Справа № 350/826/20
Провадження № 2/350/343/2020
(заочне)
12 жовтня 2020 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Максиміва І.В.
з участю секретаря Видойник І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить ухвалити рішення, яким визнати відповідачку ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування належним йому житловим будинком, який знаходиться у АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що він є власником будинковолодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_1 . Крім нього у житловому будинку зареєстрована але фактично не проживає його колишня співмешканка ОСОБА_2 , яка в 2018 році покинула його житловий будинок та виїхала в невідомому напрямку. Всі витрати по обслуговуванню будинку та сплаті комунальних платежів він несе сам, що ставить його у важке матеріальне становище. У добровільному порядку відповідачка знятися з реєстрації в будинку не бажає, чим порушує майнові права позивача.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Родіков І.С. не з'явилися, останній направив суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. Разом з тим, будучи раніше допитаним у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив про задоволення позову, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, зокрема і через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у судове засідання не з'явилася повторно, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення судового розгляду не подавала, правом на подачу відзиву на позов не скористалася.
На підставі письмової заяви позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ст.ст. 247, 280-282 ЦПК України.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, свідків, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.08.2010 року (а.с. 7).
У належному позивачу будинку зареєстрована як член сім'ї його колишня співмешканка - відповідачка по справі ОСОБА_2 . Остання у будинку не проживає, що підтверджується актом про фактичне проживання особи, складеного комісією Брошнів-Осадської селищної ради ОТГ Івано-Франківської області 10.03.2020 (а.с.6).
Крім цього, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав суду показання про те, що проживає з позивачем по сусідству. Йому достовірно відомо, що відповідачка у належному позивачу будинку не проживає більше двох років. Остання перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з пасинком позивача - ОСОБА_4 спочатку проживала в будинку позивача, а в серпні - вересні 2018 року разом з чоловіком та дітьми переїхала на постійне місце проживаня в селище Брошнів-Осада Рожнятівського району. Йому також відомо, що в 2019 році ОСОБА_4 з відповідачкою розлучився, проте остання в будинок позивача не повернулася, її речей та майна в ньому немає.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що проживає в АДРЕСА_2 та являється сусідом позивача. Йому достовірно відомо, що відповідачка ОСОБА_2 проживала у будинку позивача, так як являлася дружиною пасинка позивача - ОСОБА_4 , однак вона вже більше двох років там не проживає. З того часу в селі Брошнів він її жодного разу не бачив.
Таким чином судом встановлено, що відповідачка не проживає у належному позивачу житловому будинку з 2018 року, її майна та речей у вказаному будинку не має, будь-яких інших доказів про те, що відповідачка не проживає у житловому будинку позивача з поважних причин судом не здобуто.
За змістом ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік.
За змістом ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право на житло внаслідок відсутності понад встановлені строки проводиться у судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачку ОСОБА_2 слід визнати такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в будинку позивача.
Рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в силу ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 20, є підставою для зняття цієї особи з реєстрації місця проживання.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 247, 263-265, 273, 280-282, 284 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 та зняти її з реєстраційного обліку у вказаному будинку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
За заявою відповідача, поданою до суду у тридцятиденний строк з часу отримання його копії, заочне рішення може бути переглянуте Рожнятівським районним судом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Максимів І.В.
Текст рішення складений 12 жовтня 2020 року.