Концерну «Військторгсервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Концерн «Військторгсервіс» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0234251206 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 5631,13 грн. за порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних №№ 613/14, 614/15, 615/14, 616/14, 617/14, 618/14, 620/14, 621/14, 622/14, 623/14, 624/14, 625/14, 626/14, 50/26, 55/26, 58/26, 63/26, 64/26, 65/26, 66/26, 70/26, 72/26, 73/26, 75/26, 76/26, 77/26, 78/26, 79/26, 80/26, 81/26, 82/16, 83/26, 85/26, 86/26, 87/26, 175/26, 177/26, 178/26, 181/26, 183/26, 184/26, 185/26, 188/26, 189/26, 190/26, 191/26, 192/26, 193/26, 194/26, 195/26, 196/26, 197/26, 198/26, 199/26, 201/26, 202/26, 203/26, 205/26, 206/26, 207/26, 208/26, 209/26, 210/26, 211/26, 213/26, 214/26, 215/26, 219/26, 222/26, 225/19, 226/26, 228/26, 229/26, 231/26, 230/26, 233/26, 235/26, 236/26, 237/26, 238/26, 241/26, 242/26.
Позов обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на подання позивачем податкових накладних в межах граничного строку для реєстрації, що підтверджується відповідними копіями принтскринів інтерфейсу протоколу програми електронного документообігу «M.E.Doc».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року позовні вимоги - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19.03.2019 № 0234251206 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 5631,13 грн. за порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних №№ 613/14, 614/15, 615/14, 616/14, 617/14, 618/14, 620/14, 621/14, 622/14, 623/14, 624/14, 625/14, 626/14, 50/26, 55/26, 58/26, 63/26, 64/26, 65/26, 66/26, 70/26, 72/26, 73/26, 75/26, 76/26, 77/26, 78/26, 79/26, 80/26, 81/26, 82/16, 83/26, 85/26, 86/26, 87/26, 175/26, 177/26, 178/26, 181/26, 183/26, 184/26, 185/26, 188/26, 189/26, 190/26, 191/26, 192/26, 193/26, 194/26, 195/26, 196/26, 197/26, 198/26, 199/26, 201/26, 202/26, 203/26, 205/26, 206/26, 207/26, 208/26, 209/26, 210/26, 211/26, 213/26, 214/26, 215/26, 219/26, 222/26, 225/19, 226/26, 228/26, 229/26, 231/26, 230/26, 233/26, 235/26, 236/26, 237/26, 238/26, 241/26, 242/26.
В апеляційній скарзі, Головне управління Державної податкової служби в м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірні податкові накладні не можуть вважатись зареєстрованими, оскільки тільки після фактичної доставки до поштової скриньки ДПС України, такі накладні є зареєстрованими.
Крім того, у апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить замінити відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної податкової служби» від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Концерном «Військторгсервіс» (33689922) за березень 2017 року - січень 2019 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 22.02.2019 р. № 1964/26-15-12-06-16/33689922, в якому встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як наслідок, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0234251206, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 34 507,55 грн.
За результатами адміністративного оскарження, ДФС України прийнято рішення від 27.05.2019 № 23221/6/99-99-11-06-01, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наявні матеріали справи підтверджують своєчасність подання філіями позивача спірних податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та невчинення контролюючим органом необхідних дій щодо направлення позивачу протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що свідчить про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій за затримку реєстрації податкової накладної, яка відбулась за відсутності його вини, а відтак наявність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0234251206 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 5631,13 грн.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.
Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо нереєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 та від 21.01.2020 у справі №826/7925/16.
З матеріалів справи вбачається, що Концерном «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» 15.01.2019 направлено в електронному вигляді до контролюючого органу податкові накладні №№ 613/14, 614/15, 615/14, 616/14, 617/14, 618/14, 620/14, 621/14, 622/14, 623/14, 624/14, 625/14, 626/14 - 15.01.2019, тобто в межах граничного строку для реєстрації вказаних податкових накладних.
Втім, доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня (15.01.2019) квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунку коригування відповідачем не надано, а відтак такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на сайті ДФС України 15.01.2019 за повідомленням Пресс-служби була розміщена інформація про перенавантаження серверу ДФС, у зв'язку з чим документи оброблялися із затримкою в часі.
У подальшому, 16.01.2019 позивачем повторно направлено до контролюючого органу спірні податкові накладні №№ 613/14, 614/15, 615/14, 616/14, 617/14, 618/14, 620/14, 621/14, 622/14, 623/14, 624/14, 625/14, 626/14, які в подальшому були прийняті податковим органом, згідно квитанцій № 1.
Крім того, Концерном «Військторгсервіс» в особі філії «Східна» направлено в електронному вигляді до контролюючого органу податкові накладні №№ 50/26, 55/26, 58/26, 63/26, 64/26, 65/26, 66/26, 70/26, 72/26, 73/26, 75/26, 76/26, 77/26, 78/26, 79/26, 80/26, 81/26, 82/16, 83/26, 85/26, 86/26, 87/26 - 31.03.2018, а також податкові накладні №№ 175/26, 177/26, 178/26, 181/26, 183/26, 184/26, 185/26, 188/26, 189/26, 190/26, 191/26, 192/26, 193/26, 194/26, 195/26, 196/26, 197/26, 198/26, 199/26, 201/26, 202/26, 203/26, 205/26, 206/26, 207/26, 208/26, 209/26, 210/26, 211/26, 213/26, 214/26, 215/26, 219/26, 222/26, 225/19, 226/26, 228/26, 229/26, 231/26, 230/26, 233/26, 235/26, 236/26, 237/26, 238/26, 241/26, 242/26.
Втім, доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня (31.03.2018 та 15.04.2018) квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних відповідачем не надано, а відтак вказані податкові накладні вважаються також зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
При цьому, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Згідно з п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
У відповідності до пункту 13 вказаного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У силу вимог пунктів 14 та 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Тобто, відмовити у прийнятті або неприйнятті, або зупиненні реєстрації наданих платником податку податкових накладних ДФС, може лише у випадках, визначених у пункті 12 Порядку №1246.
У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 згідно якого однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб'єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб'єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб).
Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).
Як наслідок, податкове законодавство пов'язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.
З аналогічним підходом Верховний Суд розглядав справу №809/1040/17, за наслідками касаційного розгляду якої ухвалив постанову від 14.02.2019 у якій дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов'язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.
Таким чином, оскільки Концерном «Військторгсервіс» вчинялись всі передбачені законом дії направлені на належне виконання вимог діючого податкового законодавства, а їх не реєстрація відбулась за відсутності будь-якої вини у діях такого платника податку, відтак навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкових накладних, останній не підлягає притягненню до відповідальності, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 0234251206 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 5 631,13 грн. підлягає скасуванню.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.В. Файдюк