Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
13.10.2020 справа № 520/10450/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо протиправного зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 01.06.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 «Про проведення індексації пенсій у 2019 році», постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та подальші перерахунки пенсії з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1712/18, починаючи з 01.06.2020.
Також, позивачем, разом із позовними вимогами, заявлені клопотання:
- допустити до негайного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в даній справі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1712/18 відповідача зобов'язано застосувати при обчисленні розмірів пенсії за віком ОСОБА_1 величину оцінки одного року страхового стажу 1,35% та виплатити не донараховані суми пенсії, починаючи з 09.10.2017 р., проте відповідачем зменшено розмір пенсії позивача з 01.06.2020 року, що є протиправним.
Від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, зокрема, що перерахунок пенсії був здійснений відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року №820/1712/18.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває, як пенсіонер на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 08.09.2015року. З вказаної дати позивач отримував пенсію по інвалідності як особа, що має інвалідність загального захворювання, а досягнувши пенсійного віку 60 років, 09 жовтня 2017 року звернувся з заявою до відповідача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. З 09.10.2017р. позивача переведено з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до розділу ІV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV на пенсію за віком відповідно до розділу ІІІ зазначеного Закону, при цьому, при розрахунку пенсії ОСОБА_1 за віком відповідачем застосована величина оцінки одного року страхового стажу 1%.
Не погоджуючись із вказаним відсотком, позивач звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду № 820/1717/18 від 10.04.2018 року - адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при обчисленні розмірів пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова застосувати при обчисленні розмірів пенсії за віком ОСОБА_1 величину оцінки одного року страхового стажу 1,35% та виплатити не донараховані суми пенсії, починаючи з 09.10.2017р.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду №820/1712/18 від 05.07.2018 року - апеляційну скаргу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишино без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі № 820/1712/18 - залишено без змін.
Як вбачається з позовної заяви розмір пенсії позивача - з 09.10.2017 розрахований з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1712/18 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 №820/1712/18.
Відповідно до виписки з АТ КБ «Приватбанк» від 31.07.2020 до червня 2020 року розмір пенсії Позивача складав 3515,51 грн. У червні 2020 року розмір пенсії Позивача до виплати становить 3020,31 грн., у липні 2020 - 3020,31 грн.
Листом відповідача від 19.06.2020 підтверджено, що розмір пенсії позивача було зменшено, оскільки з червня 2020 року відповідач вже не проводить підвищення пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 «Про проведення індексації пенсій у 2019 році», якою було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 з протиправним зменшенням пенсії не згоден, вважає, що дії відповідача є незаконними та дискримінаційними та звертається до суду з цим позовом.
Постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 «Про проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі постанова КМУ №124 від 20.02.2019) було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
У 2019 році відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 «Про проведення індексації пенсій у 2019 році» та підвищено розмір пенсії до 3515,51 грн.
Перерахунок було проведено з врахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1712/18.
Проте, у травні 2020, відповідач зменшив розмір пенсії позивача з 3515,51 грн. до 3020,31 грн. та раніше здійснений, вигідний перерахунок пенсії на підставі постанови КМУ №124 від 20.02.2019 вже зазначає, як невигідний.
Позивач, зазначивши, що відповідачем незаконно не враховано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1712/18, звернувся до суду із зазначеним позовом.
За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду № 820/1717/18 від 10.04.2018 року - адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при обчисленні розмірів пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова застосувати при обчисленні розмірів пенсії за віком ОСОБА_1 величину оцінки одного року страхового стажу 1,35% та виплатити не донараховані суми пенсії, починаючи з 09.10.2017р.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду №820/1712/18 від 05.07.2018 року - апеляційну скаргу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишино без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі № 820/1712/18 - залишено без змін.
Звертаючись до суду із адміністративним позовом позивач просить суд - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо протиправного зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 01.06.2020 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 «Про проведення індексації пенсій у 2019 році», постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та подальші перерахунки пенсії з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1712/18, починаючи з 01.06.2020.
Таким чином, оскаржувані дії відповідача відповідно до статті 383 КАС України.
Такий порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року № 640/15623/19.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17, постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року № 640/15623/19.
Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду фактичного з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, а тому суд дійшов до висновку про наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись положеннями статей 238, 239, 243, 244, 248, 255, 294, 295 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі №520/10450/2020 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мар'єнко Л.М.