Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1490/18
Номер провадження: 1-в/511/72/20
13 жовтня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області подання інспектора Роздільнянського РВ філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: ділянка АДРЕСА_2
Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.03.2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
До суду надійшло подання інспектор уповноваженого органу з питань пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання ОСОБА_4 за даним вироком
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_4 перебуває на обліку та не виконує обов'язки покладені на нього вироком суду, оскільки під час іспитового терміну неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, що свідчить про те що на шлях виправлення ОСОБА_4 не став.
В судове засідання інспектор уповноваженого органу з питань пробації не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
ОСОБА_4 про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання на виклик суду не з'явився.
Прокурор ОСОБА_3 у задоволенні подання просив відмовити, оскільки таке є необґрунтованим, обвинувачений нових злочинів не вчиняв.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.03.2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
ОСОБА_4 перебував на обліку в Роздільнянському РВ з питань пробації з 19.04.2019 року, так як проживає на території Роздільнянського району Одеської області с. Багнатове.
02.05.2019 року з ОСОБА_4 проведено профілактичну бесіду, відібрана підписка, анкета, роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням.
Встановлено, що 02.04.2020 року, 07.05.2020 року, 02.07.2020 року, 06.08.2020 року засуджений ОСОБА_4 не прибув на реєстрацію до Роздільнянському РВ з питань пробації.
Із наданих суду довідок, встановлено, що ОСОБА_4 не з'являвся до органу пробації в зв'язку з карантинними обмеженнями, введеними Постановами КМ України по всій території України . (а.с.62,70, 80, 82)
ОСОБА_4 було повторно ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, попереджено про наслідки його порушення.
Також під час проходження іспитового строку ОСОБА_5 було притягнено до адміністративної відповідальності: 11.09.2019 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП за розпиття спиртних напоїв в громадських місцях; 04.07.2019 року за ст. 121 ч. 6 КУпАП та ст. 121 ч. 5 КУпАП за порушення в сфері безпеки дорожнього руху; 05.09.2019 року та 20.11.2019 року за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом.
Пунктом 8 ч.1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Частиною 2 ст. 78 КК України передбачено, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст.166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Аналіз вищенаведених норм закону та приписів ст.166 КВК України свідчить про те, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням вноситься до суду у разі роз'яснення засудженому порядку виконання обов'язків, покладених на нього судом, після чого він вчиняє дії, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення (не виконує покладені на нього обов'язки та систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення (вчинення трьох і більше таких правопорушень протягом іспитового строку). Невиконанням обов'язків вважається також коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Проте, підставою для направлення засудженого для відбуття покарання є не лише формальне невиконання покладених на нього обов'язків, а таке невиконання, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
Так із матеріалів особової справи судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 в період іспитового строку не з'являвся на реєстрацію, однак засудженим надавались пояснення з приводу його неявок при причині запровадження в період з березня 2020 року карантину в Україні, що на думку суду є поважними причинами неявки для реєстрації до органу пробації.
Щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності в період іспитового строку, то після дослідження постанов судом, суд прийшов до висновку, що притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а щодо постанов про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом (ст. 175-1 КУпАП) 05.09.2019 року та 20.11.2019 року, не застосована повторність вчинення вказаного правопорушення при винесенні постанови 20.11.2019 року.
Протягом останнього року ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не притягувався, нових правопорушень не вчиняв.
Відповідно ст. 39 КУпАП, передбачено, що якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Встановлені обставини вочевидь не підтверджують системність вчинених порушень саме в період іспитового строку.
Окрім того судом встановлено, що ОСОБА_4 позитивно характеризується по місцю проживання. Під час відвідування його за місцем проживання інспектором органу пробації спільно з дільничним інспектором, встановлено, що ОСОБА_4 перебуває вдома, з двору практично не виходить, так як боїться захворіти.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що скасування звільнення від відбування покарання є погіршенням стану засудженого, а отже умисне невиконання покладених судом обов'язків, слід було ретельно перевірити працівниками відділу пробації, на яких законом покладений обов'язок контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений за час відбування покарання до кримінальної відповідальності не притягався, а його неприбуття на реєстрацію з квітня 2020 року з огляду на ситуацію в Україні, пов'язану з короновірусом, не може свідчити про небажання засудженого стати на шлях виправлення, що і є необхідною та достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання належить відмовити.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст.166 КВК України, ст. 78 КК України, суд,-
У задоволенні подання провідного інспектора Роздільнянського РВ філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Особову праву засудженого ОСОБА_4 №32/2019 повернути до Роздільнянського РВ філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області для подальшого виконання вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.03.2019 року.
На ухвалу може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1