Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 жовтня 2020 р. № 520/12190/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення визначеного в довідках Харківського обласного військового комісаріату відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.20 і 7 № 94 з 01.05.2017 протиправними;
- зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений в розмірі 90% грошового забезпечення визначеного в довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 відповідно до наказів Міноборони від 28.07.2008 № 377, від 27.11.2013 № 814 та від 14.02.2017 № 94 та здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку, не нарахування та не виплати пенсії ОСОБА_1 з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 після отримання повідомлення від Пенсійного фонду України про підстави перерахунку пенсії, на думку позивача, є протиправною.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що на теперішній час накази Міністра оборони України № 377, № 814 та № 94 є нечинними, вказані накази приймались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 з урахуванням змін, внесених Постановами Кабінету Міністрів України № 1052 від 27.12.2017, № 103 від 21.02.2018, підстави для здійснення перерахунку у відповідача відсутні. Окрім цього, оскільки на цей час між сторонами існує спір щодо перерахунку пенсії, заборгованість по пенсії не нараховувалась та не виплачувалась, відповідно, компенсація не могла бути нарахована та виплачена. Таким чином, позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу є передчасними та не підлягають задоволенню. З огляду на викладене, представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив публічну військову службу, з 30.11.2005 звільнений у запас з посади доцента кафедри літальних апаратів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на теперішній час перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу", як особа, що звільнена з військової служби.
Згідно наказу Міністра оборони України від 28.07.2008 № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" (далі - Наказ № 377) збільшено посадові оклади військовослужбовців військових навчальних закладів.
З 30.12.2013 наказ Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008 втратив чинність згідно з наказом Міністерства оборони України від 27.11.2013 № 814 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України".
З 21.04.2017 набув чинності наказ Міністра оборони України № 94 від 14.02.2017 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України", яким, зокрема впорядковано розмір посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) та наукових установ Збройних Сил України було також затверджено нові схеми розмірів їхніх посадових окладів.
Судом встановлено, що у зв'язку із виданням Міноборони наказів від 27 липня 2008 року № 377 та від 27 листопада 2013 року № 814, а також наказу від 14.02.2017 №94 позивач має право на перерахунок пенсії.
За наслідками розгляду справи №520/3272/20, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не реалізації права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а саме не повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94. Зобов'язано Пенсійний фонд України надати повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94.
На виконання вказаного рішення суду Пенсійний Фонд України листом від 01.05.2020 за №12201-157/06-03/9-2800/20 повідомив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно позивача в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області склало та надало до ІНФОРМАЦІЯ_1 список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, якій містить ім'я позивача.
Харківській обласний військкомат склав та надав ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку розміру пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з урахуванням підвищення посадового окладу згідно вищезазначених наказів Міноборони, що не заперечувалось сторонами у адміністративному позові та відзиві.
Однак, після отримання зазначених довідок Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з урахуванням підвищення посадового окладу згідно наказу Міноборони від 27.07.2008 №377 та наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94.
Зазначену бездіяльність позивач вважає протиправною та звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 (далі по тексту - Закон № 2262-XII) держава гарантує перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 (далі Порядок № 45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 1 пункту 5 постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова № 1294) керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.
Наказом Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008 року "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.08.2008 за № 761/15452 (далі по тексту - Наказ № 377) затверджено схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України.
Таким чином, оскільки Кабінет Міністрів України у вказаній вище постанові делегував право визначати розміри посадових окладів, зокрема, Міністру оборони України, то наказ останнього про встановлення таких окладів військовослужбовцям військових навчальних закладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців у зв'язку з тим, що змінює розмір одної зі складових грошового забезпечення цих осіб.
Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України яка неодноразово висловлена, зокрема, у постановах від 24.04.2012 та 16.01.2013 та 01.07.2014 (№ 21-84а12, №21-416а12, №21-252а14 відповідно).
В силу п. 24 Постанови Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка погоджена з Міністерством оборони і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, Харківський обласний військовий комісаріат є уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України та відповідає за проведення перерахунку грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія на умовах і розмірах встановлених Законом № 2262-XII.
Відповідно до п. 24 Постанови Правління Пенсійного Фонду України №3-1 від 30.01.2007 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Після отримання зазначених довідок органи Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок пенсій.
