вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4778/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уют-2011" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № І майно-27 від 20.07.2018 у загальному розмірі 149 031 грн. 31 коп.
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уют-2011" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № І майно-27 від 20.07.2018 у загальному розмірі 149 031 грн. 31 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 133 177 грн. 07 коп. - основний борг;
- 10 793 грн. 43 коп. - пеня;
- 2 092 грн. 98 коп. - інфляційні втрати;
- 2 967 грн. 83 коп. - 3 % річних.
Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 235 грн. 47 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № І майно-27 від 20.07.2018 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати до міського бюджету в період з грудня 2018 року по грудень 2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 133 177 грн. 07 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 4.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.03.2019 по 28.02.2020 в сумі 10 793 грн. 43 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2019 року по січень 2020 року у розмірі 2 092 грн. 98 коп. та 3% річних за загальний період з 21.01.2019 по 28.02.2020 у сумі 2 967 грн. 83 коп.
Ухвалою суду від 01.09.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою також залучено до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, а також Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради.
Від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення на позовну заяву (вх. суду №44072/20 від 22.09.2020), в яких вона підтримує позовні вимоги позивача та зазначає наступне:
- 20.07.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір № І майно-27 оренди окремого індивідуально визначеного майна комунальної власності міста, за яким відповідачу передано у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: вакуумно-підмітально-прибиральні машини АUSА В200Н, у кількості 2 од.;
- Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради не є балансоутримувачем вищезазначеного майна та не є стороною договірних зобов'язань, які виникли під час укладення договору оренди індивідуально визначеного майна комунальної власності міста від 20.07.2018.
Від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення (вх. суду № 44856/20 від 28.09.2020), в яких вона просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розгляд справи проводити без участі її представника за наявними матеріалами, та зазначає наступне:
- пунктом 9.1.1 Положення про порядок оформлення оренди об'єктів комунальної власності міста, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 23.11.2011 № 726 визначено, що плата за оренду (включно із нарахованими штрафними санкціями) спрямовується таким чином: за нерухоме та окреме індивідуально визначене майно, балансоутримувачем якого є УКВМ або управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради через розрахункові рахунки ОКП: 70% до міського бюджету, 30% підприємству на підставі договірних відносин між УКВМ, УБЖП та ОКП;
- рахунки з грудня 2018 року по грудень 2019 року не визнані у передбаченому законом порядку неправильними або не чинними, а тому підлягають обов'язковій сплаті боржником;
- відповідачем не виконуються умови договору щодо здійснення своєчасного внесення орендної плати;
- результатом невиконання своїх зобов'язань по своєчасному та повному внесенню платежів є утворення заборгованості, яка перед міським бюджетом складає 149 031 грн. 31 коп.;
- боржник не у повному обсязі та з порушення строків, визначених у договорі оренди, здійснює оплату за договором оренди, у зв'язку з чим позбавляє можливості місцевий бюджет отримувати належні кошти від оренди майна.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 45087/20 від 28.09.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:
- на невірно здійснені позивачем розрахунки пені, інфляційних збитків та 3% річних;
- так, у пункті 4.1. договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Таким чином, позивач допустив подвоєння інфляції, шляхом включення індексу інфляції в щомісячну сплату орендної плати (шляхом нарахування індексу інфляції в позовній заяві);
- чинним законодавством України визначена спеціальна позовна давність для господарський штрафних санкцій в шість місяців, натомість позивачем був здійснений розрахунок, який перевищує строк спеціальної позовної давності;
- позивачем при розрахунку 3% річних та індексу інфляцій строк виконання грошового зобов'язання визначено як 28.02.2020, що свідчить про невірний розрахунок періоду прострочення грошового зобов'язання.
Від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення на відзив на позовну заяву (вх. суду № 47405/20 від 08.10.2020), в яких вона просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розгляд справи проводити без участі її представника за наявними матеріалами, та зазначає наступне:
- посилання відповідача на подвоєння інфляції не заслуговують на увагу, оскільки застосований під час розрахунку місячної орендної плати за користування комунальним майном індекс інфляції є частиною орендної плати, а заявлені до стягнення інфляційні втрати ґрунтуються на статті 625 Цивільного кодексу України;
- розрахунок пені здійснено вірно за шість місяців від дня наступного за останнім днем виконання зобов'язання, в межах позовної давності в 1 рік;
- позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат по 28.02.2020 - дату, по яку визначено період прострочення та здійснено нарахування.
При цьому, ухвалою суду від 01.09.2020, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано позивачу, у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також усім учасникам справи відповідь на відзив з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 166 ГПК України.
Судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу позивача, в якому містився відзив на позовну заяву через офіційний сайт Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером 5003600328511 та з'ясовано, що відзив на позовну заяву позивач отримав 28.09.2020 (а.с.96).
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 12.10.2019 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від позивача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки в усіх учасників справи було достатньо часу для подання як заяв по суті справи так і доказів, на підтвердження своїх вимог і заперечень.
Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору оренди майна, строк дії договору, умови передачі об'єкта в оренду та повернення його з оренди, факт передачі майна в оренду, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати та її розмір, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, правомірність заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 20.07.2018 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уют-2011" (далі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № І майно-27 (далі - договір, а.с.13), відповідно до пункту 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуальне визначене майно (надалі - об'єкт оренди) - вакуумна підмітально-прибиральна машина АUSА В200H - 2 одиниці (державний №№ 39071 АЕ, 39075 АЕ), для використання товариством за призначенням, балансоутримувачем якого є Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради.
У пунктах 2.1. та 11.1. договору сторони визначили, що:
- договір оренди вважається укладеним з моменту підписання його сторонами (пункт 2.1. договору);
- договір діє з 20.07.2018 по 20.06.2021 включно (пункт 11.1. договору).
Відповідно до умов пункту 2.2. договору вступ орендаря у платне строкове користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акта приймання-передавання з КП "Парковка та реклама", який треба оформити в 5-денний термін, в якому зазначається технічний стан об'єкта оренди.
На виконання вказаних умов, між сторонами було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 20.07.2018, в якому сторони зазначили, що:
- склали акт про те, що Комунальне підприємство "Парковка та реклама" передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Уют-2011" приймає у строкове платне користування нерухоме майно - вакуумно підмітально-прибиральні машини АUSА В200-H (державний №№ 39071 АЕ, 39075 АЕ) - 2 одиниці, для використання за призначенням; балансоутримувачем якого є Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради;
- передачу проведено 20.07.2018 (а.с.16).
Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору № І майно-27 від 20.07.2018 , виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).
Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання сторонами акту від 20.07.2018, суд дійшов висновку щодо належного виконання орендодавцем обов'язку щодо надання відповідачу в оренду відповідного нерухомого майна.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в частині 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частинами 1 та 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Так, у пункті 4.1. договору сторони узгодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує річну орендну плату у розмірі 30 % від незалежної вартості об'єкта оренди. Орендна плата становить 10 546 грн. 70 коп. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - червень 2018 року. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2018 року визначається шляхом коригування її розміру за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок КП "Парковка та реклама", щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного після сплачуваного з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Індекс інфляції визначається щомісячно Держкомстатом України. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством.
В подальшому, враховуючи наказ Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 17.12.2019 № 233-ум "Про надання згоди на передачу основних засобів від департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради на балансовий облік Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради" (а.с.44), рішення Криворізької міської ради від 27.02.2019 № 3520 "Про надання комунальному підприємству "Парковка та реклама" повноважень орендодавця під час укладання договорів оренди майна, що перебуває на його балансовому обліку, та внесення змін до рішення міської ради від 23.11.2011 № 726 "Про затвердження Положення про порядок оформлення оренди об'єктів комунальної власності міста" (а.с.45-46), між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 29.01.2020 про внесення змін до договору оренди від 20.07.2018 № І майно-27 окремого індивідуально визначеного майна комунальної власності міста, відповідно до якої сторони домовились про внесення до договору оренди наступних змін:
- з 01.09.2018 в пункті 1.1. слова ".... балансоутримувачем якого є Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради" замінити словами "...балансоутримувачем якого є Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради";
- з 18.12.2019 - в пункті 1.1. слова "...балансоутримувачем якого є Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради" замінено словами "....балансоутримувачем якого є КП "Парковка та реклама" Криворізької міської ради";
- в преамбулі та в розділі "Реквізити сторін": слова "Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (надалі - орендодавець)": замінено словами "Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради (надалі - орендодавець)";
- в пункті 4.1.: слова "...з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету" замінено словами "...залишає в розпорядженні 100 % орендної плати";
- в розділі "Реквізити сторін" частину "Орендодавець" викладено в наступній редакції: "Орендодавець": Комунальне підприємство "Парковка та реклама" КМР, 50057, м. Кривий Ріг, м-н Праці, 1, тел. 067-577-05-59" (а.с.15).
