Справа № 640/22845/19
про залишення апеляційної скарги без руху
12 жовтня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСПІЙ ГРУП» до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві подано апеляційну скаргу, яку зареєстровано судом першої інстанції 09 вересня 2020 року за вх.№03-14/129481/20.
Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржує рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року зареєстровано судом першої інстанції 09 вересня 2020 року за вх..№03-14/129481/20.
Як вбачається зі штампа на поштовому конверті, дана апеляційна скарга була прийнята відділенням поштового зв'язку 07.09.2020 р.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року.
Перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апелянт зазначає, що копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року отримав 06.08.2020 р., що, на його думку, підтверджується відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції.
Однак, колегія суддів зазначає, що дата реєстрації вхідної кореспонденції не є датою її отримання.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 260), з якого вбачається, що копію оскаржуваного рішення апелянт отримав 05.08.2020 р.
Отже, останнім днем подачі апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року є 04.09.2020 р., однак апелянт подав дану апеляційну скаргу 07.09.2020 р., тобто з пропуском строку, передбаченого КАС України.
Відтак, суд вважає,що причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року є неповажними.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2019 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року становить 5763 грн. 00 коп. (1921*3*150%).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на відсутність бюджетних коштів для сплати судового збору.
Перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, апелянт не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
-обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності;
-оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 5763 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи, Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Державної податкової служби в м. Києві строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова