13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1559/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №280/1559/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови від 13.01.2020 року №8/2002/15-4/9-П.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутні повноваження вимагати від суб'єктів ринку фінансових послуг надання документів та інформації у формі та у обсязі, які визначені у вимозі від 30.10.2019 № 23706/15-8. Вказує, що за змістом п. 12 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відповідач має право вимагати надання виключно необхідних документів і лише в межах усунення порушень. Також, посилається на те, що вимогу про надання документів підписано не особою, уповноваженою діяти згідно з законом від імені відповідача - в.о. директора департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами. Відтак, вимога від 30.10.2019 №23706/15-8 направлена на адресу позивача з перевищенням повноважень, є втручанням в господарську діяльність та містить протиправну вимогу про розкриття персональних даних фізичних осіб та систематичного надання усіх укладених договорів, за якими позичальники прострочили виконання зобов'язань. Крім того, вважає, що оскаржуваною постановою безпідставно застосовано до товариства заходи впливу у вигляді накладення штрафних санкцій за ненадання інформації, надання якої Законом не вимагається.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що вимога Нацкомфінпослуг надати документи, які не створюються в процесі господарської діяльності, а потребують виконання додаткової роботи шляхом проведення аналітичної роботи та підготовки статистичної інформації на виконання вимоги регулятора, тобто фактично є звітністю, не передбаченою законами та спеціалізованими нормативно- правовими актами, являється протиправною та не може бити виконана. Також зазначено, що діючим законодавством не передбачено обов'язку з подання звітності про укладені договори фінансовими компаніями, з якими позичальники прострочили виконання зобов'язань, а інформація яку було витребувано відповідачем не можу бути віднесено до здійснення пруденційного нагляд та не може бути обґрунтовано ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Також зазначено, що вимога підписана не вповноваженою особою, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Судом апеляційної інстанції було допущено заміну Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг правонаступником - Національним банком України.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу Національний банк України просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Сторони повідомлені про день розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23.10.2019 року Нацкомфінпослуг надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» вимогу за вих. № 23706/15-8 щодо надання необхідної інформації та документів, зокрема вимагало надати до Нацкомфінпослуг станом на 30.11.2019 року протягом десяти календарних днів з дня отримання даної вимоги інформацію щодо:
1.1. договорів надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту укладених Товариством, за якими позичальники прострочили виконання зобов'язань (повернення кредиту та сплати процентів) за формою встановленою Додатком №1;
зміни редакції внутрішніх правил надання коштів позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, із наданням підтверджуючих документів (за умови змін протягом листопада 2019 року) або письмове підтвердження, що такі зміни не вносилися;
зміни редакції примірного договору надання коштів позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, із наданням підтверджуючих документів (за умови змін протягом листопада 2019 року) або письмове підтвердження, що такі зміни не вносилися;
зміни порядку (процедури) укладання електронних договорів (за умови змін протягом листопада 2019 року), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладання електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (далі - Алгоритм) з обов'язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладанні договорів, а також надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії такого Алгоритму або письмове підтвердження, що зміни в Алгоритмі не відбувалися (а.с. 12-13).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» на вимогу надіслало лист-відповідь від 08.11.2019 вих. № 68-Ю з обґрунтуванням відсутності у відповідача повноважень на витребовування вищевказаної інформації, та просило повідомити які саме фізичні особи звертались із скаргами та які саме документи за такими скаргами потрібні Нацкомфінпослуг (а.с.15).
25.11.2019 року Нацкомфінпослуг складено акт № 2002/15-4/9 про неподання інформації, відповідно до зазначеної вимоги та листом від 28.11.2019 року №9787/15-8 разом із запрошенням бути присутніми під час розгляду акту керівника або уповноваженої особи, направлено позивачу (а.с.62-65).
13.01.2020 року Нацкомфінпослуг за результатами розгляду акту складено постанову № 8/2002/15-4/9-п про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, відповідно до якої встановлено вчинення Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» правопорушення, зазначеного у п. 2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) (а.с. 20-21).
Не погодившись з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.01.2020 №8/2002/15-4/9-п, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що прийняття відповідачем 13.01.2020 року постанови №8/2002/15-4/9-П відповідно до якої встановлено вчинення ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» правопорушення, зазначеного у п. 2 ч.1 ст. 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.), суд визнає обґрунтованим та вчиненим у межах повноважень і у спосіб, встановлений Законом.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Спір полягав у відсутності у Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг повноважень надсилати письмові вимоги про надання документів та інформації, не лише в межах справ про скоєнні правопорушення, а також з метою здіснення пруденційного нагляду, вимога підписана не уповноваженої особою, та надання відповіді товариством, що виключає склад правопорушення.
Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 №1070/2011 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Згідно з пунктом 12 ч.1 ст.28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції на час направлення вимоги) національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» пруденційний нагляд є складовою частиною загальної системи нагляду, що проводиться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і базується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану фінансової установи, результатів діяльності системи та якості управління нею, дотриманні обов'язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
Основними напрямами пруденційного нагляду національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо: 1) ліквідності; 2) капіталу та платоспроможності; 3) прибутковості; 4) якості активів та ризиковості операцій; 5) якості систем управління та управлінського персоналу; 6) додержання правил надання фінансових послуг.
Пудпунктом 41 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг передбачено, що комісія приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.
Відповідно до п. 36 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою КМУ від07.12.22016№ 913 фінансова установа зобов'язана виконувати нормативно-правові акти, якими встановлені умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, вимоги та рішення Нацкомфінпослуг, що відповідають її повноваженням, визначеним законом, зокрема надавати на такі вимоги та рішення інформацію і звітність у встановлений у них строк.
Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2112/22424, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного Положення №2319, це Положення розроблене відповідно до Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «;Про страхування», «;Про кредитні спілки», «;Про недержавне пенсійне забезпечення», інших законів та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070, з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг. Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.
Приписами пункту 1.5 Положення №2319 визначено, що дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися, зокрема, в матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.
Відтак, вірними є висновки суду першої інстанції, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг наділена повноваженнями надсилати письмові вимоги про надання документів та інформації, не лише в межах справ про скоєнні правопорушення, а також з метою здійснення пруденційного нагляду.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Стосовно доводів про те, що вимога від 13.01.2020 року №8/2002/15-4/9-П підписана не особою, уповноваженою діяти згідно з законом від імені відповідача.
Відповідно до п.6.4.24 п. 6.4 розділу 6 Положення про департамент регулювання та нагляду за кредитними установами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 02.10.2017 № 240 (із змінами та доповненнями) передбачено, що з метою здійснення своєчасного і повного розгляду письмових звернень та запитів фізичних та юридичних осіб, підготовки відповідей у встановлений законодавством строк та здійснення наглядових повноважень Департаменту, директор Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами фніормації та/або документів, запрошень на розгляд справ про правопорушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг,а також повідомлень про прийняті Нацкомфінпослуг як колегіальним органом рішень щодо реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що ОСОБА_1 , який був виконуючим обов'язки директора Департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до покладених на Департамент завдань щодо захисту прав споживачів фінансових послуг відповідно до п.п. 41.п 4 положення № 1070 п. 12. ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» підписав вимогу від 13.01.2020 року №8/2002/15-4/9-П.
Статтею 39, наведеного вище Закону, передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Серед іншого, заходом впливу є: накладення штрафу, що передбачено статтями 41 і 43 цього Закону .
Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації на вимогу Нацкомфінпослуг становить окремий склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Розгляд справ про правопорушення та застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Положення, належить до повноважень Голови Нацкомфінпослуг або керівників самостійних структурних підрозділів або осіб, які їх заміщують, за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг (пункт 3.2 Положення №2319).
За приписами пунктів 4.1, 4.3 Положення №2319 провадження у справі про правопорушення є обов'язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення.
Днем початку провадження у справі про правопорушення є дата складання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта про правопорушення.
Акт про правопорушення складається та підписується в двох примірниках не пізніше 15 робочих днів з дати виявлення порушення законодавства про фінансові послуги.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.5 Положення № 2319 постанова про накладення штрафних санкцій, передбачених статтею 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, приймається уповноваженою особою Нацкомфінпослуг протягом 30 календарних днів після отримання нею акта про правопорушення та документів, які стосуються справи про правопорушення.
Пунктом 4.9 Положення № 2319 визначено, що примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до пункту 4.12 Положення №2319, уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Положення, до розгляду повинна, серед іншого, перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.
Пунктом 4.13 Положення №2319 визначено, що уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.
Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення (пункт 4.14 Положення №2319).
При цьому, згідно з пунктом 4.15. Положення №2319 відсутність керівника або уповноваженого представника особи в разі якщо про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення він був повідомлений згідно з вимогами пунктів 4.11 та 4.13 цього розділу, не може бути підставою для відкладення розгляду справи про правопорушення.
Рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 3, 6 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, набирають чинності з дня їх винесення Нацкомфінпослуг.4.24. Особа може оскаржити рішення про застосування заходу впливу у встановленому законодавством порядку.
Рішення про результати розгляду справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за її місцезнаходженням або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття. Рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, може бути оскаржене особою до Нацкомфінпослуг як колегіального органу або до суду, а рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, - до суду.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач надсилав на адресу Нацкомфінпослуг лист-відповідь від 08.11.2019 року за вих. № 68-Ю. За своїм змістом відповідь ґрунтувалась на відсутності у відповідача повноважень витребовувати документи та інформацію, зазначені у вимозі від 13.01.2020 року №8/2002/15-4/9-П.
Оскільки на жоден із поставлених у вимозі від 13.01.2020 року №8/2002/15-4/9-П питань товариство відповіді не надавало, документи не долучало, судом першої інстанції вірно зазначено, що доводи позивача про відсутність в діях товариства складу правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині неподання інформації є помилковими.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що прийняття відповідачем 13.01.2020 року постанови №8/2002/15-4/9-П відповідно до якої встановлено вчинення ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» правопорушення, зазначеного у п. 2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.), є обґрунтованим та вчиненим у межах повноважень і у спосіб, встановлений Законом.
Отже, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №280/1559/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак