Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2020 р. Справа №200/6640/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, -
15 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу.
20 липня 2020 року судом відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала.
21 вересня 2020 року судом постановлена ухвала про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує наказ про його переміщення з ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_2 . Також позивач просить зобов'язати відповідача видати йому документи про причини та обставини поранення, що мали місце у грудні 2016 року.
Згідно матеріалів справи, позивача переміщено до військової частини на нове місце військової служби на підставі наказу №335-с від 10.12.2019 року.
В той же час, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 11.07.2020 року, про що свідчить штамп на поштовому конверті.
Тобто, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду із даним позовом.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Суд звертає увагу, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19.
При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У позовній заяві позивач вказує, що з наказом про переміщення його не було ознайомлено. Суд до таких доводів позивача ставиться критично, оскільки останній зазначає, що проходив військову службу за новим місцем з 01.01.2020 року. Тобто, позивач повинен був знати про порушення своїх прав вже у січні 2020 року.
Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії та безпосередньо стосується проходження позивачем публічної служби, саме позивач є особою, яка зацікавлена як в отриманні рішень, так і їх оскарженні у разі незгоди у визначені законом строки. При цьому, реалізація позивачем права на отримання копії оскаржуваного наказу залежала виключно від його власного волевиявлення. Доводи про необізнаність із оскарженим наказом спростовуються вищенаведеними обставинами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 9901/299/20
Згідно з п. 8 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони від 06.02.2001 року № 36, комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти діб з моменту її утворення.
Командир військової частини у строк до п'яти діб після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3 (п. 17 Інструкції).
Відповідно до п.18 Інструкції, за результатами розслідування командир військової частини видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, ім'я, по батькові та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин тощо; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому; вжиті заходи дисциплінарного впливу щодо осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Отже, про порушення своїх прав щодо отримання документів, які свідчать про обставини поранення 16.12.2016 року, позивач повинен був дізнатися ще у січні 2017 року.
Крім того, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 2 квітня 2020 р. № 255 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України з 12 березня 2020 р. установлено карантин.
Закон України № 540-IX від 30 березня 2020 року набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки останні виникли до набрання ним чинності.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали
Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Лазарєв