Справа № 320/2682/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
12 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Сорочка Є.О.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо пільгового обчислення його стажу роботи та середньомісячного заробітку відповідно до вимог ч. 2 ст. 56, ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити йому з 17.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж (для чоловіків - 20 років) відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити йому з 17.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на територіях радіоактивного забруднення за травень 1986 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо пільгового обчислення стажу роботи та середньомісячного заробітку гр. ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 2 ст. 56, ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити гр. ОСОБА_1 з 17.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж (для чоловіків - 20 років) відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити гр. ОСОБА_1 з 17.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії з визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії за роботу на територіях радіоактивного забруднення за травень 1986 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві на рішення суду повернуто скаржнику.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 встановлено ГУ ПФУ в м. Києві строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 320/2682/19.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Київському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду від 05 серпня 2019 року у справі № 320/2682/19 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25 червня 2020 року про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі №320/2682/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у задоволенні клопотання гр. ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт наполягає, що суд першої інстанції, розглядаючи звіт відповідача про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року та приймаючи його, суд першої інстанції не надав належної оцінки рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 05.03.2020 року № 930040861897 в порядку судового контролю, а також в мотивувальній частині фактично посилається на власну ухвалу від 26 червня 2020 року про прийняття звіту про виконання рішення.
У тексті апеляційної скарги позивач просить здійснювати розгляд апеляційної скарги за участі його представника.
Щодо заявленого позивачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За правилами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Приписи ст. 382 КАС України визначають, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25 червня 2020 року про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі №320/2682/19.
30 червня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду за вх. № 21520/20 надійшло клопотання позивача про встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу в порядку статті 382 КАС України.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що з огляду на наведені вище приписи КАС України, рішення про встановлення нового строку для подання звіту та рішення про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу, приймається безпосередньо за наслідком розгляду поданого суб'єктом владних повноважень звіту.
В той же час, оскільки станом на момент розгляду поданого позивачем клопотання від 30 червня 2020 року, судом першої інстанції вже було розглянуто звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі №320/2682/19 та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року прийнято відповідний звіт і визнано рішення у справі виконаним, то підстави для встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу були відсутні.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено 12.10.2020.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
Є.О. Сорочко