13 жовтня 2020 року Справа 160/12718/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської раїонної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Тернівської раїонної у м. Кривий Ріг ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської раїонної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у неналежному застосуванні управлінської функції в розумінні п. 18,19 ч.1 с. 4 КАСУ, при розгляді заяви від 09.06.16р.
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської раїонної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у не винесенні за результатами розгляду звернення від 09.06.16р. індивідуального акту та у порушенні управлінської функції відовідно до п. 18, 19 ч.1 ст. 4 КАСУ і ст.3,19 33,46,92 Конституції України.
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської раїонної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у відмові вжити систему заходів для ОСОБА_1 прямованих на усунення правових та інших причин, пов'язаних з не забезпеченням соціального захисту та права на достатній життєвий рівень до правової позиції ст. 1,3,19,21,46,68,92 Конституції України.
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської раїонної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, після розгляду заяви від 09.06.16р. та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою - 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840,80 грн.
Позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову.
Разом із позовною заявою надано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання позивач обґрунтовує тим, що предметом позову є захист соціальних прав та його тяжкий майновий стан.
Розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що наразі неможливо її розглянути з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
У своїй заяві позивач посилається на довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 01.09.2020 року № 5764 про суму отриманої ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи за період з жовтня 2018 року по вересень 2020 року.
Надаючи оцінку наданої позивачем довідки, суд зазначає, що не може прийняти її як доказ скрутного матеріального стану позивача, оскільки з наданих документів не вбачається сума отриманого позивачем сукупного доходу за попередній календарний рік та не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги, компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального становища, позивачем не надано.
Тобто, вказана довідка не підтверджує відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору, а лише встановлює факт отримання ним щомісячної компенсаційної виплати.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що обставини, які зазначив позивач не є підставою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надав доказів наявності інших підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України чітко передбачає право учасника справи подати клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно надати докази.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що позивачем недостатньо обґрунтовано клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки не надано достатньо доказів на підтвердження обставин, викладених у ньому.
Отже, адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської раїонної у м. Кривий Ріг про визнання протиправною бездіяльності - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду доказів на підтвердження майнового стану для вирішення заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову, або оригіналу документу про сплату судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець