Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 жовтня 2020 р. Справа№200/6866/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про скасування податкових вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-48786-51 від 11.03.2020 року та №Ф-48786-51 від 18.06.2020 року, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просила:
- скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-48786-51 від 11.03.2020 року та №Ф-48786-51 від 18.06.2020 року;
- відкоригувати інтегровану картку платника податку шляхом видалення суми боргу (недоїмки) у розмірі 9 823,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем 11.03.2020 за №Ф-48786-51 та 18.06.2020 року за №Ф-48786-51 винесено вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, якою позивачку зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску, яка станом на 31.05.2020 року складає 9823,72 грн.
Позивач не погоджується з вищезазначеними вимогами та зазначає, що спірні вимоги помилково нараховані. Відтак, у лютому 2019 року позивачем було помилково подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахування єдиного внеску за 2018 рік, що спричинило помилкове нарахування боргу (недоїмки) у сумі 9 823,72 грн.
Крім того, позивачем зазначено, що він є пенсіонером по інвалідності, а тому звільнений від сплати за себе ЄВ.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Як ним зазначено, позивач є платником єдиного внеску наа загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованості позивача, становила 9 823,72 грн.
На підставі цих даних контролюючим органом були сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2020 року від 18.06.2020 року №Ф-48786-423 згідно вимог чинного законодавства.
Позивач, будучи пенсіонером та не подаючи звіти досить значний час, 30.01.2019 року самостійно подав звіт №14084803, в якому були визначена база нарахування єдиного внеску та визначена сума ЄСВ до сплати.
На момент винесення спірних вимог позивачем самостійно визначені суми ЄСВ сплачені не були.
Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач з 07.05.2012 року зареєстрований як фізична особа-підприємець за №2 266 000 0000 069668. Основний вид економічної діяльності: 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах. Реєстраційний номер платника єдиного внеску: 05-18-11-17566.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , позивач є пенсіонером по інвалідності.
Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826), створений на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року, місцезнаходження юридичної особи: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59.
11.03.2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48786-51, якою зобов'язано позивача сплатити недоїмку станом на 29.02.2020 року у розмірі 9 823,72 грн.
18.06.2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48786-51, якою зобов'язано позивача сплатити недоїмку станом на 31.05.2020 року у розмірі 9 823,72 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон №2464), Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. №508/26953 (надалі -Інструкція №449).
Згідно пп. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 та п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
В силу ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Крім цього, приписами ч. 4 ст. 4 Закону №2464 визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Виходячи із зазначених правових норм, право не сплачувати єдиний внесок поширюється на фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером по інвалідності, довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 17.12.2013 року.
Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі № 805/2195/17-а: ..відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують, відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За висновком Верховного Суду, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, необхідно мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, в силу ч. 1 - 3 ст. 10 Закону №2464, платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, законодавством визначено обов'язкову умову для добровільної сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем, яка є пенсіонером та отримує пенсію - укладення такою особою договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Нормою ч. 4 ст. 10 Закону №2464 визначено, що договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
Матеріали справи не містять доказів укладення позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, за змістом норм Закону №2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим законом є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
В силу ч. 4 ст. 25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відтак, враховуючи те, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності та звільнений від сплати єдиного внеску в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, а договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладала, у неї відсутній обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У зв'язку з вищевикладеним, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2020 року № Ф-48786-51 у розмірі 9 823,72 грн. та від 18.06.2020 року №Ф-48786-51 у розмірі 9 823,72 грн., винесено відповідачем всупереч вимогам законодавства, тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині скасування спірних вимог шляхом визнання протиправними та скасування вимог ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки).
З приводу посилання відповідача на той факт, що позивач самостійно подав звіт про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску 30.01.2019 року № 14084083, яким визначив базу нарахування єдиного внеску і тому має обов'язок сплатити єдиний внесок, навіть незважаючи на помилкове подання цього звіту, суд вважає за необхідне наголосити на такому.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 435, звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів, при цьому під страхувальником Порядок № 435 розуміє платників єдиного внеску, зазначених в пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на яких покладено обов'язки нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, а також платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5, 5-1 частини першої статті 4 Закону.
Отже, обов'язок подавати звіт виникає виключно у особи, яка має статус платника єдиного внеску, при цьому такий статус особа набуває в силу вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а не у зв'язку із поданням звітності. Помилкове подання такого звіту, не робить особу платником єдиного внеску і не тягне за собою обов'язку з його сплати.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 7 квітня 2016 р. № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881 (надалі - Порядок № 422), інтегрована картка платника (надалі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій (розділ ІІ п. 1 Порядку № 422).
З наведених норм Порядку № 422 вбачається, що ІКП позивача навіть після скасування вимоги міститиме помилкові дані про наявність у нього боргу із сплати єдиного внеску, а тому для повного захисту прав позивача, такі дані підлягають вилученню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про скасування податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-48786-51 від 11.03.2020 року та №Ф-48786-51 від 18.06.2020 року задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48786-51 від 11.03.2020 року у розмірі 9 823,72 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48786-51 від 18.06.2020 року у розмірі 9 823,72 грн.
Зобов'язати Головне управлінням ДПС у Донецькій області видалити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) запис про наявність боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску в сумі 9 823,72 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш