05 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 про повернення апеляційної скарги
у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080
за заявою ОСОБА_2
до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
про визнання банкрутом,-
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003 порушено провадження у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство".
За результатами підготовчого засідання, ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2003 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 841 618,10 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2006 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 введено процедуру санації.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2008 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 затверджено план санації ДСК "Чорноморське морське пароплавство".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2016 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 керуючим санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" призначено арбітражного керуючого Лахненка Є.М.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2017 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017, зокрема, продовжено строк процедури санації та повноважень керуючого санацією ДСК "Чорноморське морське пароплавство" арбітражного керуючого Лахненка Є.М., а також затверджені зміни до плану санації боржника, у редакції, запропонованій керуючим санацією.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 суддею Антощук С.І. дану справу прийнято до свого провадження, а також, серед іншого, зобов'язано Голову комітету кредиторів Фірму "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі (п. 5 резолютивної частини ухвали).
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції в частині зобов'язання Голови комітету кредиторів Фірму "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду та скасувати пункт 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 (колегія суддів: Головей В.М. - головуючий, Діброва Г.І., Принцевська Н.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 по справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020, а також скасувати п. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080.
Підставами для скасування оскаржуваної ухвали заявник касаційної скарги зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також порушення права скаржника на звернення до суду та права на судових захист.
При цьому, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОСОБА_1 наголошує на наявність у нього конституційного права на оскарження судового рішення, права на судовий захист та визначеного ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, та права на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Жуков С.В., Огороднік К.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.07.2020.
Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 про повернення апеляційної скарги залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків; відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в частині п. 5 резолютивної частини ухвали у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080.
У зв'язку з відпусткою судді Огородніка К.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Жуков С.В., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.08.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 про повернення апеляційної скарги у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080; призначено розгляд справи №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 за касаційною скаргою ОСОБА_1 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відзиви на касаційну скаргу, у відповідності до ст.295 ГПК України, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 не в частині прийняття справи до провадження, а в частині зобов'язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі (п. 5 резолютивної частини ухвали).
Ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги заявнику на підставі п. 4 ч.5 ст. 260 ГПК України апеляційний господарський суд виходив з того, що ухвала про прийняття справи до провадження не підлягає оскарженню.
За висновком суду апеляційної інстанції, згідно з ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про прийняття справи до провадження не включено до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, крім того і нормами Кодексу України з питань банкрутства оскарження ухвали про прийняття справи до провадження не передбачено.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду, оскільки вони суперечать обставинам справи та зроблені з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).
У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с.22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с.15, п. 31).
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За ч. 2 ст. 254 ГПК України, ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з п.17 ч.1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII з наступними змінами.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" порушено ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003 відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII в редакції Закону України від 30.06.1999 №784-ХІV.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2006 у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 введено процедуру санації.
Отже, оскільки провадження у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "Чорноморське морське пароплавство" знаходиться на стадії санації, у даному випадку мають застосовуватись норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013).
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, суд, послався на норми Кодексу України з процедур банкрутства та дійшов висновку, що нормами цього Кодексу не передбачено оскарження ухвали про прийняття справи до провадження.
Отже, апеляційний суд в порушення вимог п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства застосував норми Кодексу, які не підлягали застосуванню.
Крім того, судом апеляційної інстанції не було враховано, що предметом апеляційного оскарження була ухвала суду першої інстанції не в частині прийняття справи до провадження, а в частині зобов'язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі.
Нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013), який підлягає застосуванню в даному випадку, не було передбачено вичерпного переліку ухвал суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Разом з тим, відсутність у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зазначеній редакції прямих вказівок на можливість оскарження ухвал про зобов'язання сторін (учасників справи) вчинити певні дії, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників провадження, і введення тих чи інших процедур банкрутства, не може бути підставою для повернення апеляційної скарги.
Крім того, дійшовши висновку, що згідно з ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про прийняття справи до провадження не може бути оскаржена в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не врахував, що ухвала Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 прийнята у справі про банкрутство, а не в позовному провадженні, та не є виключно ухвалою про прийняття справи до провадження, а тому в оскаржуваній частині з урахуванням п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягає апеляційному оскарженню.
Відтак, встановивши наведені вище порушення, згідно норм ст. 310 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 про повернення апеляційної скарги у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 підлягає скасуванню.
Враховуючи, що при зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звертався з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке не було розглянуто судом апеляційної інстанції, справа № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 підлягає направленню до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в частині зобов'язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі.
Оскільки, у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 314, 315, 316, 317 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2020 про повернення апеляційної скарги у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 скасувати.
Справу № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 направити до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.05.2020 в частині зобов'язання Голови комітету кредиторів Фірми "Ельснер енд Ко Г.м.б.Х." надати рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 та кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В.
Пєсков В.Г.