про повернення позовної заяви
Справа № 500/2656/20
12 жовтня 2020 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування позивачу до трудового стажу при призначенні пенсії період роботи в Тернопільському фарфоровому заводі з 21 травня 1999 року по 18 червня 2000 року (01 років 00 місяців 27 днів) та період навчання в будівельному училищі № 9 м. Тернопіль з 01 вересня 1961 року по 17 липня 1963 року (01 років 10 місяців 16 днів);
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми недоотриманої пенсії з 16 березня 1999 року з урахуванням страхового стажу період роботи в Тернопільському фарфоровому заводі з 21 травня 1999 року по 18 червня 2000 року та період навчання в будівельному училищі № 9 м. Тернопіль з 01 вересня 1961 року по 17 липня 1963 року.
Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом подання до Тернопільського окружного адміністративного суду (місцезнаходження: вул. Грушевського, 6, м. Тернопіль) оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, перерахованого за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів УК у м. Тернополі/м.Тернопіль/22030101, код отримувача 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313101206084019751, код класифікації доходів бюджету 22030101. При цьому, зазначеною ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору було відмовлено.
На виконання зазначеної ухвали суду представник позивача 06.10.2020 повторно подала до суду клопотання, в якому просить звільнити позивача від сплати судового збору, мотивуючи тим, що остання отримує невеликий дохід, оскільки є пенсіонером, особою з інвалідністю ІІІ групи та має важке матеріальне становище, на підтвердження чого надала ряд документів.
Частиною другою статті 132 КАС визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема,розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що для звільнення від сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили пронаявність у неї виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому.
Так, на підтвердження важкого матеріального становища представник позивача надала довідку про доходи № 3170 1214 9593 0185, згідно якої слідує, що позивач за період з 01.04.2020 по 30.09.2020 отримала пенсію в розмірі 17231,62 грн. Водночас, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивач за період з І кварталу по ІІ квартал 2020 р. станом на 18.09.2020 отримала доходи з таких джерел:
- Управління соціальної політики Тернопільської міської ради в сумі 10575,47 грн;
- Департаменту соціального захисту населення Тернопільської області в сумі 400 грн;
- Управління соціальної політики Тернопільської міської ради в сумі 6599 грн.
Таким чином, враховуючи викладене, представник позивача не надала, а суд не здобув жодних належних доказів, які б переконливо свідчили про наявність у позивача виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, у встановлений судом строк позивач не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Водночас, роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241, 248 КАС, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування позивачу до трудового стажу при призначенні пенсії період роботи в Тернопільському фарфоровому заводі з 21 травня 1999 року по 18 червня 2000 року (01 років 00 місяців 27 днів) та період навчання в будівельному училищі № 9 м. Тернопіль з 01 вересня 1961 року по 17 липня 1963 року (01 років 10 місяців 16 днів); про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми недоотриманої пенсії з 16 березня 1999 року з урахуванням страхового стажу період роботи в Тернопільському фарфоровому заводі з 21 травня 1999 року по 18 червня 2000 року та період навчання в будівельному училищі № 9 м. Тернопіль з 01 вересня 1961 року по 17 липня 1963 року, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуюча суддя Мірінович У.А.