вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/382/20
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Усик Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Київобленерго” (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська № 2-Б, код 23243188)
до Військова частина НОМЕР_1 (08618, Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, код НОМЕР_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київське квартирно-експлуатаційне управління (03186, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 30, код 22991617)
про стягнення 422 436,02 грн.
за участю представників:
позивача - Безштанько В.В.;
відповідача - Кравченко Ю.О.;
третьої особи - Науменко Я.М.
Приватне акціонерне товариство “Київобленерго” (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) про стягнення 422436,02 грн. вартості електроенергії необлікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2020 прийнято справу до провадження; призначено підготовче засідання на 12.03.2020.
11.03.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що відповідачем у даній справі має бути Київське квартирно-експлуатаційне управління.
Зазначене обґрунтоване тим, що між КЕВ та позивачем укладено Договір поруки № 177 від 02.03.2006, за яким Київське квартирно-експлуатаційне управління відповідає перед Приватним акціонерним товариством “Київобленерго” за Договором про постачання електричної енергії № 486 від 11.07.2004 р.
В судовому засіданні 12.03.2020 оголошено перерву до 16.04.2020.
26.03.2020 через канцелярію суду представником позивача подано відповідь на відзив.
31.03.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення.
13.04.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Київське квартирно-експлуатаційне управління.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2020 підготовче засідання відкладено на 14.05.2020 р. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київське квартирно-експлуатаційне управління.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2020 підготовче засідання відкладено на 11.06.2020.
В судових засіданнях 02.07.2020 та 30.07.2020 оголошено перерву на 30.07.2020 та 10.09.2020 відповідно.
28.07.2020 третьою особою подано письмові пояснення в порядку ст. 168 ГПК України.
30.07.2020 представником третьої особи подано клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірених копій документів.
09.09.2020 на електронну пошту суду та 10.09.2020 через канцелярію суду представником позивача подана заява про заміну найменування.
Суд взяв до уваги подані позивачем документи та зазначив, що зміна назви за своєю правовою природою не є реорганізацією, відповідно не тягне за собою необхідності заміни відповідача правонаступником в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2020 постановлено закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2020.
Заслухавши в судовому засіданні 03.09.2020 вступне слово представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
01.10.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.06.2018 року уповноваженими представниками позивача на об'єкті відповідача за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, в/ч 2860 було виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією, а саме: в ході технічної перевірки приладу обліку електричної енергії було виявлено невірно змонтовану схему обліку, що призвело до недообліку спожитої електричної енергії. Недооблік становить 82%.
За результатом проведеної перевірки, у відповідності до п. 6.41 ПКЕЕ позивачем, за участі представника відповідача - начальника електротехнічної служби в/ч 2860 Кузьменчук С.Б., був складений Акт про порушення правил користування електричною енергією № К 039642 від 17.04.2018 року, який останнім підписано.
04.05.2018 року, було проведено засідання комісії по розгляду акту № К 039642 від 17.04.2018 року, яке відбулося за участю представника відповідача - начальника електротехнічної служби в/ч 2860 Кузьменчук С.Б.
Відповідно до вимог ПКЕЕ вказане порушення було кваліфіковано як таке, що сталося не звини споживача та відповідно розрахунок вартості не облікованої електричної енергії має бути проведений у відповідності до вимог п. 6.20 ПКЕЕ.
Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії по Акту про порушення № К 039642 від 17.04.2018 року вирішено проводити від дня фіксації засобом обліку порушення (під час складання акту в результаті вичитки інформації з засобу обліку порушення сталося з 07.11.2017 року) до дня усунення порушення (17.04.2018 року).
Середньодобовий обсяг електричної енергії визначено по відновленому обліку за період з 17.04.2018 року по 27.04.2018 року
Відповідно до розрахунку Позивача, Відповідачу за період порушення з 07.11.2017 року по 17.04.2018 року нараховано обсяг електричної енергії 203148 кВт/г. (162 робочих днів) та сума зменшена на величину облікованої засобом обліку електричної енергії в обсязі 25770 кВт/год. Відтак, згідно із розрахунком відповідача за недораховану електроенергію підлягає до сплати 422436,02 грн.
Рішення комісії оформлено протоколом № 193 від 04.05.2018 року за участю представника споживача - начальника електротехнічної служби в/ч 2860 Кузьменчук С.Б., та якому були вручені розрахунок по Акту про порушення та рахунок.
Несплата споживачем виставлених рахунків слугувала підставою для звернення ПрАТ «Київобленерго» з позовом у даній справі про стягнення 422436,02 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Електропостачання об'єктів Відповідача здійснювалося на підставі Договору про постачання електричної енергії № 486 від 11.07.2004 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується забезпечувати електроенергією об'єкти в/ч А 2860.
Відповідно до п. 4.3 Договору про постачання електричної енергії № 486 від 11.07.2004 відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
У п.4.4 Договору встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Пункт 4.2.3. прописує, що Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій Споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.
Відповідно до п. 4.2.7. споживач не несе відповідальності перед Постачальником електричної енергії у відповідності до вимог п. 4.2.3. цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника електричної енергії або внаслідок дії форс-мажорних обставин.
У відповідності до п.п. 3.1-3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (надалі-ПКЕЕ) електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони Перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідно до п. 3.31. згаданих Правил, розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.
Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальний. шоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Відповідно до наявного у матеріалах справи Акту № 003146 СОЕ, складеного представниками ПАТ «Київобленерго», ПС 35/10 «Плесецька», яка знаходиться за адресою с. Данилівка в/ч 2860, де розміщено засіб обліку відповідача, ТС (трансформатор струму) та TH (трансформатор напруги) належать ПАТ «Київобленерго». В процесі перевірки виявлено невідповідність підключення вторинних кіл ТС та складено Акт про порушення № К 039642. В пункті проведені зміни схеми включення приладів обліку, згаданого Акту, зазначено, що виконано прозвонку та перемонтаж вторинних кіл ТС до лічильника. У висновку технічної перевірки записано, що схема підключення лічильника вірна. Лічильник в колі. Також в зазначеному Акті в пункті відповідність/невідповідність нормативним вимогам в підпункті - Можливість доступу до вторинних кіл вимірювальних трансформаторів стоїть відмітка - ні, пломби не пошкоджені.
З копії Акту № 004119 СОЕ збереження пломб, вбачається, що пломба № 8867840 корпусу лічильника (права сторона) та пломба №8867841 корпусу лічильника (фасад лічильника) не пошкоджені.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що недооблік електроенергії лічильником відбувся не з вини споживача, тому порядок визначення обсягу спожитої електричної енергії за період порушення обліку електроенергії регулюється п. 6.20 ПКЕЕ.
Згідно з п. 6.20. ПКЕЕ у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.
Отже, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача, що має місце у даному спорі, обсяг електричної енергії визначається за згодою сторін: на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розраховується постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії. При цьому, при обранні розрахунку обсягу електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання, розрахунковий період також обирається за згодою сторін.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суду не надано доказів досягнення між сторонами згоди щодо розрахункового періоду, який використовується для визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії.
Водночас, підписання представником відповідача, як акту про порушення, так і рішення комісії, не свідчить про погодження відповідача на здійснення нарахування саме за такими показниками та періодом, які позивачем було використано при розрахунку.
За таких обставин, оскільки порушення розрахункового обліку електричної енергії сталося не з вини споживача, а між електропостачальною організацією та споживачем не було досягнуто згоди щодо визначення періоду для обрахунку середньодобового обсягу споживання електричної енергії для визначення обсягу спожитої необрахованої електричної енергії, суд дійшов висновку, що розрахунок суми недооблікованої електричної енергії було здійснено в односторонньому порядку, відтак рішення з розгляду акту №К039642 від 17.04.2018, оформлене протоколом №193 від 04.05.2018, прийнято відповідачем з порушенням п. 6.20 ПКЕЕ.
Враховуючи вищевикладене, підстави для застосування до відповідача оперативно-господарської санкцій у вигляді необлікованої електричної енергії на суму 422436,02 грн., відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Усі інші твердження та заперечення сторін та третьої особи не спростовують вищевикладених висновків суду.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.10.2020
Суддя Т.Д. Лилак