ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.10.2020Справа № 910/10046/20
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» (85000, Донецька обл., місто Добропілля, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 1)
до проАкціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, 5) стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 76 615 грн. 75 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ " (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - «Відповідач») про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 76 615 грн. 75 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані незабезпеченням Відповідачем схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, у зв'язку з чим заявлено вимоги про відшкодування вартості втраченого вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» залишено без руху; надано Позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
04.08.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі №910/10046/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
22.09.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.08.2020 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 01.09.2020 року та 28.08.2020 року поштового відправлення уповноваженим особам сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
09.03.2020 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» відправило на адресу ДТЕК Ладижинська ТЕС залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№62399316, 63128870, 56124431, 64238009, 64245186, 64093412, 53419560, 62010228, про що оформлено залізничні накладні №№48037279, 48036388, 48036396, 48037378, 48037410, 48037469. (а.с.6, 9, 11, 13, 15, 18)
При надходженні вагонів на станцію Ладижин Одеської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№62399316, 63128870, 56124431, 64238009, 64245186, 64093412, 53419560, 62010228 не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти №№409009/4, 409009/5, 409009/6, 409009/7, 409009/8, 409009/9, 409009/10, 409009/11 від 12.03.2020 року (а.с.5, 7-8, 10, 12, 14, 16-17)
У розділі Д Комерційного акту №409009/4 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62399316 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 69600 кг, виявилось брутто - 90450 кг, тара - 23700кг, нетто - 66750 кг, що менше документу на 2850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/5 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63128870 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 69500 кг, виявилось брутто - 89300 кг, тара - 23600кг, нетто - 65700 кг, що менше документу на 3800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/6 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56124431 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23800 кг, нетто 69000 кг, виявилось брутто - 90750 кг, тара - 23800кг, нетто - 66950 кг, що менше документу на 2050 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/7 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №64238009 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 69400 кг, виявилось брутто - 90350 кг, тара - 23500кг, нетто - 66850 кг, що менше документу на 2550 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/8 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №64245186 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто - 69600 кг, виявилось брутто - 90900 кг, тара - 23300кг, нетто - 67600 кг, що менше документу на 2000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/9 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №64093412 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто - 69300 кг, виявилось брутто - 90250 кг, тара - 23300кг, нетто - 66950 кг, що менше документу на 2350 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/10 від 13.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53529560 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто - 69700 кг, виявилось брутто - 91250 кг, тара - 23400кг, нетто - 67850 кг, що менше документу на 1850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/11 від 13.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62010228 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто - 69200 кг, виявилось брутто - 89800 кг, тара - 23500кг, нетто - 66300 кг, що менше документу на 2900 кг.
Крім того, 22.03.2020 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» відправило на адресу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Покровськ Донецької залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№63487268, 53171237, 56438104, про що оформлено залізничні накладні №№48220123, 48220040, 48220032. (а.с.22, 24, 26)
При надходженні вагонів на станцію Покровськ Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№53529210, 63487268, 53171237, 56438104 не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти №№482004/124, 482004/125, 482004/126, 482004/127 від 26.03.2020 року (а.с.20-21, 23, 25)
У розділі Д Комерційного акту №482004/124 від 26.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53529210 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 21650 кг, нетто 68500 кг, виявилось брутто - 83300 кг, тара - 21650кг, нетто - 61650 кг, що менше документу на 6850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №482004/125 від 26.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63487268 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 69500 кг, виявилось брутто - 84900 кг, тара - 23700кг, нетто - 61200 кг, що менше документу на 8300 кг.
У розділі Д Комерційного акту №482004/126 від 26.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53171237 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 69700 кг, виявилось брутто - 91450 кг, тара - 23500кг, нетто - 67950 кг, що менше документу на 1750 кг.
У розділі Д Комерційного акту №482004/127 від 26.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56438104 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 21200 кг, нетто 69000 кг, виявилось брутто - 87700 кг, тара - 21200кг, нетто - 66500 кг, що менше документу на 2500 кг.
Також 16.03.2020 року та 26.03.2020 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» відправило на адресу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Покровськ Донецької залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№62240320, 56267040, про що оформлено залізничні накладні №№48134910, 48282685. (а.с.29, 32)
При надходженні вагонів на станцію Покровськ Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№62240320, 56267040 не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти №№482004/117 від 18.03.2020 року та №482004/132 від 28.03.2020 року (а.с.28, 31)
У розділі Д Комерційного акту №482004/117 від 18.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62240320 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто 69600 кг, виявилось брутто - 91450 кг, тара - 23300кг, нетто - 68150 кг, що менше документу на 1450 кг.
