Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 жовтня 2020 р. Справа№200/6818/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Аляб'єва І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул.Миру,35, м.Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.04.2020 року №65 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2020 року №3606 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням періодів його роботи за сумісництвом, а також за періоди з 12.10.1999 року по 19.06.2000 року та з 20.06.2000 року по 31.10.2003 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган безпідставно відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з не зарахуванням до страхового стажу окремих періодів роботи, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Ухвалою суду від 27.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків.
Позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Ухвалою суду від 06.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.08.2020 року.
25.08.2020 року розгляд справи відкладено на 22.09.2020 року.
Ухвалою суду від 22.09.2020 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.10.2020 року.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Бахмутсько-Лиманське ОУПФУ діяло правомірно та в межах повноважень. Зазначив, що під час розрахунку стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не зараховано до пільгового трудового стажу позивача періодів його роботи: з 01.04.1988 року по 11.04.1989 року у зв'язку з відсутністю відомостей про зайнятість на гарячих ділянках робіт в помольних та дробильних відділеннях, з 12.10.1999 року по 19.06.2000 року у зв'язку з перервою в атестації робочих місць та з 20.06.2000 року по 31.10.2003 року у зв'язку з розбіжностями у назві підприємства в наказі про прозельтати атестації робочих місць за умовами праці від 20.06.2000 року №127 та у додатках до нього по ВАТ «Сіверський комбінат».
У судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_2 .
08.04.2020 року позивач звернувся через Web- портал до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №3606 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Рішенням Бахмутсько-Лимпанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.04.2020 року № 65 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що Комісією при ГУ ПФУ в Донецькій області ухвалено рішення від 20.03.2020 року №8/60, яким не зараховано до пільгового страхового стажу періоди роботи позивача з 01.04.1988 року по 11.04.1989 року у зв'язку з відсутністю відомостей про зайнятість на гарячих ділянках робіт в помольних та дробильних відділеннях, з 12.10.1999 року по 19.06.2000 року у зв'язку з перервою в атестації робочих місць та з 20.06.2000 року по 31.10.2003 року у зв'язку з розбіжностями у назві підприємства в наказі про результати атестації робочих місць за умовами праці від 20.06.2000 року №127 та у додатках до нього по ВАТ «Сіверський комбінат». При цьому, загальний стаж роботи складає 30 років 1 місяць 18 днів, пільговий стаж за списком №2 - 7 років 5 місяців 22 дні.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах позивач звернувся до суду з даним позовом.
До пільгового стажу не враховані періоди роботи, які зазначені в трудовій книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 :
- з 01.04.1988 року позивача переведено слюсарем з ремонту металургійного обладнання за 4 розрядом до цеху обертових печів Сіверського доломітного комбінату (запис 5);
- з 12.04.1989 року позивач переведений на посаду газорізальника за 4 розрядом до цеху обертових печів Сіверського доломітного комбінату (запис 6);
- 25.07.1994 року Сіверський доломітний комбінат реорганізовано в акціонерне товариство «Сіверський комбінат», на підставі проведеної атестації робочих місць за умовами праці професія газорізника відповідає списку професій надаючи право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 (запис 7-8);
- з 08.02.2002 року по 31.10.2003 року позивач обіймав посаду газорізальника 5 розряду в цеху обертових печів ВАТ ««Сіверський доломіт» (запис 9-10).
Наказом від 12.10.1994 року №250 проведено атестацію робочих місць за умовами праці на АТ ««Сіверський комбінат», наказом від 10.06.2000 року №127 проведено атестацію робочих місць за умовами праці на ВАТ ««Сіверський комбінат», наказами від 04.11.2003 року №7 та від 25.05.2005 року №98 проведено атестацію робочих місць за умовами праці на ВАТ ««Сіверський доломіт».
Довідкою Трудового архіву Бахмутського району від 21.12.2019 року №05-2/2 1248 зазначено:
- Сіверський доломітний комбінат - ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 11.08.1983 року (шахта 6, розряд 3, посада: електрослюсар черговий з ремонту обладнання);
- ТОВ «Сіверський комбінат» - ОСОБА_1 звільнено з 31.10.2003 року з посади газорізника 5 розряду у зв'язку з переведенням до ВАТ «Сіверський доломіт».
Відповідно до довідки Трудового архіву Бахмутського району від 21.12.2019 року №05-2/2 1256 зазначено, що:
- з січня 1981 року на підставі наказу від 04.01.1981 року №3 Сіверський доломітний завод перейменовано у Сіверський доломітний комбінат;
- з липня 1994 року на підставі наказу від 25.07.1994 року №185 Сіверський доломітний комбінат перейменовано у акціонерне товариство «Сіверський комбінат»;
- з серпня 1996 року на підставі наказу від 13.08.1996 року № 149 акціонерне товариство «Сіверський комбінат» перейменовано у відкрите акціонерне товариство «Сіверський комбінат»;
- 04.05.2001 року арбітражним судом відкрито справу №5/54 Б про банкрутство ВАТ «Сіверський комбінат»;
- Рішенням засновників від 06.08.2002 року реєструється нове підприємство ТОВ «Сіверський доломіт»;
- у період з 2002 року по 2004 рік юридично зареєстровані і працювали два підприємства: ВАТ «Сіверський комбінат» і ТОВ «Сіверський доломіт»;
- у листопаді 2003 року господарським судом Донецької області ВАТ «Сіверський комбінат» визнано банкрутом.
Довідкою форми ОК-5 зазначено, що у період з січня 1999 року по жовтень 2003 року ВАТ «Сіверський комбінат» сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України.
Довідкою Трудового архіву Бахмутського району від
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Вирішуючи питання щодо спірних періодів роботи позивача, суд виходить з такого.
Як встановлено судом, з 01.04.1988 року по 31.10.2003 року позивач працював у (слюсарем ремонтником металургійного обладнання, газорізальником) у цеху обертових печів.
Вказана посада відносяться до шкідливих відповідно до Списку № 2 відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 (розділ IV пункт 2).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, за змістом вказаної норми, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Проте, встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди, підтверджується записами в трудовій книжці, де вказано, що у спірні періоди позивач працював повний робочий день за професіями віднесеними до шкідливих.
Тобто трудова книжка позивача має усі кваліфікуючи ознаки, які відносять таку роботу до пільгової.
Це означає, що уточнююча довідка підприємств за відповідні періоду стажу не є обов'язковою для призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 25 вересня 2019 року № 227/516/17.
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України за №01-3/406-02-2 від 10.05.1994 року, під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Відтак, факт роботи позивача у спірний період є підтверджений належним чином та сторонами не оспорюється, спірним є питання щодо зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача.
Питання атестації робочих місць врегульовано Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок №442).
Згідно п.п. 1, 2, 4 Порядку №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (461-2016-п), Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (1290-97-п), Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (163-2001-п), Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.
При цьому вбачається, що працівник, який працює на посаді, віднесеній до відповідного Списку, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділений будь-якими повноваженнями або обов'язками, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Тому, суд дійшов висновку, що відмовляючи працівнику в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу, відповідач фактично покладає відповідальність за не проведення атестації робочих місць на підприємстві на позивача.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного суду, викладеною постанові від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а.
В означений постанові Верховний суд наголосив, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, суд зазначає, що згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов'язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з'ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того суд не приймає до уваги твердження відповідача про не зарахування до пільгового страхового стажу періоду роботи з 20.06.2000 року по 31.10.2003 року у зв'язку з розбіжностями у назві підприємства в наказі про результати атестації робочих місць за умовами праці від 20.06.2000 року №127 та у додатках до нього по ВАТ «Сіверський комбінат» тому, що довідкою Трудового архіву Бахмутського району від 21.12.2019 року №05-2/2 1256 підтверджено перейменування підприємства.
Суд розглядає питання щодо протиправності оскаржувального рішення виключно з огляду на ті мотиви, які зазначені у спірному рішенні органу Пенсійного фонду України. За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн відповідно до квитанції від 01.08.2020 року №10.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Бахмутсько-Лиманського ОУПФУ на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул.Миру,35, м.Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул.Миру,35, м.Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 42172734) від 16.04.2020 року №65 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул.Миру,35, м.Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 42172734) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 08.04.2020 року №3606 із зарахуванням до пільгового страхового стажу періодів роботи позивача з 01.04.1988 року по 11.04.1989 року, з 12.10.1999 року по 19.06.2000 року та з 20.06.2000 року по 31.10.2003 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул.Миру,35, м.Бахмут, Донецька область, 84500, код ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення судом складено 12 жовтня 2020 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв