про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2020 року справа № 580/4304/20
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/4304/20
за позовом ОСОБА_1
до відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
треті особи: Міністерство внутрішніх справ України в Черкаській області, Головне управління національної поліції в Черкаській області
про визнання протиправними дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 60752359, прийнято ухвалу.
05.10.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), треті особи: Міністерство внутрішніх справ України в Черкаській області, Головне управління національної поліції в Черкаській області, просить:
- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) Вельган О.В. щодо прийняття постанови від 22.04.2020 про закінчення виконавчого провадження №60752359 протиправними;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) Вельган О.В. від 22.04.2020 про закінчення виконавчого провадження №60752359;
- звільнити позивача від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позові у якості відповідача визначено відділ примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та зазначено код ЄДРПОУ 43315602.
Згідно відомостей з ЄДР, код ЄДРПОУ 43315602 належить Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ), а не відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 та частини 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Відповідно до частини 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Позивачем не надано доказів наявності адміністративної процесуальної дієздатності визначеного відповідача та не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ.
У постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №501/1397/17 (ЄДРСР 88628016) зазначено, що відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби можуть бути лише Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції. У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Позивачем у позові викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» у обґрунтування якого зазначено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 до 4 кварталу 2019 року розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за 2019 рік. У позові зазначено, що ОСОБА_1 є одинокою матір'ю, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження.
Оцінюючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає про таке.
Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може ухвалою за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин, за наявних доказів підтвердження матеріального стану особи. У частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 05.06.2020 за період з 1 до 4 кварталу 2019 року позивачем отримано дохід у сумі 10761,32 грн (2965,26 + 5173,04 + 2623,02). 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік становить 538 грн (10761,32 х 5 %).
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб'єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до статті 129 Конституції України та пункту 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя у адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Позивачем не зазначено відомостей з доказами на їх підтвердження про наявність/відсутність інших джерел доходу, можливості/неможливості сплатити судовий збір у розмірі 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що оскаржувану постанову прийнято 22.04.2020.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX, що набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, що були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Останнім днем строку для звернення до суду було 06.08.2020.
Позовну заяву подано до суду 05.10.2020, проте у позові не обґрунтовано поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що 06.08.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Шостого апеляційного адміністративного суду із скаргою до національної поліції в Черкаській області, відділу примусового виконання рішень Управління Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, просила: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) Вельган О.В. щодо прийняття постанови від 22.04.2020 про закінчення виконавчого провадження №60752359 незаконними; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) Вельган О.В. від 22.04.2020 про закінчення виконавчого провадження №60752359.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 скаргу ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Головного управління національної поліції в Черкаській області, відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 60752359 передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
01.09.2020 справа № 855/18/20 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передано судді Л.В. Трофімовій. У зв'язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 17.09.2020, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 1803103772256). Останнім днем наданого судом строку на усунення недоліків є 22.09.2020.
22.09.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшли документи у порядку усунення недоліків, що відповідно до відмітки Укрпошти прийнято для відправлення 21.09.2020. Позивачем подано адміністративний позов у якому позивач просить: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вельган О.В. щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2020 № 60752359 - протиправними; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вельган О.В. про закінчення виконавчого провадження від 22.04.2020 № 6075239; - звільнити позивача від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою від 23.09.2020 продовжено строк залишення позовної заяви без руху та надано позивачу 5 днів для усунення недоліків. В ухвалі зазначено, що вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: надання копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи; відомостей з доказами на їх підтвердження про наявність/відсутність інших джерел доходу, можливості/неможливості сплатити судовий збір у розмірі 5 відсотків розміру річного доходу позивача. Останнім днем наданого судом строку на усунення недоліків було 03.10.2020.
Ухвалою від 07.10.2020 позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків.
Відповідно до частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, позаяк відсутня дата засвідчення копій.
Недоліки позову є очевидними і суттєвими, а тому унеможливлюють відкриття провадження в адміністративній справі та використання стадії судового провадження для виправлення помилок позивача/заявника, що можуть і повинні усуватися на стадії подання позову/виправлення його недоліків (справа №9901/311/19).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), треті особи: Міністерство внутрішніх справ України в Черкаській області, Головне управління національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 60752359 залишити без руху.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:
- позовної заяви із зазначенням: належного відповідача із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- відомостей з доказами на їх підтвердження про наявність/відсутність інших джерел доходу, можливості/неможливості сплатити судовий збір у розмірі 5 відсотків розміру річного доходу позивача, зокрема, але не виключно: відомостей щодо наявності/відсутності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
- обґрунтованої заяви з доказами на її підтвердження щодо поважності причин пропуску звернення до суду;
- засвідчених у встановленому порядку копій документів, доданих до позовної заяви.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова