Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1578/20
Номер провадження: 2/511/519/20
13 жовтня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Іванова О. В.,
секретаря судового засідання - Кирилової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 грудня 2017 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління в Одеській області, на підставі актового запису № 290. Від шлюбу сумісних дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, в внаслідок чого між сторонами припинилися шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство. Посилаючись на дані обставини позивач просила шлюб з відповідачем розірвати, так як їх спільне проживання в шлюбі не можливе і вона не бажає підтримувати подружні відносини. Після розірвання шлюбу відновити їй прізвище, яке вона змінила після реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.09.2020 року у справі відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність та наполягала на розірвання шлюбу з відповідачем, відновлені їй дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 ». У разі неявки відповідача до суду без поважної на те причини не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.( а.с.23).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до суду не з'явився без поважних причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не надавав та не заявляв.
Крім того, суд повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://rz.od.court.gov.ua/sud1524/gromadyanam/csz/ (а.с.32).
Будь-яких заяв, пояснень, заперечень щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, від відповідача до суду не надходило.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи.
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України (а.с.27,34).
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви позивачки, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ч. 1ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
У відповідності до ч. 3, 4ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч. 2 ст. 104 СК України).
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Державний орган реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви. Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст. 112 СК України).
Судом встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 22 грудня 2017 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління від 22.12.2017року, на підставі актового запису № 290.(а.с.5).
Від спільного життя спільних дітей не мають.
Причиною розпаду сім'ї є те, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, в внаслідок чого між сторонами припинилися шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство.
Сторони припинили подружні відносини та проживають окремо.
Позивач категорично миритися не бажає, наполягає на розірванні шлюбу, стверджуючи, що шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, наміру та бажання миритися з відповідачем вона не має.
При таких обставинах суд вважає, що сформовані в родині відносини виключають спільне проживання чоловіка і жінки й роблять їх спільне життя надалі неможливим, тому, що збереження родини суперечило б інтересам сторін.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд вирішуючи питання про розірвання шлюбу вважає за необхідне з'ясувати прізвище подружжя після розірвання шлюбу. Позивачкою надано заяву про відновлення свого дошлюбного прізвища, яке вона змінила під час реєстрації шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, суд вважає за необхідне відновити відповідачці прізвище, яке вона змінила під час державної реєстрації вказаного шлюбу, що розривається « ОСОБА_3 ».
Враховуючи те, що сторони проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує лише формально, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати в сумі 840,80грн. покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4,18,19,76-81,95,206,211,247, 258-259,263-265,280-284, 288,289 ЦПК України, ЦПК України, суд
Шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 22 грудня 2017 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління, актовий запис № 290 - розірвати.
Прізвище після розірвання шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , жінки - ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуваннямп.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя: О. В. Іванова