Копія
13 жовтня 2020 року Справа № 160/11009/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 трудову діяльність по трудовій книжці НОМЕР_1 та не врахування періоду догляду за дитиною до трьох років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи по трудовій книжці НОМЕР_1 та період догляду за дитиною до трьох років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу період роботи по трудовій книжці НОМЕР_1 та період догляду за дитиною до трьох років з дня її призначення, а саме з 02 квітня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою. З квітня 2020 року перебуває на обліку в Новомосковському відділі з питань призначення пенсії Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримую пенсію по інвалідності розмірі 2100 грн. Вказує, що пенсійним органом, під час призначення їй пенсії, протиправно не було враховано до стажу роботи відомості, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , тому, що в ній відсутня печатка на першій сторінці, а також не враховано період догляду за дитиною до трьох років, оскільки в свідоцтві про народження відсутній штамп про отримання паспорту. Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 160/11009/20. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
30.09.2020 р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що на момент надання позивачем документів, було встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 оформлена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зокрема відсутня на титульному аркуші печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Таким чином, прийняти до уваги записи вищезазначеної трудової книжки позивача Головне управління не може.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 10.03.2017р. №725 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
В квітні 2020р. ОСОБА_1 звернулась до Новомосковського відділу з питань призначення пенсії Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії по інвалідності III групи.
Листом від 15.05.2020р. за № 0400-0305-В/28768 відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що пенсія їй призначена по наданим документам без врахування трудової книжки серії НОМЕР_1 з підстав відсутності печатки на першій сторінці; без врахування періоду догляду до трьох років з підстав відсутності в свідоцтві про народження штампу про отримання паспорту.
З такими діями відповідача позивач не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Умови призначення пенсії по інвалідності визначені статтею 30 Закону № 1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно ст. 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Так, статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених положень дає підстави суду зробити висновок, що виключно трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи особи на відповідній посаді, а в разі відсутності необхідних записів в ній, стаж роботи підтверджується уточнюючими довідками.
В той час, факт відсутності печатки на першому (титульному) аркуші трудової книжки не заперечує і позивач, однак зазначає, що поставити печатку на першій сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 не має можливості, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній Україні території та на сьогоднішній день фактично вже не існує, окрім цього вказує, що обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, тому наявність таких недоліків у заповненні трудової книжки не може бути підставою для неврахування до страхового стажу періодів роботи позивача.
Доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву з приводу того, що трудова книжка позивача оформлена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та не містить печатки на титульній сторінці при відкритті трудової книжки, суд не приймає до уваги, оскільки, на думку суду, наявність недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 є недійсною, а відомості, які містяться в ній не підтверджують факту роботи позивача на відповідних посадах у відповідні періоди.
Суд погоджується з такою позицією позивача та зауважує, що Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, наведені обставини свідчать про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області безпідставно не врахувало періоди роботи по трудовій книжці серії НОМЕР_1 до страхового стажу ОСОБА_1 , чим порушило право позивача на належне їй пенсійне забезпечення.
Щодо позовної вимоги про зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною до трьох років, суд вважає її необґрунтованою, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, на підставі яких суд міг би встановити факт перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.
Суд звертає увагу позивача на те, що копія свідоцтва про народження дитини не підтверджує факту перебування особи у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а підтверджує лише факт, в даному випадку, народження дитини.
За наведених обставин, позовна вимога про зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною до трьох років задоволенню не підлягає.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем частково доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 трудової діяльності по трудовій книжці НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи по трудовій книжці НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу періоду роботи по трудовій книжці НОМЕР_1 з дня її призначення, а саме з 02 квітня 2020 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 13.10.2020 року
Помічник судді Лісна А.М.