просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
12 жовтня 2020 року м.Харків Справа № 913/490/20
Провадження №15/913/490/20
За позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (вул.Промислова, буд.17, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
до Фізичної особи-підприємця Шмаля Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 47 272 грн 95 коп.
Суддя Смола С.В.
Без повідомлення (виклику) представників сторін
Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі - ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ») 19.08.2020 звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шмаля Олександра Миколайовича (далі - ФОП Шмаль О.М.) про стягнення заборгованості в сумі 36 632 грн 02 коп., 3% річних у сумі 3 060 грн 37 коп., інфляційних нарахувань у сумі 7 580 грн 56 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що між сторонами 01.08.2016 укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1223.
На виконання умов договору позивач надавав відповідачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які останній оплачував несвоєчасно.
За прострочення строків оплати позивачем згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати і 3% річних.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою господарського суду від 20.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд ураховує, що поштова кореспонденція у справі - ухвала Господарського суду Луганської області від 20.08.2020, надсилалась позивачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул.Промислова, буд.17, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93405, та повернулась на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою»; відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул.Горького, б.11, секція-, кв.26, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, та повернулась на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч.ч.3 та 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
З огляду на викладене суд вважає, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
11.01.2016 між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Шмалем Олександром Миколайовичем як орендарем укладений договір на оренду нежилого приміщення №3, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: вул.Леніна, 32-А, м.Сєвєродонецьк, загальною площею 106,3 кв.м, в т.ч. 11,93 кв.м площа загального користування, яке знаходиться на балансі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради для організації дозвілля дітей та юнацтва к позаурочний час (п.1.1 договору №3).
Згідно з пп.3.2.7 п.3.2 договору №3 орендар зобов'язаний протягом місяця з моменту підписання договору на оренду приміщення укласти договори з Сєвєродонецькою ТЕЦ на тепло, з КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» на вивезення сміття, з ЛФ ТОВ «ЛЕО» на споживання електроенергії, з ТОВ «Таун Сервіс» на постачання холодної води, на технічне обслуговування з КП «Житлосервіс «Ритм» та інформувати орендодавця про їх укладення.
У відповідності до п.10.1 договору №3 цей договір діє з 11.01.2016 по 11.12.2018.
01.08.2016 між ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (позивач, виконавець) та ФОП Шмалем О.М. (відповідач, споживач) укладений договір №1223 (далі - договір №1223) про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1.1 договору №1223).
Відповідно до п.1.2 договору №1223 суб'єкти користування послугами: орендар нежитлового приміщення - Шмаль О.М.
Характеристика об'єкта надання послуг: - опалювальна площа об'єкту 106,3 кв.м; - адреса об'єкту: м.Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 32-А; - об'єм теплової енергії з нормативами (нормами) споживання Q рік=27,13 Гкал/рік, з максимальним тепловим навантаженням EQ=0,0130 Гкал/годину, згідно розрахунку максимального годинного та річного навантаження на опалення наведеного у додатку №1 до цього договору (п.1.3 договору №1223).
У п.2.1 договору №1223 сторони передбачили, що тарифи на послуги на момент укладення цього договору становлять: вартість 1 Гкал 1 617 грн 14 коп. (без ПДВ).
Згідно з п.2.4 договору №1223 в разі зміни тарифів на послуги з постачання теплової енергії, виконавець доводить до відома споживачів нові тарифи шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті виконавця: www.sdtec.lg.ua, а також зазначає їх у рахунках на оплату послуг.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно рахунків, отриманих споживачем самостійно або уповноваженою ним особою (представником) до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, у відділі збуту теплової енергії виконавця, що знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Федоренка, буд.37. Неотримання або несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача від обов'язку оплати послуг з постачання теплової енергії. У разі застосування авансової системи оплати послуг, платежі вносяться за один календарний місяць у розмірі нарахованої суми за місяць, що йому передував (п.3.1 договору №1223).
Відповідно до п.3.6 договору №1223 за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом.
Згідно з п.5.1 договору №1223 споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором, зокрема, за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені.
Цей договір укладається на три роки і набирає чинності з дня його укладення. Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 11.01.2016. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п.9.1 договору №1223).
У відповідності до п.9.2 договору №1223 він може бути розірваний достроково у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця, у порядку передбаченому діючим законодавством; переходу права власності (користування) на об'єкт до іншої особи; невиконання умов договору сторонами договору.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 25.04.2018 у справі №913/77/18 за позовом заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, до Фізичної особи-підприємця Шмаля Олександра Миколайовича про розірвання договору оренди, повернення нежилого приміщення та стягнення 6 829 грн 07 коп. позов задоволено повністю: припинено договір оренди нежитлового приміщення №3 від 11.01.2016, укладений між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради та фізичною особою-підприємцем Шмалем Олександром Миколайовичем; зобов'язано відповідача повернути позивачу нежиле приміщення загальною площею 106,3 кв.м, у т.ч.11,93 кв.м площа загального користування, вартістю 55 205 грн 71 коп., що знаходиться за адресою: бульвар Дружби Народів, буд.32-А, м.Сєвєродонецьк; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за орендну плату в розмірі 6 292 грн 85 коп. та 536 грн 22 коп. пені; стягнуто з відповідача на користь прокуратури Луганської області судовий збір у сумі 5 286 грн 00 коп.
Відповідач поставлену теплову енергію в опалювальні сезони 2016-2017 роки, 2017-2018 роки не оплачував, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 36 632 грн 02 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Згідно ч.1, ч.2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтями 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергопостачальником і споживачем.
Як зазначив позивач, вартість 1 Гкал теплової енергії, що поставлялась відповідачу, становила:
- з 01.10.2016 по 01.12.2016 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1 429 грн 43 коп. (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП України від 29.09.2016 №1757 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП»;
- з 02.12.2016 по 23.02.2017 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1 780 грн 97 коп. (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП України від 02.12.2016 №2126 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП»;
- з 24.02.2017 по 11.10.2018 (тариф для потреб інших споживачів (крім населення) - 1 792 грн 58 коп. (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП України від 01.02.2017 №151 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП».
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV, який набрав чинності 30.07.2004 та діяв до 30.04.2019, визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст.1 вказаного Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Приписами ст.530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.3.1 договору №1223 розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно рахунків, отриманих споживачем самостійно або уповноваженою ним особою (представником) до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, у відділі збуту теплової енергії виконавця, що знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Федоренка, буд.37. Неотримання або несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача від обов'язку оплати послуг з постачання теплової енергії. У разі застосування авансової системи оплати послуг, платежі вносяться за один календарний місяць у розмірі нарахованої суми за місяць, що йому передував.
Отже обов'язок відповідача оплатити поставлену теплову енергію не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим виникає на підставі договору незалежно від отримання рахунку.
Відтак, надані позивачем рахунки-акти у період з жовтня 2016 року по березень 2018 року (а.с.30-60) не мають значення для визначення строку виконання грошового зобов'язання відповідача зі сплати за отриману теплову енергію.
Крім того адреса, на яку надсилались зазначені рахунки-акти (вул.К.Заслонова, 16, м.Лисичанськ Луганської області) не є адресою місцезнаходження відповідача відповідно до умов договору №1223 та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул.Горького, б.11, секція-, кв.26, м.Сєвєродонецьк). Так само ця адреса не відповідає адресі місцезнаходження об'єкта теплопостачання (бульв. Дружби Народів, 32-А, м.Сєвєродонецьк).
Отже, визначення у розрахунку заборгованості початку періоду прострочення з оплати отриманої теплової енергії саме на підставі положень ч.2 ст.530 ЦК України, тобто у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги (вручення рахунку-акту), є диспозитивним правом позивача, яке, втім, не змінює договірного обов'язку відповідача сплачувати за отриману теплову енергію не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Факт поставки теплової енергії підтверджується матеріалами справи, у т.ч. актами про включення/відключення теплоустановок (а.с.29).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості суду не подав.
Таким чином, позивачем доведено існування у відповідача заборгованості за договором від 01.08.2016 №1223 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року в сумі 36 632 грн 02 коп. і в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 19.11.2016 по 30.06.2020 у сумі 3 060 грн 37 коп. та інфляційних втрати за період з грудня 2016 року по червень 2020 року в сумі 7 580 грн 56 коп. суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.68), суд вважає його неправильним, оскільки ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» не враховано, що у 2016 та 2020 роках 366 днів, а не 365 як зазначив позивач у розрахунку, та невірно визначено початок періоду прострочення згідно з п.3.1 договору.
Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми «Законодавство» у межах заявлених позивачем періодів:
Місяць надання послугСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Період нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грн
жовтень 2016по 25.11.2016 (включно)434,3726.11.2016-30.06.2020131346,85
Листопад 2016по 25.12.2016 (включно)2 511,8727.12.2016-30.06.20201282264,57
Грудень 2016по 25.01.2017 (включно)1 508,5814.02.2017-30.06.20201233152,82
Січень 2017по 25.02.2017 (включно)5 333,4826.02.2017-30.06.20201221535,03
Лютий 2017по 25.03.2017 (включно)4 055,6528.03.2017-30.06.20201191396,84
Березень 2017по 25.04.2017 (включно)2 761,4126.04.2017-30.06.20201162263,62
Квітень 2017по 25.05.2017 (включно)273,2226.05.2017-30.06.2020113225,41
Листопад 2017по 25.12.2017 (включно)3 183,3729.12.2017-30.06.2020915239,28
Грудень 2017по 25.01.2018 (включно)1 952,5510.02.2018-30.06.2020872139,86
Січень 2018по 25.02.2018 (включно)5 405,4926.02.2018-30.06.2020856380,09
Лютий 2018по 25.03.2018 (включно)4 664,5627.03.2018-30.06.2020827316,87
Березень 2018по 25.04.2018 (включно)3 859,3928.04.2018-30.06.2020795252,02
Квітень 2018по 25.05.2018 (включно)688,0826.05.2018-30.06.202076743,35
Всього:3 056,61
Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за період з 26.11.2016 по 30.06.2020 у сумі 3 056 грн 61 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з грудня 2016 року по червень 2020 року в сумі 7 580 грн 56 коп. (а.с.69), суд зазначає, що позивачем неправильно визначено величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Законодавство» в межах заявлених позивачем періодів:
№ і дата рахункуСтрок оплатиСума заборгованості, в грн.Період нарахування Індекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції, грн
жовтень 2016по 25.11.2016 (включно)434,37Грудень 2016 - червень 2020133,6145,95
Листопад 2016по 25.12.2016 (включно)2 511,87Січень 2017 - червень 2020132,5816,36
Грудень 2016по 25.01.2017 (включно)1 508,58Березень 2017-червень 2020129,7448,05
Січень 2017по 25.02.2017 (включно)5 333,48Березень 2017-червень 2020129,71584,04
Лютий 2017по 25.03.2017 (включно)4 055,65Квітень 2017-червень 2020127,41111,25
Березень 2017по 25.04.2017 (включно)2 761,41Травень 2017-червень 2020126,3726,25
Квітень 2017по 25.05.2017 (включно)273,22Червень 2017-червень 2020124,767,21
Листопад 2017по 25.12.2017 (включно)3 183,37Січень 2018-червень 2020116,5525,26
Грудень 2017по 25.01.2018 (включно)1 952,55Березень 2018-червень 2020113,8269,45
Січень 2018по 25.02.2018 (включно)5 405,49Березень 2018-червень 2020113,8745,96
Лютий 2018по 25.03.2018 (включно)4 664,56Квітень 2018-червень 2020112,5583,07
Березень 2018по 25.04.2018 (включно)3 859,39Травень 2018-червень 2020111,6447,69
Квітень 2018по 25.05.2018 (включно)688,08Червень 2018-червень 2020111,679,82
Разом:7 550,36
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з грудня 2016 року по червень 2020 року в сумі 7 550 грн 36 коп.
Враховуючи викладене позовні вимоги підлягає задоволенню частково.
Судовий збір у сумі 2 102 грн 00 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Фізичної особи-підприємця Шмаля Олександра Миколайовича задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шмаля Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», вул.Промислова, буд.17, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість у сумі 36 632 грн 02 коп., 3% річних у сумі 3 056 грн 61 коп., інфляційні втрати в сумі 7 550 грн 36 коп., судовий збір у сумі 2 100 грн 49 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Учасники справи:
Позивач: Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (вул.Промислова, буд.17, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 00131050).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Шмаль Олександр Миколайович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. Смола