У розділі Д Комерційного акту №482004/132 від 28.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56267040 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22000 кг, нетто 68600 кг, виявилось брутто - 89050 кг, тара - 22000кг, нетто - 67050 кг, що менше документу на 1550 кг.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у зв'язку з незабезпеченням схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, просить Суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» вартість нестачі вантажу у розмірі 76 615 грн. 75 коп.
Заперечуючи проти позову Відповідач зазначає, що діючим законодавством не передбачено обов'язок залізниці перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення, а виявлена нестача вантажу сталася не з вини відповідача, а внаслідок обставин, які не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно з абз. 1 п. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено Судом, 09.03.2020 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» відправило на адресу ДТЕК Ладижинська ТЕС залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№62399316, 63128870, 56124431, 64238009, 64245186, 64093412, 53419560, 62010228, про що оформлено залізничні накладні №№48037279, 48036388, 48036396, 48037378, 48037410, 48037469. (а.с.6, 9, 11, 13, 15, 18)
При надходженні вагонів на станцію Ладижин Одеської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№62399316, 63128870, 56124431, 64238009, 64245186, 64093412, 53419560, 62010228 не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти №№409009/4, 409009/5, 409009/6, 409009/7, 409009/8, 409009/9, 409009/10, 409009/11 від 12.03.2020 року (а.с.5, 7-8, 10, 12, 14, 16-17)
У розділі Д Комерційного акту №409009/4 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62399316 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 69600 кг, виявилось брутто - 90450 кг, тара - 23700кг, нетто - 66750 кг, що менше документу на 2850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/5 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63128870 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 69500 кг, виявилось брутто - 89300 кг, тара - 23600кг, нетто - 65700 кг, що менше документу на 3800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/6 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56124431 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23800 кг, нетто 69000 кг, виявилось брутто - 90750 кг, тара - 23800кг, нетто - 66950 кг, що менше документу на 2050 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/7 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №64238009 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 69400 кг, виявилось брутто - 90350 кг, тара - 23500кг, нетто - 66850 кг, що менше документу на 2550 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/8 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №64245186 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто - 69600 кг, виявилось брутто - 90900 кг, тара - 23300кг, нетто - 67600 кг, що менше документу на 2000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/9 від 12.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №64093412 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто - 69300 кг, виявилось брутто - 90250 кг, тара - 23300кг, нетто - 66950 кг, що менше документу на 2350 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/10 від 13.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53529560 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто - 69700 кг, виявилось брутто - 91250 кг, тара - 23400кг, нетто - 67850 кг, що менше документу на 1850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №409009/11 від 13.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62010228 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Ладижин, держповірка 11.11.2019, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто - 69200 кг, виявилось брутто - 89800 кг, тара - 23500кг, нетто - 66300 кг, що менше документу на 2900 кг.
Крім того, 22.03.2020 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» відправило на адресу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Покровськ Донецької залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№53529210, 63487268, 53171237, 56438104, про що оформлено залізничні накладні №№48220123, 48220040, 48220032. (а.с.22, 24, 26)
При надходженні вагонів на станцію Покровськ Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№63487268, 53171237, 56438104 не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти №№482004/124, 482004/125, 482004/126, 482004/127 від 26.03.2020 року (а.с.20-21, 23, 25)
У розділі Д Комерційного акту №482004/124 від 26.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53529210 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 21650 кг, нетто 68500 кг, виявилось брутто - 83300 кг, тара - 21650кг, нетто - 61650 кг, що менше документу на 6850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №482004/125 від 26.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63487268 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 69500 кг, виявилось брутто - 84900 кг, тара - 23700кг, нетто - 61200 кг, що менше документу на 8300 кг.
У розділі Д Комерційного акту №482004/126 від 26.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53171237 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 69700 кг, виявилось брутто - 91450 кг, тара - 23500кг, нетто - 67950 кг, що менше документу на 1750 кг.
У розділі Д Комерційного акту №482004/127 від 26.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56438104 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 21200 кг, нетто 69000 кг, виявилось брутто - 87700 кг, тара - 21200кг, нетто - 66500 кг, що менше документу на 2500 кг.
