Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2020 р. Справа №200/9366/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» до Головного управління Держаної податкової служби у Донецькій області, третя особа - Слов'янський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого документу - вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2020 року № Ю-1599-25 на суму 4 545 002, 98 грн таким, що не підлягає виконанню, а також визнання дій протиправними, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держаної податкової служби у Донецькій області, третя особа - Слов'янський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого документу - вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2020 року № Ю-1599-25 на суму 4 545 002, 98 грн таким, що не підлягає виконанню, а також визнання дій протиправними.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2)має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В першу чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з нормами частини першої статті 382 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Дійсно вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Водночас, у суду відсутні повноваження щодо визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) такою, що не підлягає виконанню, в розумінні ст.382 КАС України, оскільки остання не видана на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду.
Разом з тим, у даному випадку позивачеві потрібно обрати спосіб захисту, передбачений ст.245 КАС України.
Крім того, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
За положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов'язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI
Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.
В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно абз.9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Таким чином, звернувшись до суду 08.10.2020 року з позовом про визнання спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2020 року такою, що не підлягає виконанню, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI.
При цьому, позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку та не наведено обставини, які вказують на поважність причин пропуску строку.
Поряд з цим, приписами ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги майнового характеру.
Суд зауважує, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).
З огляду на наведене, позивач помилково відносить дані вимоги до немайнових.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом № 3674-VI.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2 102,00 грн.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання даного адміністративного позову позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 21 020, 00 грн.
Крім того, статтею 42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Водночас, ст. 49 КАС України передбачає існування двох різновидів третіх осіб. Так, це треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть брати участь у справі як на стороні позивача, так і на стороні відповідача.
Водночас, в порушення вказаних норм, позивачем не конкретизовано вид учасника справи - третьої особи.
Суд також звертає увагу, що в якості відповідача по справі зазначено - Головне управління Держаної податкової служби України у Донецькій області із кодом ЄДРПОУ 43142826. Однак, правильна назва згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Головне управління ДПС України у Донецькій області.
Згідно статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169,171 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» до Головного управління Держаної податкової служби у Донецькій області, третя особа - Слов'янський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого документу - вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2020 року № Ю-1599-25 на суму 4 545 002, 98 грн таким, що не підлягає виконанню, а також визнання дій протиправними, -залишити без руху.
Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: клопотання про поновлення строку звернення до суду, доказів сплати судового збору у розмірі 21 020, 00 грн, а також уточненої позовної заяви, з урахуванням висновків суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб