вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4327/20
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення штрафу у розмірі 13 620,00 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" штраф у сумі 13 620,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у лютому 2020 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення вагону № 60631078 згідно накладної №45718202 на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ДТЕК Придніпровська ТЕС.
По прибутті вагону на станцію Ігрень Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме:
- у вагоні № 60361078 маса брутто - 92 150 кг., тара - 21 450 кг., нетто - 70 700 кг., що більше ніж зазначено в документі на 700 кг.
Встановлено розбіжність даних маси вантажу зазначеної в перевізних документах відповідача від фактичної, про що складений комерційний акт № 453105/33 від 18.02.2020. Згідно із накладною №45718202 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає за вагон №60361078 - 2 724,00 грн.
Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення. За неправильно зазначену у накладній масу вантажу позивач нарахував штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення у сумі 13 620,00 грн. (2 724,00 грн. х 5).
Відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами. Зазначає, що своєчасно проводив повірку засобів вимірювальної техніки: 150 тонних тензометричних вагонних ваг СВ-150ВВСД-2-1-13,5, що засвідчується проставлянням підпису повірника та повіреного клейма у паспорті на вагонні ваги про придатність до застосування, зазначених вагонних ваг. Відповідач вказує, що у відповідності до встановлених законодавством вимог здійснював зважування завантажених вагонів на придатних вагонних вагах, а тому внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній є неможливим.
До відзиву на позовну заяву відповідачем додана заява про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі. Відповідач вважає, що штраф, який заявлено позивачем до стягнення, не має компенсаторний характер, проте є додатковим засобом отримання прибутку для позивача. Відповідачем за накладною №45718202 за перевезення вантажу було сплачено провізну плату та додаткові збори за всю відстань перевезення вантажу, за повну вагу вказану у перевізному документі, що підтверджується даними графи 34 накладних. Залізниця отримала надлишкову плату залізничного тарифу, оскільки відповідач здійснив оплату провізної плати та додаткових зборів за надлишкову масу вантажу.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020 справу №904/4327/20 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 відкрито провадження у справі №904/4327/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -
У лютому 2020 року за накладною №45718202, яка у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Ігрень Придніпровської залізниці відправлено вагон №60361078 з вантажем - вугілля кам'яне марки г- газовий (а.с. 15).
Вантажоодержувачем за вказаною залізничною накладною (графа № 4) є ДТЕК Придніпровська ТЕС (далі - вантажоодержувач) за адресою: 49112, м. Дніпро, вул. Гаванська, 1.
Вантажовідправником є ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".
18.02.2020 на станції Ігрень Придніпровської залізниці при контрольному зважуванні вагона №60361078 виявлено: вантаж вугілля кам'яне марки Г-газовий, брутто - 92150 кг, тара провірена після вивантаження - 21450 кг, нетто - 70700 кг, що більше маси вказаної в документі та вантажопідйомності на 700кг, про що складено акт загальної форми №32/п (а.с.17). У акті загальної форми зазначено, що контрольне зважування вагону відбулось на справних повірених 150т тензометричних вагах вантажоодержувача ВВ150-2-50СД заводський №567 (держ. повірка 06.02.2020) без відчеплення, при повній зупинці.
18 лютого 2020 року на станції Ігрень Придніпровської залізниці складено комерційний акт №453105/33 (а.с. 16).
Згідно з розділом Д "Опис пошкодження" комерційного акту зазначено, що при контрольному зважуванні вагона №60361078, в документі зазначається: вугілля кам'яне марки г-газовий, навалом, вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 3.1 гл. 14 Додатка 3 до СМГС, у твердому стані. Вантаж змерзається, маркований і ущільнений у вигляді трапецевидної шапки за допомогою катка, нетто - 70000кг, тара перевірена відправником документу - 2155кг. Вантажопідйомність вагону 70 000кг.
В дійсності виявилось: вантаж вугілля кам'яне, брутто - 92150 кг, тара перевірена після вивантаження - 21 450кг, нетто - 70700 кг, що більше маси, зазначеної в документі на 700кг та вантажопідйомності 700кг.
Зважування проводилось без відчеплення при повній зупинці на справних повірених 150т тензометричних вагах вантажоодержувача ВВ150-2-50СД заводський №567 (держ. повірка 06.02.2020).
Навантаження в вагоні на рівні бортів, маркований і ущільнений у вигляді трапецевидної шапки за допомогою катка, маркування не порушено, без вибірок та заглиблень. Вагон в технічному відношенні справний, бездверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу не має. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.
Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у розмірі 13 620 грн. (2 724,00грн. - провізна плата за всю відстань перевезення х 5).
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 13 620,00 грн.
Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.
Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за №798/5989). У відповідності до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).
Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року №863/5084.
Згідно з пунктом 2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (пп. 4 п. 52 Статуту залізниць України).
Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно частини 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Матеріалами справи підтверджується, що на станції Ігрень Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №60361078 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №453105/33 від 18.02.2020 (а.с.16), відповідно до якого за результатами переважування вагону №60361078, виявилось розходження з документом, що на 700 кг. більше маси зазначеної у накладній.
Технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №020 підтверджує, що ваги 150 т, на яких проводилось зважування вагону №60361078 повірені (а.с.19-20).
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що:
вагон №60361078 був прийнятий до перевезення станцією відправлення - Ароматна Придніпровської залізниці лише на підставі його візуального огляду, оскільки визначена у залізничній накладній №45718202 маса вантажу не була визнана залізницею іншою;
у відповідності до статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" проводив своєчасну повірку засобів вимірювальної техніки: 150 тонних тензометричних вагонних ваг, що засвідчується проставлянням підпису повірника та повіреного клейма у паспорті на вагонні ваги про придатність для застосування, зазначених вагонних ваг. Отже, допустити внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній є неможливим.
Згідно пункту 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Залізниця має перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. По прибутті вагону на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці було здійснено переважування маси вантажу у вагоні, виявлено порушення та складено комерційний акт.
Частиною 1 ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.
Як встановлено судом вище, комерційним актом від 18.02.2020 №453105/33 підтверджується зазначення в накладній №45718202 маси вантажу 70000кг., фактично встановлено, що маса вантажу складає 70700кг, що на 700 кг більше вантажопідйомності вагону.
Названий комерційний акт складено у відповідності з Правилами складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.
У відповідності зі статтями 118, 122 Статуту залізниць, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Такої ж думки дотримується Верховний суд у складі Касаційного господарського суду від 05.04.2018 у справі №906/533/17.
Відповідач просить зменшити розмір штрафу.
При цьому відповідач посилається на ст. 233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.
У відповідності до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні приписи містяться і в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Слід зазначити, що зменшення розміру санкцій за ст. 233 ГК України є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване при наявності сукупності передбачених в контексті коментованої норми обставин. Відсутність завданих збитків, здійснення відповідачем провізної плати у повному розмірі, стратегічна та соціальна значущість підприємства, яке вносить значний вклад в забезпечення енергонезалежності та енергобезпеки України, сталого функціонування енергетичної системи України, те, що відповідач є містоутворювачем та бюджетоутворювачем м. Павлограда, інвестує соціальні програми та проекти у Дніпропетровській області, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Наведене узгоджується з позицією Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу у розмірі 13 620,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, ідентифікаційний код ВП 40081237) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 12.10.2020
Суддя Н.М. Євстигнеєва