про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2020 року справа № 580/4384/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову фермерського господарства «Вектор-Агро Плюс» до ДПС України, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
07.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов фермерського господарства «Вектор-Агро Плюс» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач 1), ДПС України (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 27.08.2020 №1873317/39022770 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної позивача від 07.08.2020 №5;
зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в ЄРПН податкову накладну позивача від 07.08.2020 №5.
Ознайомившись із матеріалами позову суддя встановив недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч наведеній нормі позивач не надав доказів сплати судового збору за подання позову.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року розміром 2102 грн.
Отже, ставкою судового збору за подання цього позову є 2102,00 грн.
Тому позивач має надати суду доказ сплати судового збору у вищевказаному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від його сплати.
Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
На підставі ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Суд врахував, що позовна заява підписана адвокатом Ігнатенком В.М., на підтвердження повноважень якого надано суду копію ордера від позивача від 05.10.2020 серії ЧК №171523.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно з ч.5 ст.59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.26 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
За пунктами 2, 12, 14, 15 Положення ордер на надання правової допомоги є письмовим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом № 5076-VI та іншими законами України. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Ордер має містити такі реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Суд зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст.20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
З огляду на викладене, Верховний Суд в ухвалі від 02.12.2019 у справі №460/620/15-а дійшов висновку про те, що можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями КАС України й Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено, та повернув скаржнику касаційну скаргу з підстав ненадання оригіналу ордера на підтвердження повноважень.
Також вищевказаний ордер не заповнений всупереч вказаним вище вимогам - не вказано про наявність/відсутність обмежень правомочностей адвоката, встановлених угодою про надання правової допомоги, відповідно до пункту 14 Положення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо надання оцінки повноваженням адвоката під час звернення до суду, викладеній в ухвалі від 31.08.2018 у справі №815/6281/16, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з касаційною скаргою.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом також в ухвалах від 04 червня 2018 року у справі № 445/1768/17, від 16 серпня 2018 року у справі №822/3310/17 та від 17 серпня 2018 року у справі № 815/2398/17.
Отже, представник позивача має надати суду належні докази, які би підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Ігнатенку В.М. щодо права підпису та подання позову до суду від імені позивача.
Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя
1. Позовну заяву фермерського господарства «Вектор-Агро Плюс» до ДПС України, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дати отримання ним ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя О.А. Рідзель