Також 16.03.2020 року та 26.03.2020 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» відправило на адресу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Покровськ Донецької залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№62240320, 56267040, про що оформлено залізничні накладні №№48134910, 48282685. (а.с.29, 32)
При надходженні вагонів на станцію Покровськ Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№62240320, 56267040 не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти №№482004/117 від 18.03.2020 року та №482004/132 від 28.03.2020 року (а.с.28, 31)
У розділі Д Комерційного акту №482004/117 від 18.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62240320 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто 69600 кг, виявилось брутто - 91450 кг, тара - 23300кг, нетто - 68150 кг, що менше документу на 1450 кг.
У розділі Д Комерційного акту №482004/132 від 28.03.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56267040 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах ст. Покровськ держповірка 21.01.2020, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22000 кг, нетто 68600 кг, виявилось брутто - 89050 кг, тара - 22000кг, нетто - 67050 кг, що менше документу на 1550 кг.
За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".
При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.
Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.
Відповідно до п.1. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України « 542 від 20.08.2001 року, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Судом встановлено, що відомості про зафіксовану сторонами в комерційних актах про недостачу вантажу внесені до залізничних накладних.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються Судом до уваги в якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу.
У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Відправник згідно зі статтею 37 Статуту повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи. Прибуття напіввагона на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання навалочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничні накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око". До того ж різні вантажі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого вантаж масою 70 тонн може займати лише третину або половину вагона. (п.3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002 року)
Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
В матеріалах справи наявні довідки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» №№11/602, 11/637, 11/636, 11/803 від 24.04.2020 року щодо вартості 1 тони вугільної продукції (а.с.19, 27, 30, 33).
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Всі вказані документи, які повинні бути надані одержувачем вантажу (позивачем) долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:
2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі;шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже;
1.5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;
1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі;
0,5% маси всіх інших вантажів.
За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
В пункті 3.9 роз'яснень Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження технічної чи комерційної несправності вагонів.
А тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Один із основних показників якості вугілля кам'яного є волога, яка за даними накладних у вугіллі марки ДГ, Г(Г1) (0-100) не перевищує гранично допустиму норму, яка становить не більше ніж 16,0%
Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за №163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - паливо) і встановлює метод визначання грануло-метричного складу палива.
Згідно з залізничними накладними волога у вугіллі кам'яному не перевищує гранично допустиму норму ( графа 20 перевізних документів - "вантаж в твердому стані, з вологістю не більше 8%"). Вугілля кам'яне здане для перевезення в твердому стані, а не у вологому стані, тому при видачі вантажу з кам'яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1% маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.
Суд зазначає, що вартість 1 тони вантажу у вагонах №№63128870, 56124431, 64238009, 64245186, 64093412, 53419560, 62010228 відповідно до довідки вантажовідправника складає 1707 грн. 66 коп. (в т.ч. ПДВ), а у вагоні №62399316 - 1782 грн. 54 коп.
Згідно з Комерційним актом №409009/4 від 12.03.2020 року нестача склала 2850 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69600 кг * 1% = 696 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 2850 кг - 696 кг = 2154 кг. (2,154 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №62399316 складає: 2,154 т * 1782 грн. 54 коп. = 3839 грн. 59 коп.
Згідно з Комерційним актом №409009/5 від 12.03.2020 року нестача склала 3800 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69500 кг * 1% = 695 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 3800 кг - 695 кг = 3105 кг. (3.105 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №63128870 складає: 3,105 т * 1707 грн. 66 коп. = 5302 грн. 28 коп.
Згідно з Комерційним актом №409009/6 від 12.03.2020 року нестача склала 2050 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69000 кг * 1% = 690 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 2050 кг - 690 кг = 1360 кг. (1,360 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №56124431 складає: 1,360 т * 1707 грн. 66 коп. = 2322 грн. 42 коп.
Згідно з Комерційним актом №409009/7 від 12.03.2020 року нестача склала 2550 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69400 кг * 1% = 694 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 2550 кг - 694 кг = 1856 кг. (1,856 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №64238009 складає: 1,856 т * 1707 грн. 66 коп. = 3169 грн. 42 коп.
Згідно з Комерційним актом №409009/8 від 12.03.2020 року нестача склала 2000 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69600 кг * 1% = 696 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 2000 кг - 696 кг = 1304 кг. (1,304 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №64245186 складає: 1,304 т * 1707 грн. 66 коп. = 2226 грн. 79 коп.
Згідно з Комерційним актом №409009/9 від 12.03.2020 року нестача склала 2350 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69300 кг * 1% = 693 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 2350 кг - 693 кг = 1657 кг. (1,657 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №64093412 складає: 1,657 т * 1707 грн. 66 коп. = 2829 грн. 59 коп.
Згідно з Комерційним актом №409009/10 від 13.03.2020 року нестача склала 1850 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69700 кг * 1% = 697 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 1850 кг - 697 кг = 1153 кг. (1,153 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №53419560 складає: 1,153 т * 1707 грн. 66 коп. = 1968 грн. 93 коп.
Згідно з Комерційним актом №409009/11 від 13.03.2020 року нестача склала 2900 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69200 кг * 1% = 692 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 2900 кг - 692 кг = 2208 кг. (2,208 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №62010228 складає: 2,208 т * 1707 грн. 66 коп. = 3770 грн. 51 коп.
Вартість 1 тони вантажу у вагонах №№63487268, 53171237, 56438104 відповідно до довідки вантажовідправника складає 2828 грн. 27 коп. (в т.ч. ПДВ)
Згідно з Комерційним актом №482004/124 від 26.03.2020 року нестача склала 6850 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 68500 кг * 1% = 685 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 6850 кг - 685 кг = 6165 кг. (6,165 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №53529210 складає: 6,165 т * 2828 грн. 27 коп. = 17436 грн. 28 коп.
Згідно з Комерційним актом №482004/125 від 26.03.2020 року нестача склала 8300 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69500 кг * 1% = 695 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 8300 кг - 695 кг = 7605 кг. (7,605 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №63487268 складає: 7,605 т * 2828 грн. 27 коп. = 21508 грн. 99 коп.
Згідно з Комерційним актом №482004/126 від 26.03.2020 року нестача склала 1750 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69700 кг * 1% = 697 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 1750 кг - 697 кг = 1053 кг. (1,053 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №53171237 складає: 1,053 т * 2828 грн. 27 коп. = 2978 грн. 17 коп.
Згідно з Комерційним актом №482004/127 від 26.03.2020 року нестача склала 2500 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69000 кг * 1% = 690 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 2500 кг - 690 кг = 1810 кг. (1,810 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №56438104 складає: 1,810 т * 2828 грн. 27 коп. = 5119 грн. 17 коп.
Вартість 1 тони вантажу у вагонах №№62240320, 56267040 відповідно до довідки вантажовідправника складає 2560 грн. 94 коп. (в т.ч. ПДВ)
Згідно з Комерційним актом №482004/117 від 18.03.2020 року нестача склала 1450 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 69600 кг * 1% = 696 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 1450 кг - 696 кг = 754 кг. (0,754 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №62240320 складає: 0,754 т * 2560 грн. 94 коп. = 1930 грн. 95 коп.
Згідно з Комерційним актом №482004/132 від 28.03.2020 року нестача склала 1550 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто складає: 68600 кг * 1% = 686 кг. Таким чином, кількість фактичної нестачі складає: 1550 кг - 686 кг = 864 кг. (0,864 т) Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №56267040 складає: 0,864 т * 2560 грн. 94 коп. = 2212 грн. 65 коп.
Отже , загальна сума вартості нестачі вантажу становить 76 615 грн. 74 коп., а не суму в розмірі 76 615 грн. 75 коп., як помилково зазначив Позивач.
Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Таким чином, оскільки при перевезенні вантажу у вагонах №№63128870, 56124431, 64238009, 64245186, 64093412, 53419560, 62010228, 62399316, 63487268, 53171237, 56438104, 62240320, 56267040 залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу у вказаних вагонах, прийнятого до перевезення, у зв'язку з чим виявилась нестача вантажу на суму 76 615 грн. 74 коп., а Відповідачем в свою чергу не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості нестачі вантажу є обґрунтованими у розмірі 76 615 грн. 74 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» (85000, Донецька обл., місто Добропілля, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 00176472) вартість нестачі вантажу у розмірі 76 615 (сімдесят шість тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 74 (сімдесят чотири) коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин