13 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/18294/19
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
суддя-доповідач О. О. Мамалуй
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020р.
у складі колегії суддів: С. А. Пашкіна- головуючий, А. І. Мартюк, Л. В. Кропивна
та на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2020р.
суддя: О. В. Котков
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг"
до акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Мантас"
про визнання недійсним договору поруки
ТОВ "Імперія Холдінг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020р. та на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2020р. у справі №910/18294/19.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Верховний Суд констатує, що з огляду на наведені вище норми, у касаційній скарзі має вказуватися конкретна підстава, визначена в ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, на якій подається касаційна скарга з наведенням норм матеріального та процесуального права, які неправильно застосовані чи порушені судами попередніх інстанцій, та з обґрунтуванням відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
В касаційній скарзі скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень п. 3 ч.2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу, що при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, пославшись на п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу звернення з касаційною скаргою, не навів, щодо якої саме конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина, тощо, якої статті та якого нормативно-правового акту), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду та які саме норми права порушені чи неправильно застосовані судами.
Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування та наведення конкретних норм, які порушені чи неправильно застосовані судами.
Керуючись ст. ст. 174, 233, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ТОВ "Імперія Холдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020р. та на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2020р. у справі №910/18294/19 залишити без руху.
2. Надати ТОВ "Імперія Холдінг" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Попередити ТОВ "Імперія Холдінг" про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй