Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 жовтня 2020 р. Справа№200/6563/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Бахмутсько - Лиманського об'єднанного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про: зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 19.02.1990 року по 29.05.1990 року, з 29.05.1990 року по 07.02.1991 року, з 07.02.1991 року по 16.04.1991 року, з 16.04.1991 року по 29.10.1991 року, з 29.10.1991 року по 09.03.1993 року, з 16.03.1993 року по 16.04.1993 року, з 16.04.1993 року по 28.04.1993 року, з 16.05.1995 року по 04.09.1995 року, з 04.09.1995 року по 03.09.1996 року, з 03.09.1996 року по 28.03.1999 року, з 19.04.1999 року по 26.06.2000 року, з 26.06.1990 року по 02.08.2003 року, з 15.12.2005 року по 26.03.2008 року, з 31.01.2011 року по 03.02.2011 року, з 04.02.2011 року по 04.09.2011 року, з 26.09.2011 року по 01.12.2014 року при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити та виплатити недоотриману пенсію за віком ОСОБА_1 в період з дати звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно до пункту а статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до прийняття рішення по справі; визнання протиправною бездіяльність Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року включно при розгляді заяви щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько - Лиманського об'єднанного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 19.02.1990 року по 29.05.1990 року, з 29.05.1990 року по 07.02.1991 року, з 07.02.1991 року по 16.04.1991 року, з 16.04.1991 року по 29.10.1991 року, з 29.10.1991 року по 09.03.1993 року, з 16.03.1993 року по 16.04.1993 року, з 16.04.1993 року по 28.04.1993 року, з 16.05.1995 року по 04.09.1995 року, з 04.09.1995 року по 03.09.1996 року, з 03.09.1996 року по 28.03.1999 року, з 19.04.1999 року по 26.06.2000 року, з 26.06.1990 року по 02.08.2003 року, з 15.12.2005 року по 26.03.2008 року, з 31.01.2011 року по 03.02.2011 року, з 04.02.2011 року по 04.09.2011 року, з 26.09.2011 року по 01.12.2014 року при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити та виплатити недоотриману пенсію за віком ОСОБА_1 в період з дати звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно до пункту а статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до прийняття рішення по справі; визнання протиправною бездіяльність Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року включно при розгляді заяви щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак на його звернення відповідач листом № 115/Н-1901-02 від 10.03.2020 року відмовив у призначенні пенсії згідно п. «а» ст. 13 Закону № 1788. Позивач зазначає, що відмова відповідача була вмотивована тим, що на момент звернення він має загальний стаж роботи 21 рік 05 місяців 06 днів, також не враховано до пільгового стажу за даними довідками, уточнюючими пільговий характер роботи період роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року в наказах на прийом та звільнення відсутні дати. Позивач вважає відмову відповідача у призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправною. Позивач зазначає, що рішенням Конституційного суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 передбачено застосування приписів ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIIІ. Отже на теперішній час діє норма абзацу першого пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також, позивач вказує на те, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року на підставі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 0201/02 від 02.01.2020 року, видану ДП «Артемвугілля», оскільки вказана довідка не була прийнята відповідачем з невідомих причин. Позивач звертає увагу на те, що ДП «Артемвугілля» зареєстровано на підконтрольній українській владі території, у зв'язку з чим повинна бути врахована при призначенні пенсії. Позивач вважає, що відмова відповідача у призначенні йому пенсії за віком згідно норм законодавства порушує його права на соціальний захист, який гарантований Конституцією України та пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідач зазначає, що 19.02.2020 року позивач звернувся до управління відповідно до Закону України від 02.10.1996 року № 393 «Про звернення громадян» із заявою у довільній формі з питань щодо причин відмови у прийнятті документів для призначення пенсії. 04.03.2020 року листом № 115/Н-1901-02 позивачу була надана відповідь у відповідності до Закону № 393, яку позивач отримав 10.03.2020 року. Відповідач зазначає, що згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Згідно п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Відповідач зазначає, що підставою для вчинення дій спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи встановленої форми, необхідні документи та дотримання положень Постанови № 22-1, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. Відповідач вказує на те, що у позовній заяві позивач посилається на відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що є не вірним, оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу управлінням не виносилось. 04.03.2020 року позивачу була надана відповідь на звернення громадян відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону № 393.
Щодо вимоги позивача зобов'язати призначити пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач зазначає, що згідно п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону. Відповідач звертає увагу на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсію» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Тобто виходячи із норм чинного законодавства, пенсія за віком на пільгових умовах призначається за Списком № 1 та № 2 призначається виключно у відповідності до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, а тому права позивача у призначенні пенсії не були призначені.
З метою встановлення усіх обставин справи, суд дійшов висновку про при значення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 12 жовтня 2020 року, про що прийнято ухвалу 22 вересня 2020 року.
Позивач у судове засідання 12 жовтня 2020 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача у судове засідання 12 жовтня 2020 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явився, суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 5-8).
ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Горлівки Донецької області до АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 16.12.2019 року № 1419-500246232 (а.с. 17).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 19.02.2020 року звернувся до Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою, відповідно до якої просив надати письмову відповідь про причини не прийняття документів для призначення пенсії (а.с. 54).
Листом від 10.03.2020 року № 155/Н-1901-02 Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача про те, що пунктом 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення чоловіками 50 років і за стажу роботи - не менше 215 років, з них не менше як 10 років на таких роботах. Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 (чоловіки - 10 років), але які мають не менше половину стажу на таких роботах (чоловіки - не менше як п'ять років), за наявності передбаченого загального страхового стажу роботи за віком на пільгових умовах призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058: чоловікам - на один рік за кожний повний рік такої роботи. За відсутності стажу роботи (25 років) пенсія за віком на пільгових умовах в період звернення з 01.04.2019 року по 31.03.2020 року призначається за наявності у чоловіків на дату досягнення встановленого віку страхового стажу не менше 22 років 6 місяців. Також у листі зазначено, що для визначення права на пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону № 1058 ОСОБА_1 надано трудову книжку НОМЕР_3 видану 14.04.1986 року та індивідуальні відомості про застраховану особу ( НОМЕР_4 ) ОСОБА_1 . В трудовій книжці наявні записи №№11-13 про роботу з 16.03.1993 року по 28.4.1994 року в наказах на прийом та звільнення відсутні дані, що є порушенням пункту 2.2 та п. 2.21 Інструкції по порядок ведення трудових книжок, затвердженою наказом МПУ, МЮУ та МСЗНУ № 58 від 29.07.1993 року, тому вказаний період не може бути враховано до страхового стажу до надання довідки про роботу. Враховуючи вищезазначене, страховий стаж ОСОБА_1 страховий стаж за записами в трудовій книжці та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, складає 21 рік 05 місяців 06 днів (врахований по дату сплати страхових внесків по 30.06.2014 року), що не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 (а.с. 28).
Зазначений лист отриманий позивачем 10 березня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 52-53).
Позивач не погодившись з діями відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.
Закон України “Про пенсійне забезпечення” № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (ч. 2 ст. 44 Закону № 1058).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно п. 1.6, 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі (п. 4.2 Порядку № 22-1).
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Крім того, аналізуючи вищезазначені норми, суд приходить висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є оформлена відповідна заява особи за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку № 22-1, та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
Порядок № 22-1 є нормативно-правовим актом, який офіційно оприлюднений, тому у межах спірних правовідносин позивач має можливість самостійно оформити заяву про призначення пенсії за вислугу років за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку № 22-1, з наданими необхідними документами до уповноваженого органу Пенсійного фонду України.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до управління з заявою від 19.02.2020 року, відповідно до якої просив надати письмову відповідь про причини не прийняття документів для призначення пенсії (а.с. 54).
Тобто, з зазначеної заяви видно, що позивач не просила призначити йому пенсію, але лише зазначав про необхідність роз'яснити про причини не прийняття документів для призначення пенсії.
Суд ухвалами від 20.07.2020 року та від 22.08.2020 року зобов'язував позивача та відповідача надати суду заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте, такої заяви сторони суду не надали.
Враховуючи те, що позивач до Бахмутсько - Лиманського управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не звертався, у зв'язку з чим відповідачем не приймалося рішення про відмову у призначення пенсії, а у відповіді від 10.03.2020 року № 115/Н-1901-02 відповідач повідомив про підстави призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Отже, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Також, суд зазначає, що адміністративний суд під час прийняття рішень у справі перевіряє правомірність рішень, дій чи наявність допущеної бездіяльності суб'єктами владних повноважень.
Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень саме її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об'єднанного управління Пенсійного фонду України Донецької області про: зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 19.02.1990 року по 29.05.1990 року, з 29.05.1990 року по 07.02.1991 року, з 07.02.1991 року по 16.04.1991 року, з 16.04.1991 року по 29.10.1991 року, з 29.10.1991 року по 09.03.1993 року, з 16.03.1993 року по 16.04.1993 року, з 16.04.1993 року по 28.04.1993 року, з 16.05.1995 року по 04.09.1995 року, з 04.09.1995 року по 03.09.1996 року, з 03.09.1996 року по 28.03.1999 року, з 19.04.1999 року по 26.06.2000 року, з 26.06.1990 року по 02.08.2003 року, з 15.12.2005 року по 26.03.2008 року, з 31.01.2011 року по 03.02.2011 року, з 04.02.2011 року по 04.09.2011 року, з 26.09.2011 року по 01.12.2014 року при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити та виплатити недоотриману пенсію за віком ОСОБА_1 в період з дати звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно до пункту а статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до прийняття рішення по справі; визнання протиправною бездіяльність Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року включно при розгляді заяви щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судовий витрат відсутні.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об'єднанного управління Пенсійного фонду України Донецької області про: зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 19.02.1990 року по 29.05.1990 року, з 29.05.1990 року по 07.02.1991 року, з 07.02.1991 року по 16.04.1991 року, з 16.04.1991 року по 29.10.1991 року, з 29.10.1991 року по 09.03.1993 року, з 16.03.1993 року по 16.04.1993 року, з 16.04.1993 року по 28.04.1993 року, з 16.05.1995 року по 04.09.1995 року, з 04.09.1995 року по 03.09.1996 року, з 03.09.1996 року по 28.03.1999 року, з 19.04.1999 року по 26.06.2000 року, з 26.06.1990 року по 02.08.2003 року, з 15.12.2005 року по 26.03.2008 року, з 31.01.2011 року по 03.02.2011 року, з 04.02.2011 року по 04.09.2011 року, з 26.09.2011 року по 01.12.2014 року при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити та виплатити недоотриману пенсію за віком ОСОБА_1 в період з дати звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно до пункту а статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до прийняття рішення по справі; визнання протиправною бездіяльність Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року включно при розгляді заяви щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язання Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.03.1993 року по 28.04.1994 року відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська