13 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/698/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В.- головуючий, Мачульський Г. М., Пільков К. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" до приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 8250698, 44 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" звернулося 24.09.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 (колегія суддів: Кузнецов В. О., Чередко А. Є., Мороз В. Ф.) і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 (суддя Ніколенко М.О.)
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Пільков К. М.,
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" мотивована тим, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята з порушенням статті 129 Конституції України та норм процесуального права частин 2, 3 статті 174 ГПК України.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині 2 статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Як вбачається із змісту ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 у справі №904/698/20 повернуто, оскільки ТОВ "Промислові ремонти" заявник апеляційної скарги наданим йому процесуальним правом щодо усунення недоліків апеляційної скарги не скористався, доказів усунення недоліків апеляційної скарги не надав.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020 апеляційну скаргу заявника було залишено без руху, надано йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 2 021,00 грн, доказів надіслання відповідачу копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому, скаржник попереджений про повернення апеляційної скарги у разі, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті у встановлений строк. Копія зазначеної ухвали була отримана скаржником 07.04.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Крім того, суд апеляційної інстанції ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020. Копія наведеної ухвали отримано скаржником 30.04.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд враховує те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Alimentaria Sanders S.A. v. Spain зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Згідно частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 ГПК України).
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України (PelevinvUkraine)", № 24402/02, § 27), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", (Ashingdane v. The United Kingdom), § 57, Series A № 93).
Доводи, щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права - частин 2, 3 статті 174 ГПК України, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норми процесуального права, а саме статті 174 ГПК України.
Отже, правильне застосування судом апеляційної інстанції зазначеної норми процесуального права є очевидним та не викликає розумних сумнівів.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020.
Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/698/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020.
2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя К. Пільков