Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 жовтня 2020 р. Справа № 520/10254/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Люботинського міського сектору Головного управління державної міграційної служби в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Люботинського міського сектора Головного управління державної міграційної служби в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Люботинського міського сектора Головного управління державної міграційної служби в Харківській області №6325-363/6325-20 від 03.07.2020 у видачі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Люботинський міський сектор Головного управління державної міграційної служби в Харківській області оформити та видати, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ОСОБА_1 в листопаді 2019 року звернувся до Люботинського міського сектору Головного управління державної міграційної служби в Харківській області з приводу обміну паспорту на паспорт громадянина України зразка 1994 року, оскільки паспорт з безконтактним електронним носієм містить персональні дані, від обробки яких позивач відмовляється.
Крім того, позивач зазначає, що всупереч заяві 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 видано паспорт з безконтактним електронним носієм , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданим 20.11.2019.
Також, позивач зазначає, що 03 липня 2020 року на його адресу надійшла відмова т.в.о. завідувача Люботинського міського сектору Головного управління державної міграційної служби в Харківській області Іщенко Л. за вих. № 6325-363/6325-20 від 03.07.2020 щодо відмови у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки в зв'язку із відсутністю рішення суду, а також відсутністю підстав для обміну паспорту.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Люботинського міського сектору Головного управління державної міграційної служби в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до положень ст. 257 КАС України.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
11.09.2020 за вх.№01-26/68829/2020 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В обґрунтування відзиву відповідач послався на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.04.2019 №398 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302" (набрала чинність 07.06.2019), до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2019 №302 внесено зміни, яким передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
У зв'язку з тим, що позивачем подано не повний перелік документів ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність підстав для обміну йому паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Крім того, відповідач зазначає, що після усунення вказаних недоліків ОСОБА_1 не позбавлений права на повторне звернення з питання обміну паспорта громадянина України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Люботинського міського сектору Головного управління державної міграційної служби в Харківській області із заявою щодо вчинення дій з приводу обміну йому паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
На вказану заяву Люботинським міським сектором Головного управління державної міграційної служби в Харківській області 03.07.2020 за вих. № 6325-363/6325-20 надано відповідь, де роз'яснено питання щодо порядку, способу оформлення та переліку документів, необхідних для обміну паспорта громадянина України.
Заявнику роз'яснено з посиланням на норми постанови КМУ № 302 про оформлення паспортів громадян України зразка 1994 року громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Крім того, із посиланням на відповідну норму роз'яснено підстави для обміну паспорта громадянина України.
У зв'язку із відсутністю у заявника такого рішення суду та відсутності правової підстави для обміну у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення гр. ОСОБА_1 обміну паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Суд вказує, що Положеннями п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 (в редакції з доповненнями постановою КМУ № 398 від 03.04.2019), обмін паспорта здійснюється у разі:
- зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);
- отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);
- виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
- закінчення строку дії паспорта;
- непридатності паспорта для подальшого використання;
- якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;
- наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Суд звертає увагу на те, що ані вищевказаною нормою Порядку, ані положеннями Тимчасового порядку № 456 не передбачено підстави для обміну паспорта громадянина України за бажанням заявника.
Разом з тим, як встановлено судом, гр. ОСОБА_1 не навів будь-якої підстави для обміну, передбаченої вищезгаданими нормативними актами.
Положеннями абзацу 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 (в редакції з доповненнями постановою КМУ № 398 від 03.04.2019) «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» встановлено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
На виконання вказаної норми Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ № 456 від 06.06.2019, яким затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Відповідно до положень п.п. 1) п. 1 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Заява є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних». Під час заповнення заяви особою або її законним представником (далі - заявник) працівник територіального підрозділу ДМС інформує заявника про вимоги Закону України «Про захист персональних даних».
Згідно з п.п. З) п. 1 розділу IV Тимчасового порядку обмін паспорта здійснюється в разі непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Для обміну паспорта заявник подає:
- заяву;
- рішення суду;
- паспорт, що підлягає обміну;
- дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;
- платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати;
- документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
- посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Судом встановлено, що вищезазначене рішення суду серед поданих заявником документів відсутнє.
Згідно з п.п. 5) п. 1 Розділу IX Тимчасового порядку територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта.
Керуючись вказаною нормою та у зв'язку із відсутністю повного переліку документів, а також відсутністю правової підстави для здійснення обміну паспорта громадянина України, громадянину ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність підстав для обміну йому паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Разом з тим, суд вказує, що після усунення вказаних недоліків ОСОБА_1 не позбавлений права на повторне звернення з питання обміну паспорта громадянина України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.
Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі міграційної справи не знайшов свого підтвердження, що є визначеною процесуальним законом обставиною для залишення заявлених вимог без задоволення.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Люботинського міського сектору Головного управління державної міграційної служби в Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2020 року.
Суддя Ю. О. Супрун