Справа № 640/16956/19 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
09 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Служби зовнішньої розвідки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2020, -
Позивач звернувся з позовом до Служби зовнішньої розвідки України, в якому просив визнати бездіяльність Служби зовнішньої розвідки України протиправною та зобов'язати надати позивачу два примірники Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (в редакції від 01.01.2016 року Додатку 2 до «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою КМУ від 13.02.2008 року №45) за посадою позивача станом на 1 січня 2018 року з урахуванням всіх надбавок, доплат і підвищень, призначених позивачу на дату звільнення (19.12.2005 року).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2020 позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги, оскільки застосував неправильно норми матеріального права, без врахування всіх фактичних обставин справи у зв'язку із чим висновки не відповідають обставинам справи та положенням чинного законодавства.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Служби зовнішньої розвідки України, в якій просив виготовити у двох примірниках довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (в редакції від 01.01.2016 р. Додатку 2 до «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою КМУ від 13.02.2008 року №45 за посадою ОСОБА_1 з урахуванням всіх надбавок, доплат і підвищень, призначених позивачу на дату звільнення (19.12.2005 р.), а саме:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- процентна надбавка за вислугу років;
- доплата (надбавка) за постійне співробітництво з особами, залученими до участі в розвідувальній та оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі;
- надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань,
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень;
- премія;
- інші надбавки (доплати, підвищення).
Один примірник довідки для подальшого звернення до Головного Управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) з метою перерахунку пенсії у зв'язку із зміною правових підстав та другий примірник - для контролю і можливого звернення до компетентних державних органів.
Листом від 26.07.2019 року №17/1/1326 Службою зовнішньої розвідки України відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви, оскільки Служба зовнішньої розвідки України, правових підстав для підготовки довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, передбачених Порядком №45 немає.
01.08.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою «Про неправомірність і безпідставність відмови у наданні довідки про грошове забезпечення у відповідності до Постанов КМ України від 13.02.2008 р. №45 (в редакції від 01.01.2016 р.) та від 30.08.2017 р. №704», в якій просив виготовити та надіслати на його домашню адресу Довідку у відповідності до вимог пунктів 1, 2 заяви від 21.06.2019 року «Про надання Довідки про грошове забезпечення у відповідності Постанов КМ України від 13.02.2008 р. №45 (в редакції від 01.01.2016 р.) та від 30.08.2017 р. №704».
Листом від 27.08.2019 року №17/1/1525 відповідачем відмовлено позивачу в задоволенні вищевказаної заяви з посиланням на частину другу статті 8 Закону України «Про звернення громадян» відповідно до якої, не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що запитувана позивачем інформація не є інформацією з обмеженим доступом, судом не встановлено інших правових підстав для відмови у наданні Довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, тому суд з огляду на вищезазначені приписи законодавства України дійшов висновку щодо протиправності відмови позивача про надання таких довідок позивачу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про інформацію» суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи, юридичні особи, об'єднання громадян, суб'єкти владних повноважень.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Статтею першою Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадяни» незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Суд не взяв до уваги посилання позивача на законодавство України у сфері регулювання масового перерахунку пенсій військовослужбовців, оскільки, позовні вимоги не стосуються питання перерахунку пенсії позивача.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком № 45 від 13 лютого 2008 року.
Перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію на підставі повідомлення відповідними органами та надання вказаними органами відповідних довідок про розмір грошового забезпечення кожної особи.
Тобто, перерахунок пенсій у визначеному вище порядку здійснюється органами Пенсійного фонду виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Згідно висновку Верховного Суду України (постанова від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13) про правильне застосування статей 49 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, запитувана позивачем інформація не є інформацією з обмеженим доступом, судом не встановлено інших правових підстав для відмови у наданні Довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Враховуючи наведене вище та доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2020 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 09.10.2020