вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4328/20
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" м. Павлоград
про стягнення штрафу в розмірі 13620грн.
Без представників сторін.
ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" з позовом про стягнення штрафу в розмірі 13620грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в залізничній накладній №45747714 у вагоні №53607263, комерційний акт №453105/34 від 19.02.2020, положення Правил оформлення перевізних документів, Статуту залізниць України, Правил приймання вантажів до перевезення.
Позивач зазначає, що після прибуття вагону №53607263 на станцію Ігрень Придніпровської залізниці при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що зазначена у накладній №45747714 маса вантажу не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні (на 650кг більше, ніж вказано у накладній та на 650кг більше вантажопідйомності вагону). Про цей факт був складений комерційний акт №453105/34 від 19.02.2020.
На підставі викладеного позивач нарахував штраф в розмірі 13620грн. (2724грн. провізна плата за вагон від станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Ігрень Придніпровської залізниці х 5кількість провізних плат)
Позивач також зазначає, що відповідач мав можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
На адресу суду 27.08.2020 надійшли заперечення відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, заява про зменшення розміру штрафу.
Відповідач просить здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, оскільки справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, встановлення факту невірного зазначення відповідачем маси вантажу у накладній за №45747714; дослідження на яких вагах здійснювалося зважування вантажу вантажовідправником та залізницею; чи придатні ваги залізниці для зважування вантажу із зупинкою; встановлення вірності нарахування суми, яка заявлена позивачем до стягнення.
У відзиві відповідач навів обґрунтування незгоди із заявленими вимогами та вказав, що підприємством під час завантаження вантажу для відправлення у відповідності до встановлених вимог здійснювалось зважування завантаженого вагону на придатних вагонних вагах, а тому неможливо допустити внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній.
Також відповідач просив зменшити розмір штрафу, оскільки сума є явно завищеною. Штраф не має компенсаторний характер та є додатковим засобом отримання прибутку для позивача. Відповідачем за накладною №45747714 за перевезення вантажу було сплачено провізну плату та додаткові збори за всю відстань перевезення вантажу, за повну вагу вказану в перевізному документі, що підтверджується даними графи 34 накладних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про розгляд справи №904/4328/20 за правилами загального позовного провадження.
Позивач 29.09.2020 надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що факт зважування вагону на справних, повірених вагах жодним чином не доводить того, що вага, зазначена відправником у накладній є правильною. Також позивач стверджує, що факт неправильного визначення відповідачем у накладній №45747714 маси вантажу підтверджується актом загальної форми №33/П від 19.02.2020 і комерційним актом №453105/34 від 19.02.2020.
На адресу суду 09.10.2020 надійшли письмові заперечення позивача на заяву про зменшення розміру штрафу. Позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру штрафу та просить задовольнити позовні вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність порушення відповідачем при оформленні накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу, обґрунтованість нарахування штрафу, наявність підстав для зменшення розміру штрафу.
У лютому 2020 згідно накладної №45747714 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Ігрень Придніпровської залізниці Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснено відправлення вантажу на адресу одержувача - Відокремленого підрозділу "Придніпровська теплова електрична станція "Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго". У графі "найменування вантажу" значиться - вугілля кам'яне марки г-газовий.
Згідно відомості вагонів за залізничною накладною №45747714 перевозились вагони №№56035728, 53515870, 56967854, 52247855, 60029956, 52372331, 56852239, 53607263, 56319221, 61606141. Вартість провізної плати за кожним вагоном окремо складає 2724грн.00коп.
На станції Ігрень Придніпровської залізниці здійснено комісійне зважування вагону №53607263.
Під час зважування вказаного вагону виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у залізничній накладній. За вказаним фактом складені акт загальної форми ГУ-23 №33/П від 19.02.2020 та комерційний акт №453105/34 від 19.02.2020.
Відповідно до розділу Д комерційного акта №453105/34 від 19.02.2020 здійснено контрольне переважування вагону №53607263, що прибув за відправкою, вказаною на звороті даного акту.
В документів зазначено: вугілля кам'яне марки г - газовий, навалом, вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 3.1 гл. 14 додатка 3 до СМГС, у твердому стані. Вантаж змерзається, маркований і ущільнений у вигляді трапецевидної шапки за допомогою катка, нетто - 69000кг, тара перевірена відправником з документу 2300кг. Вантажопідйомність вагону 69000кг.
В дійсності виявилось: вантаж вугілля кам'яне, брутто - 92500кг, тара перевірена після вивантаження - 22850кг, нетто - 69650кг, що більше маси зазначеної у документі на 650кг та більше вантажопідйомності на 650кг.
Зважування проводилось без відчеплення при повній зупинці на справних повірених 150т тензометричних вагах вантажоодержувача ВВ150-2-50СД, заводський №567 (держ. Повірка 06.02.2020), ваговиком ВП "Придніпроська ТЕС" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" ОСОБА_1 , в присутності: ДС Бабич С.І., агента комерційного Лужної А.В., заступника начальника ПТЦ ВП "Придніпроська ТЕС" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" Муратова О.С.
Зважування проводилось двічі комісією в тому ж складі, маса брутто - 92500кг не змінилась, тара перевірена після вивантаження - 22850кг не змінилась. Навантаження у вагоні на рівні бортів, маркований і ущільнений у вигляді трапецевидної шапки за допомогою катка. Маркування не порушено, без вибірок та заглиблень. Вагон в технічному відношенні справний бездверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу немає.
Причиною виникнення спору є неправильно зазначена в залізничній накладній №45747714 маса вантажу у вагоні №53607263.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини перша - третя статті 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини перша, друга статті 24 Статуту залізниць України).
Разом з тим згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина четверта статті 52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За змістом пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються:
на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
За змістом пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082), загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).
За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082), зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення.
Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:
- зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;
- харчові в цистернах (олія, меляса тощо);
- картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.
При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.
При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.
Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
За таких обставин зважування вантажів у спірному вагоні без його розчіплення на тензометричних статичних вагах станції є допустимим.
Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Абзацом першим статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).
Судом встановлено, що відповідачем у накладній №45747714 неправильно зазначено масу вантажу, що підтверджується актом загальної форми №33/П від 19.02.2020 і комерційним актом №453105/34 від 19.02.2020.
Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.
Заперечення відповідача з посиланням на те, що він здійснював зважування завантажених вагонів на придатних вагонних вагах, а тому допустити внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній не було можливості, суд вважає необґрунтованим оскільки, факт зважування вагону на справних, повірених вагах жодним чином не доводить того, що вага, зазначена відправником у накладній є правильною. Отже придатність ваг до використання ніяким чином не гарантує дотримання відповідачем самої процедури зважування та внесення у перевізний документ саме тих даних, які були отриманні в результаті зважування.
У той же час правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційний акт, правильність складення якого відповідачем не оскаржується.
Відтак позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Заява відповідача щодо зменшення штрафу задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні приписи містяться і в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Слід зазначити, що зменшення розміру санкцій за ст. 233 ГК України є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване при наявності сукупності передбачених в контексті коментованої норми обставин. Відсутність завданих збитків, здійснення відповідачем провізної плати у повному розмірі, стратегічна та соціальна значущість підприємства, яке вносить значний вклад в забезпечення енергонезалежності та енергобезпеки України, сталого функціонування енергетичної системи України, те, що відповідач є містоутворювачем та бюджетоутворювачем м. Павлограда, інвестує соціальні програми та проекти у Дніпропетровській області, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Наведене узгоджується з позицією Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 2102грн.00коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу в розмірі 13620грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (ідентифікаційний код: 00178353; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40081237; місцезнаходження: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) штраф в розмірі 13620грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2102грн.00коп.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 12.10.2020.
Суддя Р.Г. Новікова