Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1563/20
Номер провадження: 2/511/517/20
13 жовтня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Теренчук Ж. В.,
секретаря - Ніколас С.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 . На час смерті матері та на даний час вона проживає у її будинку по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 26.05.2011 року склала заповіт, яким заповіла все своє майно на її користь. Після смерті матері відкрилась спадщина на будинок та на земельний пай. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має.
З метою отримання спадщини вона у встановленому законом порядку звернулась до нотаріуса з відповідною заявою, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок за заповітом в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок по АДРЕСА_1 . Однак наданими по справі доказами підтверджено, що матері на праві власності належав вищевказаний будинок, тому просила визнати за нею право власності по праву спадкування за заповітом на будинок по АДРЕСА_1 , належний при житті її матері.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву в якій просила справу розглядати у її відсутність, заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив справу розглядати у його відсутність.
Суд, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України проводить розгляд справи без фіксування судового процесу звукозаписувальною технікою в зв'язку з неявкою сторін в судове засідання.
Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16.06.2011 року Виконавчим комітетом Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області на підставі актового запису № 14. (а.с.19)
За життя, а саме 26.05.2011 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом в присутності двох свідків, згідно якого на випадок своєї смерті заповіла - ОСОБА_1 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право. Вказаний заповіт зареєстрований в реєстрі за №657. (ас.21)
ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Новоукраїнською сільською радою Роздільнянського району Одеської області, на підставі актового запису №5. (а.с.19,20)
ОСОБА_1 була зареєстрована по АДРЕСА_2 , але постійно проживала по АДРЕСА_1 в будинку ОСОБА_2 , що підтверджується копією паспорта, наявною в матеріалах справи та довідкою Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області №58 від 12.03.2020 року. (а.с.9, 12)
На час смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована в житловому будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 , разом з нею на день її смерті без реєстрації постійно проживала ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб №48, виданою Новоукраїнською сільською радою Роздільнянського району Одеської області 03.03.2020 року. Крім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вказаному будинку ніхто не проживав. (а.с.13)
З довідки Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області №46/02-15 від 27.02.2020 року, судом встановлено, що рішення щодо передачі земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 у приватну власність (приватизацію) не приймалось. (а.с.14)
Згідно довідки Новоукраїнської сільської ради та копії погосподарської книги №2 на 2011-2015 роки, житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 (а.с.15-18)
Житловий будинок з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 складається з: «А» - житловий будинок 1940 року забудови, загальною площею 43,50 кв.м., в тому числі житлова 32,20 кв.м, «Б»- сарай 1950 року забудови, «В» - погріб 1950 року забудови, «Г» - сарай 1950 року забудови, «Д»- гараж 1950 року забудови, «Е» - сарай 1950 року забудови, № 1-2 огорожа, ворота. (а.с.36-40)
Згідно звіту щодо визначення ринкової вартості житлового будинку по АДРЕСА_1 , вартість вказаного будинку складає 42156 грн. (а.с.20-29)
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Ст.1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини..
Крім того згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно вимог ч. 1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності , набувається на підставах , що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У своєму інформаційному листі №10-1387 від 27.09.2012 р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі ст.3 зазначеного закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Так відповідно до п.3.1. Інформаційного листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватись законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яке є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Так судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 побудований у 1950 році, тобто коли чинне законодавство не пов'язувало момент виникнення права власності на нерухоме майно з його реєстрацією, правовстановлюючим документом на будинки були довідки виконкомів сільських Рад, які видавалися на підставі записів в погосподарських книгах, крім цього, відповідно до діючого на той час законодавства щодо оформлення прав власності на нерухоме майно, до компетенції виконкомів місцевих рад відносились також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад, які з 1979 року були особливою формою статистичного обліку, що здійснювався в Україні.
Так будинки в сільській місцевості, збудовані до прийняття Указу Президіуму ВР УРСР від 22.01.1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель" не є самовільними і не підлягали здачі в експлуатацію (лист-роз'яснення Центрального БТІ від 29.12.82 року за №23-5/1-394.)
Тому оцінивши всі докази в сукупності, а також наявність довідки та виписки з погосподарчої книги Новоукраїнської сільської ради, суд вважає, що наданими позивачем доказами достовірно встановлено факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 володіла на праві власності житловим будинком та господарчими спорудами по АДРЕСА_1 і даний будинок увійшов до складу спадщини, яка відкрилась після її смерті.
Із змісту заповіту встановлено, що позивачка є єдиною спадкоємицею за заповітом матері, в установленому законом порядку прийняла спадщину, що підтверджено матеріалами спадкової справи, є донькою померлої, що підтверджено свідоцтвом про її народження, тому за нею належить визнати право власності на вказаний будинок по праву спадкування за заповітом.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовий збір по справі повністю сплачено позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності по праву спадкування за заповітом на житловий будинок з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 , що складаються з: «А» - житловий будинок загальною площею 43,50 кв.м., в тому числі житловою 32,20 кв.м., «Б» - сарай, «В» - погріб, «Г» - сарай, «Д» - гараж, «Е» - сарай, №1,2» огорожа, ворота, ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області на підставі п.15.5. Розділу Х11 Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж. В. Теренчук