Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2020 р. Справа № 953/12087/20
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до головного бухгалтера ДПА у Харківській області Полонської Юлії Миколаївни, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області в особі Ачкасова Віктора Миколайовича, треті особи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Денісова Людмила Леонідівна, голови Національного агентства по запобіганню корупції Олександр Новіков про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 29.07.2020 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просила суд:
- визнати дискримінаційними протиправні дії посадової особи ДФС у Харківській області ОСОБА_2 при формуванні первинної довідки про доходи для подання в ПФУ Київського району м. Харкова для призначення пенсії державного службовця;
- визнати протиправними дії посадової особи Пенсійного фонду у Харківській області щодо відмови у перерахунку раніш призначеної пенсії державного службовця з 2014 року по 2020 рік включно у зв'язку із змінами в законодавстві про визначення доходу для розрахунку пенсії державного службовця;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Х/о здійснити, починаючи з 01.08.2010 року, перерахунок пенсії з урахуванням індексу інфляції та відкоригувати пенсію позивача у відповідності до вимог ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" із змінами та доповненнями та статті 66 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", які діяли на час призначення пенсії позивача, та здійснити відповідні виплати різниці з урахування фактично отриманих сум;
- зобов'язати посадову ПФУ у Харківській області ОСОБА_3 відшкодувати нанесену їй корупційними порушеннями та дискримінацією права моральну шкоду у сумі 100 тис. грн. (сто тис. грн.) на підставі статті 68 антикорупційного закону;
- зобов'язати посадову особу ДПС (ДФС) у Харківській області ОСОБА_2 відшкодувати нанесену позивачу моральну шкоду у сумі 100 тис. грн. (сто тис. грн.) відповідно до статті 68 антикорупційного закону.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.08.2020 року матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ДПА у Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Денісова Людмила Леонідівна, Національне агентство по запобіганню корупції про перерахунок пенсії, направлено за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020, справу передано на розгляд судді Супруну Ю.О.
Частиною 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суддею встановлено, що в позовній заяві позивачем визначено відповідачів - 1) головний бухгалтер ДПА у Харківській області Полонська Ю.М.; 2) Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області в особі Ачкасова Віктора Миколайовича, в той час як зокрема перша та друга позовна вимога звернута до посадової особи ДФС у Харківській області Полонської Ю.М., отже в позовній заяві наявні розбіжності.
Крім того, третя вимога позивача звернута до посадової особи Пенсійного фонду у Харківській області, але не конкретизовано саме до якої.
Також, у відповідності до приписів ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Однак, як вбачається з прохальної частини позовних вимог позивачем обрано спосіб захисту своїх прав, який по формі та змісту не відповідає вимогам ст. ст.5, 160 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно сформувати свої позовні вимоги, обравши один із способів захисту своїх прав у відповідності до вимог ст. 5 КАС України та звернувши свої позовні вимоги до конкретного суб'єкта владних повноважень, яким, як вважає позивач, порушені права та законні інтереси ОСОБА_1 у спірних правовідносинах.
Крім того, Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривні.
Отже, із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено три вимоги немайнового характеру та дві вимоги про відшкодування моральної шкоди..
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду з трьома вимогами немайнового характеру, заявленими фізичною особою, становить 2522,40 грн. (840,80*3).
Крім того, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду з двома вимогами про відшкодування моральної шкоди, заявленими фізичною особою, становить 2000 грн.(200000*0,01).
Враховуючи наведене, розмір ставки судового збору за подання даної позовної заяви складає в загальному розмірі 4522,40 грн..
При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем разом із позовною заявою до суду не надано документу про сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом у розмірі, встановленому законодавством станом на день такого звернення.
Посилання позивача з підстав - "позови про дискримінацію права та корупційні порушення посадових осіб при виконанні функцій державі звільненні від сплати судового збору та розглядаються в цивільній юрисдикції (Лист ВССУ19.02.2015 року, стаття 53 ЗУ "Про запобігання корупції", суддею відхиляються, оскільки вказане не узгоджується ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Інших доказів наявності у позивача пільг по сплаті судового збору, встановлених ст. 5 Закону України "Про судовий збір" до суду не надано, а суддею не встановлено.
Відповідно до п.п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав не зазначено.
З приводу строку звернення позивача до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Предметом даного позову є зокрема зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Х/о здійснити, починаючи з 01.08.2010, перерахунок пенсії з урахуванням індексу інфляції та відкоригувати пенсію позивача у відповідності до вимог ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" із змінами та доповненнями та статті 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", які діяли на час призначення пенсії позивача, та здійснити відповідні виплати різниці з урахування фактично отриманих сум.
За захистом свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення позивач звернувся з даним позовом до Київського районного суду м. Харкова 29.07.2020 (зареєстровано 29.07.2020 за № 39681290720), тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
З приводу строку звернення до суду в позові позивач зауважив, що термін позовної давнини позовів про корупцію із ознакою дискримінації за статтею 161 ККУ визначено у ст. 7 Цивільної конвенції про боротьбу із корупцією - термін 10 років із дня вчинення корупційних порушень.
Отже, на думку позивача термін не порушено.
Суд не погоджується з такою позицією позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися у 2010 році до суду з позовом щодо проведення такого перерахунку пенсії за спірний період.
Вказане узгоджується з постановами Верховного Суду від 08 серпня 2019 року по справі №127/13736/16-а (адміністративне провадження №К/9901/42788/18), від 15 травня 2019 року по справі №804/4217/18 (адміністративне провадження №К/9901/7111/19), які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні питання щодо пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, звернувшись 29.07.2020 до суду з позовом щодо зокрема: визнання протиправними дії посадової особи Пенсійного фонду у Харківській області щодо відмови у перерахунку раніш призначеної пенсії державного службовця з 2014 року по 2020 рік включно у зв'язку із змінами в законодавстві про визначення доходу для розрахунку пенсії державного службовця; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Х/о здійснити, починаючи з 01.08.2010 року, перерахунок пенсії з урахуванням індексу інфляції та відкоригувати пенсію позивача у відповідності до вимог ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" із змінами та доповненнями та статті 66 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", які діяли на час призначення пенсії позивача, та здійснити відповідні виплати різниці з урахування фактично отриманих сум позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України.
Відповідно до положень частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Відповідно, позов ОСОБА_1 , поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати (уточнену) позовну заяву, в якій уточнити склад відповідачів відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, та копії таких уточнених заяв, виходячи із кількості учасників справи, а також сформувавши свої позовні вимоги за одним чи кількома способами захисту своїх прав у відповідності до вимог ст. 5 КАС України та звернувши свої позовні вимоги до конкретного суб'єкта владних повноважень, яким, як вважає позивач, порушені права та законні інтереси ОСОБА_1 у спірних правовідносинах;
- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4522,40 грн., на наступні реквізити: Отримувач коштів УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999628, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів;
- надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного бухгалтера ДПА у Харківській області Полонської Юлії Миколаївни, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області в особі Ачкасова Віктора Миколайовича, треті особи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Денісова Людмила Леонідівна, голови Національного агентства по запобіганню корупції Олександр Новіков про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю. О. Супрун