12 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3984/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (головуючий суддя - Татаринов Д.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Вознесенського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Остапенко М.О. від 21 квітня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61841689;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Остапенко М.О. від 19 травня 2020 року у ВП № 61841689 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, за змістом якої передбачено стягнути першочергово одноразово, в повному обсязі, витрати на проведення виконавчих дій, у сумі 209,00 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у відкритті провадження в адміністративній справі №280/3984/20 відмовлено (а.с.61-62).
Роз'яснено Позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду мотивована тим, що оскаржувані рішення винесені державним виконавцем під час примусового виконання виконавчого документа - виконавчого листа Ленінським районним судом м. Запоріжжя виданого 17 березня 2020 року в рамках розгляду справи №334/8637/17 в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що підставою для звернення до суду слугувало те, що постанова від 21 квітня 2020 року про відкриття виконавчого провадження у ВП №61841689 та постанова від 19 травня 2020 року у ВП №61841689 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, за змістом якої передбачено стягнути першочергового одноразово, в повному обсязі, витрати на проведення виконавчих дій у сумі 209,00 грн., винесені Відповідачем, є протиправними та, як наслідок, підлягають скасуванню.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
З позовної заяви вбачається, що Позивач оскаржує постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №61841689 та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
При цьому оскаржувані рішення винесені державним виконавцем під час примусового виконання виконавчого документа - виконавчого листа Ленінським районним судом м. Запоріжжя виданого 17 березня 2020 року в рамках розгляду справи №334/8637/17 в порядку цивільного судочинства.
Згідно частини 1 статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини 1 статті 448, частини 1 статті 449 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
За загальним правилом сторони виконавчого провадження, їхні представники та прокурор можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист. Разом з цим інші учасники виконавчого провадження можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до адміністративного суду.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 808/8368/15 (К/9901/11332/18); провадження № 11-1468апп18.
Таким чином Позивач, як боржник у виконавчому проваджені з примусового виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, має право на звернення до Ленінського районного суду м. Запоріжжя в порядку цивільного судочинства зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання виконавчого листа, виданого 17 березня 2020 року в рамках розгляду цивільної справи №334/8637/17, а відтак даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у відкритті провадження у даній справі.
Доводи апеляційної скарги Позивача не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі №280/3984/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова