Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 жовтня 2020 р. Справа № 520/7906/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати незаконним рішення № 179 від 25.05.2020 року відділу з питань перерахування пенсій № 25 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
- зобов'язати відділ з питань перерахування пенсій № 25 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року №3723-XII з 09 травня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що у травні 2008 року у віці 55 років позивач звільнився з ДПА у Харківській області, з того часу отримує пенсію по інвалідності як інвалід ІІ групи. Позивач вважає, що наразі має право перейти з пенсію по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, у зв'язку з чим в травні 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статі 37 вказаного Закону. Проте, листом ГУ ПФУ в Харківській області №2696/02-11-20-03 від 26.05.2020 року відмовлено позивачу у переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки відсутній необхідний стаж державної служби 20 років. Не погоджуючись з відмовою пенсійного органу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.09.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що ОСОБА_1 починаючи з 21.05.2008 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи від загального захворювання, призначену та розраховану за нормами Закону України "Про державну службу". 18.05.2020 року позивач звернувся до відділу з питань перерахунків пенсій № 25 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області. Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області № 179 від 25.05.2020 року відмовлено позивачу у переведенні його на пенсію за віком, оскільки згідно п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII така пенсія мають призначається особам, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Згідно наданих документів стаж роботи позивача як державного службовця складає 16 років 2 місяці 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
У відзиві представник відповідача також наголошував, що пунктом 15 частини 3 статті 3 Закону № 889-VIII визначено, що дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 46 Закону №889 до стажу державної служби зараховуються: 1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону; 2) час роботи на посадах, визначених пунктами 1-8, 9-1,10 частини 3 статті 3 цього Закону; 3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах; 4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»; 5) час перебування на посадах суддів; 6) час перебування на посадах прокурорів; 7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання; 8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби; 9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом; 10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 11) час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частині 1 статті 92 цього Закону.
Виходячи з вищезазначеного, а саме чітко визначеного переліку посад, що віднесені до відповідних категорій посад державної служби, період роботи ОСОБА_1 в ДП «Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування» на посаді провідного інженера наукового відділу №73 у період з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року Головне управління не має правових підстав для зарахування до стажу державної служби. Отже. відсутні підстави для задоволення позовних вимог та переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, оскільки відсутній необхідний стаж державної служби 20 років.
Позивачем надано до суду додаткові пояснення та копії витребуваних документів (трудової книжки).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи та не заперечувалося сторонами, з 21.05.2008 року позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності як інвалід ІІ групи.
09.05.2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ. В заяві позивач зазначив, що досяг пенсійного віку та має право перейти з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Під час призначення пенсії по інвалідності його страховий стаж складав 39 років 4 місяці 1 день, в тому числі стаж державної служби - 16 років 2 місяці 27 днів, наукової праці - 7 років 1 місяць 1 день, яка також входить до стажу державної служби (а.с. 9).
Разом із заявою додано наступні документи: довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця; довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (а.с. 5 - 6).
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 25 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 179 від 25.05.2020 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком згідно статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ, оскільки згідно наданих документів стаж роботи ОСОБА_1 на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби складає: 16 років, 2 місяці, 26 днів: з 26.02.1992 по 19.06.1997, з 20.06.1997 року по 20.05.2008 року, тоді як для призначення пенсії державного службовця за вказаним Законом необхідно мати не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (а.с. 8).
Також, листом пенсійного органу № 2696/02-11-20-03 від 26.05.2020 року на звернення позивача роз'яснено, що згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу XI Закону України «Про державну службу» №889-VIII, Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII. Відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, право на призначення пенсії відповідно де статті 37 Закону №3723-ХІІ мають особи, які на день набрання чинності Законом №889 (1 травня 2016 року) займають посади державної служби не менш 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або які на 1 травня 2016 року мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Стаж наукової роботи не зараховується до 20-річного стажу, який дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 39 років 4 місяці 1 день (стаж зараховано по 20.05.2008 року - дату звільнення, згідно записів у трудовій книжці), у тому числі: стаж державної служби - 16 років 2 місяці 26 днів, наукова праця - 7 років 1 місяць 1 день.
Зважаючи на відсутність у позивача потрібного 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, право на пенсію державного службовця у нього відсутнє (а.с. 7).
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у включенні стажу наукової праці (7 років 1 місяць 1 день) до стажу державної служби, що дає право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Зміст вказаного рішення та листа свідчить, що пенсійний орган дійшов висновку, що стаж наукової роботи позивача, який складає 7 років, 1 місяць, 1 день, не зараховується до 20-річного стажу, який дає право позивачу на пенсію відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”, в обґрунтування чого посилається на норми Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
Вирішуючи спір у цій справі, судом має бути встановлено наявність підстав у зарахуванні наукової роботи позивача (7 років 1 місяць 1 день) до стажу державної служби, наявності у позивача 20-ти років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, чи наявні підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, а також правомірність оскаржуваного рішення пенсійного органу № 179 від 25.05.2020 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зазначений Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно копії трудової книжки від 15 серпня 1972 року, ОСОБА_1 з 26.02.1992 року зарахований на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів кооперативних та громадських організацій (наказ № 12-Л від 26.02.1992 року).
30.11.1992 року позивач переведений на посаду старшого державного податкового інспектора (наказ № 68-Л від 30.11.1992 року).
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 01.03.1994 року переведено на посаду головного державного податкового інспектора - ревізора відділу податкових розслідувань (наказ № 30-Л від 28.02.1994 року).
З 26.11.1996 року позивача зараховано по переводу до Державної податкової адміністрації головним державним податковим інспектором відділу податкових розслідувань (наказ №123-О від 26.11.1996 року).
19.06.1997 року позивача звільнено в порядку переводу до Державної податкової адміністрації у Харківській області (наказ № 211-О від 19.06.1997 року). Того ж дня позивач зарахований на конкурсній основі головним державним інспектором - ревізором відділу контролю за роботою податкових адміністрацій (наказ № 219-О від 12.06.1997 року).
17.07.2002 року позивача переведено у відділ відомчого контролю на таку ж посаду (наказ № 371-О від 17.07.2002 року).
15.05.2003 року у зв'язку зі зміною структури позивача переведено до відділу відомчого фінансового контролю на таку ж посаду (наказ №274-О від 15.05.2003 року).
У зв'язку зі змінами у штатному розписі з 18.10.2004 року позивача переведено заступником начальника управління - начальником відділу організації та проведення комплексних перевірок управління відомчого та фінансового контролю (наказ №2-О від 04.01.2005 року).
З 01.09.2005 року позивача переведено на ту ж посаду у відділ управління відомчого контролю (наказ № 558-О від 01.09.2005 року).
20.05.2008 року ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності (стаття 38 КЗпП України) (наказ № 257-О від 20.05.2008 року).
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що з 21.05.2008 року позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності як інвалід 2 групи.
Отже, за даними трудових книжок, позивач перебував на відповідних посадах в податковому органі, віднесених до категорій посад державних службовців, у період з 26.02.1992 року по 20.05.2008 року, що складає 16 років 2 місяці 23 дні.
В оскаржуваному рішенні № 179 від 25.05.2020 року та листі № 2696/02-11-20-03 від 26.05.2020 року пенсійний орган самостійно зарахував до стажу державної служби періоди роботи позивача в податковому органі з 26.02.1992 року по 19.06.1997 року, з 20.06.1997 року по 20.05.2008 року (а.с. 24 - 25).
В той час, у вказаному рішенні та листі пенсійний орган дійшов висновку, що стаж наукової роботи позивача, який складає 7 років, 1 місяць, 1 день, не зараховується до 20-річного стажу, який дає право позивачу на пенсію відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”, в обґрунтування чого посилається на норми Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
Суд не погоджується з таким висновком пенсійного органу, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
В матеріалах справи міститься копія довідки державного підприємства "Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування" № 38/06 від 06.02.2008 року, за даними якої ОСОБА_1 дійсно працював в державному підприємстві "Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування" (код ЄДРПОУ 14310589, адреса: 61010, м. Харків, вул. Примакова, 40/42, який згідно Статуту є науковою установою галузевого профілю. Позивач працював в основних наукових структурних підрозділах державного підприємства на посаді провідного інженера наукового відділу № 73 у період з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року (наказ № 24 від 24.01.1985 року).
Отже, стаж державної служби позивача на відповідних посадах в податковому органі з 26.02.1992 року по 20.05.2008 року (16 років 2 місяці 23 дні) та стаж наукової роботи з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року (7 років 1 місяць 2 дні) ОСОБА_1 набув до 2008 року.
Відповідно до пункту 8 Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
За пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, цей Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
У 2008 році діяв Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (Закон втратив чинність на підставі Закону №889-VIII).
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також, у період заняття позивача науково - технічною роботою в ДП "Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування" (з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року) діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 3 травня 1994 року №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Пунктом 3 вказаного Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби включається також стаж роботи стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 257 ( 257-2004-п ), незалежно від наявності перерв у роботі.
Переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників установ, організацій, підприємств, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 257 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 248) передбачено посаду провідного конструктора (інженера, технолога тощо) з основного напряму діяльності наукової установи, організації; в науковій установі та організації (їх філіали, відділення тощо), а також посаду провідного конструктора (інженера, технолога тощо) наукового підрозділу (відділення, комплексу, центру, відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи), передбаченою в інших установах, організаціях, підприємствах.
В довідці державного підприємства "Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування" № 38/06 від 06.02.2008 року зазначено, що науковий відділ № 73, де працював позивач на посаді провідного інженера з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року, був основним структурним науковим підрозділом інституту, що займався науково - технічною діяльністю для космічного приладобудування та відповідно штатного розпису мав статус відокремленого підрозділу і відповідне положення про відділ.
ОСОБА_1 на вказаній посаді займався науково - технічною роботою по основній тематиці інституту.
Таким чином, період роботи позивача у науковому відділі ДП "Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування" з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року (7 років 1 місяць 2 дні) на посаді провідного інженера, який є стажем наукової служби та набуто в державній установі, також зараховується до стажу державної служби позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою належного захисту прав позивач на пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду його роботи у науковому відділі № 73 державного підприємства "Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування" з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року (7 років 1 місяць 2 дні) на посаді провідного інженера.
Отже, загальний стаж державної служби позивача складає 23 роки 3 місяці 25 днів, який включає стаж державної служби позивача на відповідних посадах в податковому органі з 26.02.1992 року по 20.05.2008 року (16 років 2 місяці 23 дні) та стаж наукової роботи на посаді провідного інженера в державній установі з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року (7 років 1 місяць 2 дні).
Таким чином, оскаржуване рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 25 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 179 від 25.05.2020 року, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії згідно статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ з підстав недостатності стажу державної служби 20 років, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Зважаючи, що позивач має більше 20-ти років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, який набуто до 01 травня 2016 року, тому має право на одержання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Відповідно до п. 4 "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2016 року № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Судом встановлено, що 09.05.2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ. Отже, пенсія державного службовця (переведення з пенсії по інвалідності на вказану пенсію) позивачу повинна бути призначена з дати його звернення - 09.05.2020 року.
Отже, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця згідно статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року №3723-XII з 09 травня 2020 року згідно заяви ОСОБА_1 від 09.05.2020 року, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 25 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 179 від 25.05.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду його роботи у науковому відділі № 73 державного підприємства "Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування" з 25.01.1985 року по 25.02.1992 року (7 років 1 місяць 2 дні) на посаді провідного інженера.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця згідно статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року №3723-XII з 09 травня 2020 року згідно заяви ОСОБА_1 від 09.05.2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.