Справа № 357/6016/20
2/357/2644/20
Категорія 43
(ЗАОЧНЕ)
13 жовтня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» до ОСОБА_1 , третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2018 р., ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Потерпілий ОСОБА_2 , у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, в період з 17.07.2018 по 06.09.2018 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2». Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 33952 грн. 83 коп., ним було проведено на лікуванні 50 ліжко-днів. Оскільки витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені Білоцерківською міською лікарнею №2 на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину в розмірі 33952 грн. 83 коп. та судові витрати.
В судове засідання представники позивачів - Білоцерківської міської ради Київської області та КНП БМР Білоцерківської міської лікарні №2, не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, подали суду заяви про розгляд справи без участі їх представників, позовні вимоги підтримали.
В судове засідання представник третьої особи- міського фінансового управління Білоцерківської міської ради Київської області, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, жодних клопотань чи заперечень суду не подали.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомила, відзиву, заяв чи клопотань про розгляд справи в її відсутність до суду не надходило та відповідно до положень ст.128 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлена належно про розгляд справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2018р. ОСОБА_1 , було звільнено від кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2018 року близько 20 год.30 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Тoyota Corola» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись другорядною дорогою по вул. Першотравнева, зі сторони вул. Логінова в напрямку вул. Я.Мудрого в м. Біла Церква Київської області, порушила вимоги п.2.3 (б) ПДР України, в якому зазначено: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; а також порушила вимоги п. 16.11 ПДР України, в якому зазначено: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху», проявила бездіяльність та неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою, не відреагувала на її зміну, на перехресті нерівнозначних доріг рухаючись по другорядній дорозі не надала дорогу велосипедисту, який наближався до даного перехрестя по головній дорозі, в результаті чого допустила наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.
Дані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_1 вимог п.п.2.3 (б), 16.11 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 в період з 17.07.2018р. по 06.09.2018 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КНЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», що підтверджується довідкою, виданою лікарнею за № 03-05/901 від 29.04.2020.
Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 33952 грн. 83 копійок. Потерпілим проведено на лікуванні 50 ліжко-днів, що підтверджується довідкою від 29.04.2020 року №03-05/901 (а.с.10).
Ухвала Білоцерківського міськрайонного суду від 27.11.2018р. набрала законної сили.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому такі витрати суттєво зачіпають інтереси держави.
КНП БМР Білоцерківська міська лікарня № 2 належить до комунальної власності, тобто перебуває у власності територіальної громади м. Біла Церква.
Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
У відповідності до статуту КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 27.09.2018 року №2797-57-VII, є закладом охорони здоров'я, що засноване на комунальній власності територіальної громади міста Біла Церква, в особі Білоцерківської міської ради.
Згідно п. 4 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що витрати, понесені Білоцерківською міською лікарнею № 2 на лікування потерпілого підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_1 , а тому, суд, вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивач, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору, тому згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 840 грн.80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, ст. 89 Бюджетного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, ст. ст. 4, 12, 13, 56, 76-81, 133, 141, 206, 258-259, 265, 268, 277-279, 280-282,354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» ( рахунок - UA898999980314060544000010002, отримувач БЦ ЦК/Біла Церква, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 38009832, код банку (МФО) - 899998, призначення платежу - ККД 24060300 «Інші надходження» ) кошти на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, в сумі 33952 грн. 83 коп. (тридцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві гривні вісімдесят три копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ) в дохід держави судові витрати по справі в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду виготовлено та підписано 13.10.2020 року.
СуддяО. Я. Ярмола