За змістом положень пункту 24 Порядку органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду Украйні які висловлені в постанові від 25.11.2014 по справі № 21 -322а 14.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військкомату довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу в новому розмірі з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з урахуванням грошового забезпечення визначеного обласним військкоматом з урахуванням підвищення посадового окладу згідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 №94.
Відповідно ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов'язано здійснити перерахунок розміру пенсії позивачу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
Щодо посилань відповідача про те, що Наказ № 377 втратив чинність, у зв'язку з чим позивач втратив право на перерахування пенсії, виходячи із розмірів окладів, передбачених вказаним Наказом, суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належить громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції Україн перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Виходячи із зазначеного у рішеннях Конституційного Суду України соціальні гарантії військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, втрата чинності наказу № 377 від 28.07.2008 не є підставою для зменшення розміру пенсії позивачу, право на яке набуто ним з 01.09.2008.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду України яка висловлена у постанові від 06.02.2012 по справі № 21-322а11.
Крім того, 30.12.2013 набув чинності Наказ Міноборони № 814 від 27.11.2013 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України (далі по тексту - Наказ № 814).
Наказом № 814, окрім іншого, з метою впорядкування розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) та наукових установ Збройних Сил України було також затверджено нові схеми розмірів їхніх посадових окладів.
Отже, Наказ № 814 є тотожним з наказом Міністра оборони України від 28.07.2008 №377 та є підставою для перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2014. Даний наказ №814 втратив чинність 21.04.2017.
З 21.04.2017 набув чинності наказ Міноборони № 94 від 14.02.2017 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" (далі по тексту - Наказ № 94).
Наказом Міноборони № 94 від 14.02.2017, окрім іншого, з метою впорядкування розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) та наукових установ Збройних Сил України було також затверджено нові схеми розмірів їхніх посадових окладів.
Таким чином, Наказ Міністра оборони України № 94 від 14.02.2017 є підставою для перерахунку пенсії.
Доказів здійснення перерахунку пенсії відповідачем відповідно до наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94, до матеріалів справи не надано.
Тобто втрата чинності Наказів №377, №814 та №94 не є підставою для втрати права позивача на перерахунок пенсії, який не був проведений органом Пенсійного фонду та зменшення розміру пенсії позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано до суду достатніх доказів відсутності обов'язку щодо здійснення перерахунку розміру пенсії позивачу у зв'язку із набуттям чинності Наказів №377 від 28.07.2008, № 814 від 27.11.2013, №94 від 14.02.2017.
Окремо суд наголошує, що Пенсійний фонд України, листом від 01.05.2020 за №12201-157/06-03/9-2800/20 повідомив Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 в зв'язку з набуттям чинності наказу Міноборони України від 28.07.2008 № 377, наказу Міноборони України від 27.11.2013 № 814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94.
З огляду на викладене, бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 є протиправною та позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню частково.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 55 Закону № 2262-XII регулює виплату пенсії за милуй час з вини органу Пенсійного фонду України та не передбачає виплати пенсії належної позивачу частинами.
Право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії, з урахуванням вже сплачених сум підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і відповідні суми перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат. Тому, невиплата пенсії позивачу в належному розмірі є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Як наслідок, позовна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 відповідно до наказів Міноборони від 28.07.2008 №377, від 27.11.2013 №814 та від 14.02.2017 № 94, та здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.05.2018 по справі №638/13960/17.
Відносно позовних вимог щодо зобов'язання головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії позивача, розмір якої обчислений 90% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 1166-УІІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Однак, позивачем не надано до суду доказів щодо допущення відповідачем протиправного зменшення відсотку виплати пенсії позивачу з 90% під час здійснення перерахунку, оскільки перерахунок пенсії на даний час не проведений, виплата не здійснювалась, відповідно права позивача на даний час не порушені.
Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача нарахувати і виплати компенсацію втрати частини доходу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Суд зазначає, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11 липня 2018 року по справі за № 487/6923/16-а.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 з 01.05.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 відповідно до наказів Міноборони від 28.07.2008 № 377, від 27.11.2013 № 814 та від 14.02.2017 № 94 та здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2, поверх 3, м. Харків, 61022, код 14099344).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя С.О.Чудних