Відповідно до умов пункту 2.4. договору об'єкт оренди вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання з КП "Парковка та реклама".
Судом враховано, що в подальшому, сторонами було складно акт прийому-передачі від 26.12.2019 (повернення з оренди), в якому сторони зазначили, що:
- складено цей акт про те, що ТОВ "Уют-2011" повертає зі строкового платного користування частину індивідуально визначеного майна (1 од.), а саме: - вакуумно підмітально-прибиральну машину АUSА В200H, державний номер НОМЕР_1 , балансоутримувачем якого є Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради. Вищезазначене окреме індивідуально визначене майно після передачі з орендного користування буде перебувати на території ТОВ "Весташляхбуд", копії актів огляду технічного стану майна додаються;
- станом на 26.12.2019 заборгованість з орендної плати ТОВ "Уют-2011" по договору №І майно-27 від 20.07.2018 становить 220 707 грн. 54 коп. (без урахування пені та нарахування за грудень 2019 року), рахунок за грудень 2019 року буде надано в січні 2020 року (після оприлюднення індексу інфляції за грудень);
- в орендному користуванні у ТОВ "Уют-2011" залишається окреме індивідуально визначене майно (1 од.), а саме: вакуумно підмітально-прибиральна машина АUSА В200H, державний номер НОМЕР_2 , для використання підприємством за призначенням (а.с.17).
Крім того, сторонами було складно акт прийому-передачі від 16.01.2020 (повернення з оренди), в якому сторони зазначили, що:
- склали цей акт про те, що Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради приймає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Уют-2011" повертає зі строкового платного користування окреме індивідуально визначене майно (1-а одиниця), а саме: вакуумно підмітально-прибиральну машину АUSА В200Н, державний номер НОМЕР_2 , балансоутримувачем об'єкту оренди є Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради;
- техніка передається в несправному стані (не заводиться), а саме: відсутні крани та сопла зрошення водою лівої бокової щітки - 2 шт., дефект переднього пластикового захисту фари з лівого боку, тріщина з правого та лівого пластикового захисту ззаду машини зверху, зламаний кран d=16 для зливу води з основного бака, АUSА В200Р не заводиться, потребує ремонту (а.с.18).
Відповідно до статей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, нежитлові приміщення, заклади та інше майно і майнові права, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.
Статтею 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
Згідно з частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Рішенням Криворізької міської ради від 27.03.2019 № 3607 було внесено зміни до рішення міської ради від 27.07.2016 № 754 "Про затвердження Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради в новій редакції", викладено в новій редакції Положення про управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради (а.с.31-36).
Рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2019 № 4360 внесено зміни до рішення міської ради від 27.07.2016 № 754 "Про затвердження Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради в новій редакції", а саме: викладено Положення про управління комунальної власності міста виконком Криворізької міської ради в новій редакції.
Відповідно до Розділу 2 означеного Положення основним завданням управління комунальної власності міста є реалізація державної та місцевої політики, спрямованої ефективне здійснення переданих міською радою повноважень щодо управління, користування та розпорядження комунальною власністю територіальної громади міст приватизації, відчуження, передачі в орендне користування комунального майна.
Таким чином, управління комунальної власності міста входить до системи виконавчого органу міської ради, яка є органом місцевого самоврядування та має законне право на звернення до суду на користь територіальної громади міста із позовом, предметом спору якого є стягнення заборгованості за договором оренди комунального майна.
Відповідно до Наказу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради "Про впорядкування орендно-договірних відносин" від 01.04.2009 № 4 зі змінами, Комунальне підприємства "Парковка та реклама" визначено обслуговуючим Комунальним підприємством комунального майна, яке перебуває на балансовому обліку Управління комунальної власності міста та Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (а.с.27).
Відповідно до пункту 9.1.1 Положення про порядок оформлення оренди об'єктів комунальної власності міста, затвердженого рішенням Криворізької міської ради 23.11.2011 № 726 зі змінами, плата за оренду (включно із нарахованими штрафними санкціями) спрямовується таким чином: за нерухоме та окреме індивідуально визначене майно, балансоутримувачем якого є УКВМ або управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради через розрахункові рахунки ОКП: 70% до міського бюджету, 30 % підприємству на підставі договірних відносин між УКВМ, УБЖП та ОКП.
Таким чином, КП "Парковка та реклама" є учасником орендних відносини, які виникають між орендарями нерухомості, що перебуває в комунальній власності та УКВМ; орендна плата, сплачена орендарем, розділяється між бюджетом та КП "Парковка та реклама".
Умовами пункту 4.3. договору визначено, що оплаті підлягає весь період строкового користування орендарем об'єктом оренди від дня вступу у строкове користування до фактичного повернення об'єкта оренди КП "Парковка та реклама" по акту.
Згідно з пунктом 4.4. договору орендар вносить орендну плату за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності.
У відповідності до вказаних умов договору, позивачем здійснено розрахунок орендної плати за період користування об'єктом оренди з грудня 2018 року по грудень 2019 року, що підлягає сплаті на користь міського бюджету (70%), за результатами якого визначено суму орендної плати у розмірі 133 177 грн. 07 коп. (а.с.22), а саме:
- за грудень 2018 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 40 705 грн. 37 коп.;
- за січень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 842 грн. 94 коп.;
- за лютий 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 882 грн. 15 коп.;
- за березень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 953 грн. 09 коп.;
- за квітень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 032 грн. 63 коп.;
- за травень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 088 грн. 85 коп.;
- за червень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 048 грн. 41 коп.;
- за липень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 000 грн. 12 коп.;
- за серпень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 976 грн. 12 коп.;
- за вересень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 031 грн. 95 коп.;
- за жовтень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 088 грн. 17 коп.;
- за листопад 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 096 грн. 26 коп.;
- за грудень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 4 431 грн. 01 коп.
Позивач посилається на те, що відповідачем зобов'язання за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № І майно-27 від 20.07.2018 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати до міського бюджету в період з грудня 2018 року по грудень 2019 року були порушені, орендна плата у встановлені в договорі розмірах та строки відповідачем не сплачувалась, внаслідок чого утворилась заборгованість перед міським бюджетом в сумі 133 177 грн. 07 коп.
Отже, причиною виникнення спору у даній справі є неналежне виконання відповідачем умов договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № І майно-27 від 20.07.2018 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати у період з грудня 2018 року по грудень 2019 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порядку досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 17/16/1587 від 05.06.2020 в якій він просив у добровільному порядку сплатити заборгованість за спірним договором оренди (а.с.21). Про отримання відповідачем вказаної претензії свідчить поштова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.19-20).
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження виконання вказаних вимог або надання відповідачем відповіді на пред'явлену позивачем претензію.
Визначаючи граничний термін внесення орендної плати у спірному періоді, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день
Так, враховуючи порядок сплати орендної плати, визначений у пункті 4.1. договору, строк внесення орендної плати за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року є таким, що настав, а саме:
- за грудень 2018 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 40 705 грн. 37 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 21.01.2019;
- за січень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 842 грн. 94 коп.; граничний строк сплати - 20.02.2019;
- за лютий 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 882 грн. 15 коп.; граничний строк сплати - 20.03.2019;
- за березень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 953 грн. 09 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 22.04.2019;
- за квітень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 032 грн. 63 коп.; граничний строк сплати - 20.05.2019;
- за травень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 088 грн. 85 коп.; граничний строк сплати - 20.06.2019;
- за червень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 048 грн. 41 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 22.07.2019;
- за липень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 000 грн. 12 коп.; граничний строк сплати - 20.08.2019;
- за серпень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 976 грн. 12 коп.; граничний строк сплати - 20.09.2019;
- за вересень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 031 грн. 95 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 21.10.2019;
- за жовтень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 088 грн. 17 коп.; граничний строк сплати - 20.11.2019;
- за листопад 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 096 грн. 26 коп.; граничний строк сплати - 20.12.2019;
- за грудень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 4 431 грн. 01 коп.; граничний строк сплати - 20.01.2020.
Орендна плата за всі перелічені місяці відповідачем не сплачена, внаслідок чого у нього уторилась заборгованість по сплаті орендної плати, зокрема, частки, що підлягає сплаті до міського бюджету (70%), в загальній сумі 133 177 грн. 07 коп.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору оренди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов'язання не виконав, орендну плату за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року у встановлений договором строк не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед міським бюджетом у розмірі 133 177 грн. 07 коп.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної сплати орендної плати, зокрема, частки, що підлягає сплаті до міського бюджету (70%), в загальній сумі 133 177 грн. 07 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 133 177 грн. 07 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.
Більше того, у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував факт наявності заборгованості з орендної плати в загальній сумі 133 177 грн. 07 коп. Наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати у спірному періоді зафіксована сторонами також в акті прийому-передачі від 26.12.2019 (повернення з оренди).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.
Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання орендодавцем своїх обов'язків щодо надання відповідачу в оренду спірного майна, а також відсутність з боку відповідача платежів по орендній платі за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № І майно-27 від 20.07.2018, положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 133 177 грн. 07 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, у пункті 4.5. договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені згідно з чинним законодавством у розмірі 0,5 % від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня
За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 4.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.03.2019 по 28.02.2020 в сумі 10 793 грн. 43 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.25), та встановлено, що під час його проведення позивачем були допущені такі помилки:
- невірно визначено граничний термін внесення орендної плати за грудень 2018 року, березень 2019 року, червень 2019 року та вересень 2019 року, а саме: без врахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;
- в межах вірно визначених періодів прострочення та сум заборгованості здійснено арифметично невірний розрахунок (в тому числі, неправильне заокруглення суми).
Враховуючи вказане, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с.25), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору, вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
В той же час судом відхиляються заперечення відповідача щодо нарахування пені за період, що перевищує 6 місяців як такі, що спростовуються наявними в матеріалах доказами, а саме: розрахунком пені позивача, в якому по кожному спірному місяцю оренди нарахування пені здійснено рівно за 6 місяців.
У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:
"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Так, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за прострочення внесення орендної плати за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року за договором оренди складає 10 752 грн. 72 коп. та підлягає нарахуванню наступним чином:
- за грудень 2018 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 40 705 грн. 37 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 21.01.2019; орендна плата не сплачена відповідачем; позивач пеню не нараховує та не заявляє до стягнення;
- за січень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 842 грн. 94 коп.; граничний строк сплати - 20.02.2019; орендна плата не сплачена відповідачем; позивач пеню не нараховує та не заявляє до стягнення;
- за лютий 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 882 грн. 15 коп.; граничний строк сплати - 20.03.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 21.03.2019 по 20.09.2019 та в цей період складає 1 381 грн. 43 коп., однак позивач нарахував та заявив до стягнення в цей період пеню в сумі 1 381 грн. 42 коп.;
- за березень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 953 грн. 09 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 22.04.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 23.04.2019 по 20.10.2019 та в цей період складає 1 350 грн. 72 коп.;
- за квітень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 032 грн. 63 коп.; граничний строк сплати - 20.05.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 21.05.2019 по 20.11.2019 та в цей період складає 1 361 грн. 15 коп.;
- за травень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 088 грн. 85 коп.; граничний строк сплати - 20.06.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 21.06.2019 по 20.12.2019 та в цей період складає 1 329 грн. 23 коп.;
- за червень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 048 грн. 41 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 22.07.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 23.07.2019 по 20.01.2020 та в цей період складає 1 260 грн. 74 коп.;
- за липень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 000 грн. 12 коп.; граничний строк сплати - 20.08.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 21.08.2019 по 20.02.2020 та в цей період складає 1 197 грн. 06 коп.;
- за серпень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 976 грн. 12 коп.; граничний строк сплати - 20.09.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 21.09.2019 по 28.02.2020 та в цей період складає 1 004 грн. 78 коп.;
- за вересень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 031 грн. 95 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 21.10.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 22.10.2019 по 28.02.2020 та в цей період складає 786 грн. 70 коп.;
- за жовтень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 088 грн. 17 коп.; граничний строк сплати - 20.11.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 21.11.2019 по 28.02.2020 та в цей період складає 584 грн. 80 коп.;
- за листопад 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 096 грн. 26 коп.; граничний строк сплати - 20.12.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 21.12.2019 по 28.02.2020 та в цей період складає 386 грн. 19 коп.;
- за грудень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 4 431 грн. 01 коп.; граничний строк сплати - 20.01.2020, орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 21.01.2020 по 28.02.2020 та в цей період складає 109 грн. 93 коп.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 10 752 грн. 72 коп.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були також розраховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2019 року по січень 2020 року у розмірі 2 092 грн. 98 коп.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом відхиляються заперечення відповідача в частині неправомірності заявлених до стягнення позивачем інфляційних втрат в сумі 2 092 грн. 98 коп., з посиланням на їх подвоєння (включення інфляції до складу орендної плати та заявлення її до стягнення окремо), оскільки у пункті 4.1. договору сторони узгодили, що:
- за користування об'єктом оренди орендар сплачує річну орендну плату, яка за перший місяць оренди - липень 2018 року визначається шляхом коригування її розміру за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди;
- розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
При цьому, частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6, 627 Цивільного кодексу України вказано, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Однак, умови щодо розміру орендної плати та порядку її формування, визначені в пункті 4.1. договору оренди, не суперечать вимогам законодавства, не визнані недійсними, а отже є обов'язковими для виконання сторонами договору.
Інфляційна складова, включена до складу орендної плати на підставі пункту 4.1. договору, є частиною орендної плати; такий порядок визначення орендної плати не виключає можливості стягнення інфляційних втрат за порушення строків внесення орендної плати (грошового зобов'язання) на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином вказані заперечення відповідача відхиляються судом.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.24), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування інфляційних втрат, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Отже, розрахунок інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви (а.с.24), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 2 092 грн. 98 коп.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 21.01.2019 по 28.02.2020 у сумі 2 967 грн. 83 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.23), та встановлено, що під час його проведення позивачем були допущені такі помилки:
- невірно визначено граничний термін внесення орендної плати за грудень 2018 року, березень 2019 року, червень 2019 року та вересень 2019 року, а саме: без врахування положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;
- в межах вірно визначених періодів прострочення та сум заборгованості здійснено арифметично невірний розрахунок (в тому числі, неправильне заокруглення сум).
Враховуючи вказане, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с.23), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору, вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Так, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, судом встановлено, що 3% річних за прострочення внесення орендної плати за період з грудня 2018 року по грудень 2019 року за договором оренди складають 2 961 грн. 21 коп. та підлягають нарахуванню наступним чином:
- за грудень 2018 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 40 705 грн. 37 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 21.01.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 22.01.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 1 347 грн. 76 коп.;
- за січень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 842 грн. 94 коп.; граничний строк сплати - 20.02.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 21.02.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 240 грн. 34 коп.;
- за лютий 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 882 грн. 15 коп.; граничний строк сплати - 20.03.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 21.03.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 223 грн. 40 коп.;
- за березень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 953 грн. 09 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 22.04.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 23.04.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 203 грн. 84 коп.;
- за квітень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 032 грн. 63 коп.; граничний строк сплати - 20.05.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 21.05.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 187 грн. 39 коп.;
- за травень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 088 грн. 85 коп.; граничний строк сплати - 20.06.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню3% підлягають нарахуванню в період з 21.06.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 168 грн. 10 коп.;
- за червень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 048 грн. 41 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 22.07.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, пеня підлягає нарахуванню в період з 23.07.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 146 грн. 09 коп.;
- за липень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 000 грн. 12 коп.; граничний строк сплати - 20.08.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 21.08.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 126 грн. 14 коп.;
- за серпень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 7 976 грн. 12 коп.; граничний строк сплати - 20.09.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 21.09.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 105 грн. 44 коп.;
- за вересень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 031 грн. 95 коп.; граничний строк сплати, з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, - 21.10.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 22.10.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 85 грн. 71 коп.;
- за жовтень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 088 грн. 17 коп.; граничний строк сплати - 20.11.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 21.11.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 66 грн. 37 коп.;
- за листопад 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 8 096 грн. 26 коп.; граничний строк сплати - 20.12.2019; орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 21.12.2019 по 28.02.2020 та в цей період складають 46 грн. 47 коп.;
- за грудень 2019 року частка орендної плати (70%), що підлягає сплаті до міського бюджету, становить 4 431 грн. 01 коп.; граничний строк сплати - 20.01.2020, орендна плата не сплачена відповідачем, отже, 3% підлягають нарахуванню в період з 21.01.2020 по 28.02.2020 та в цей період складають 14 грн. 16 коп.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 2 961 грн. 21 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 234 грн. 76 коп. - частина витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уют-2011" про стягнення заборгованості за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № І майно-27 від 20.07.2018 у загальному розмірі 149 031 грн. 31 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уют-2011" (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 8-А; ідентифікаційний код 37861681) на користь Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1; ідентифікаційний код 25522449) 133 177 грн. 17 коп. - заборгованості з орендної плати, 10 752 грн. 72 коп. - пені, 2 092 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 2 961 грн. 21 грн. - 3% річних та 2 234 грн. 76 коп. частину витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12.10.2020.
Суддя Ю.В. Фещенко