Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
12 жовтня 2020 р. Справа №200/13263/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі № 200/13263/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
21 листопада 2018 року шляхом надіслання поштою позивач, Приватне акціонерне товариство «МАКО ХОЛДІНГ», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління ДФС України у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» до Головного управління ДФС України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано «Рішення №1199 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 34436105)», прийняте 30 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області.
06 жовтня 2020 року до суду надійшла заява представника позивача, в якій останній, посилаючись на приписи статей 382 Кодексу адміністративного судочинства України, просить зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення від 19 березня 2019 року по справі №200/13263/18-а.
Проаналізувавши доводи Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ», що викладені у заяві, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Разом з цим, відомості про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання вказаного рішення в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 вказаної статті).
Вказані норми кореспондують положенням пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України та підпункту “ґ” пункту 4 частини 1 статті 322 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення/постанови суду першої чи апеляційної може бути встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення/постанови у справі.
Такий контроль здійснюється шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення до суду першої інстанції, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі.
Під час ухвалення рішення суд не встановив судового контролю із поданням відповідного звіту, оскільки статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 807/2358/18, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» про встановлення контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись статтями 2, 5, 242, 248, 251, 256, 294, 295, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «МАКО ХОЛДІНГ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала постановлена, складена та підписана 12 жовтня 2020 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Циганенко