про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2924/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,
встановив:
Державна служба геології та надр України (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів" (далі-відповідач), в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4098 від 02.11.2006 року, наданий відповідачу.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з наступних підстав.
Так, частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Положеннями ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що відповідно до наказу Держгеонадр від 10.03.2020 р. № 85 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» - Товариству з обмеженою відповідальністю «Співдружність, ініціативних працездатних інвалідів» - зупинено дію дозволу та надано строк у 30 днів на усунення порушень. Проте у зв'язку із тим, що надрокористувачем не були усунуті порушення, Азово- чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту геологічного контролю Державної служби геології та надр України підготовлено подання від 07.05.2020 № 126-14/01 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 02.11.2006р. № 4098.
Про даний факт підприємство було повідомлено листом від 04.06.2020 р. №8385/01/07-20 щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами.
Таким чином, з наведеного убачається, що встановлений процесуальним законодавством тримісячний строк закінчився у вересні. Разом з тим, позивач звертається до суду з даним позовом лише 02.10.2020р. (згідно відбитку поштового штампу на конверті), тобто з пропуском тримісячного строку. При цьому позивачем не додано до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, як і не наведеного жодного обгрунтування щодо наявності поважності причин пропуску такого строку.
Крім того, згідно п.8 ч.5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Положеннями ст.94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2020р. по справі №804/816/16 зазначив наступну позицію: "Відповідно до пункту 5.27 Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту 23.
За приписами пунктів 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, крім випадків створення паперових копій електронних документів, що надійшли до установи через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Відмітка “Копія” проставляється у верхньому правому кутку першої сторінки паперового документа.
Напис про засвідчення паперової копії документа у паперовій формі складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”
Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи."
В порушення вказаних норм законодавства, копії доданих до позову документів завірені неналежним чином, зокрема, не містять напису “Згідно з оригіналом” ініціалів та прізвища, особи, яка засвідчує копії та дати засвідчення копій таких документів.
Крім того, частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві Державної служби геології та надр України зазначені обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та містить виклад обставин, однак на підтвердження таких обставин не надані докази, а ті докази, що додані до позовної заяви містять інформацію, відмінну від викладеної у позові, зокрема щодо дати припису, строків усунення порушень, дати отримання відповідачем припису.
Таким чином, позивачу слід надати до суду докази на підтвердження обставин, викладених у позові, або привести у відповідність до наданих доказів викладені у позові обставини.
Положеннями ч.ч.1,2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для надання до суду:
- докази на підтвердження обставин, викладених у позові, або привести у відповідність до наданих доказів викладені у позові обставини;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із обґрунтуванням поважності причин пропуску встановленого строку з відповідними доказами, які мають бути додані до заяви;
- засвідчені належним чином копії письмових доказів, доданих до позовної заяви.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення даної ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2924/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає наконної сили з моменту підписання.
Суддя А.С. Пекний