13 жовтня 2020 року Справа 160/12719/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев Андрій Олексійович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг районної ради про визнання бездійства протиправним і зобов'язання вчинити певні дії, -
09 жовтня 2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушені правовій позиції ст 3,8,19,21,22,33,34,46,48,68,92 Конституції України;
визнати протиправною бездіяльність виконавчего комітету Тернівської районної у м Кривий Ріг ради, який не вжив заходів усунення причин які породжують подання заяви (запиту) від 09.06.16року;
визнати протиправною бездіяльність виконавчего комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 09.06.16 року та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст 249 КАС України.
До позовної заяви позивач додав клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду, яке мотивовано тим, що 27.02.2020 року подавав позов, однак 26.09.2020 року одержав ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 160/2900/20 про повернення позову у зв'язку з чим повторно звернувся з позовною заявою, а відтак позов поданий 05.10.20 повторно без пропуску 6 місячного строку.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС, суд приходить до висновку, що позов подано з порушенням вимог закону.
Так, пунктом 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Із матеріалів адміністративного позову вбачається, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 09.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача, однак жодних нормативно-правових актів відповідач на вищевказану заяву позивач не отримав у зв'язку з чим звернувся до суду.
В порушення наведеної норми до матеріалів адміністративного позову не було надано доказів направлення або вручення вказаної заяви (запиту) від 09.06.2016 року.
Таким чином, в порушення вказаних норм, до суду не надано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Статтею 94 КАС України, визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так, позивачу необхідно надати суду та для вручення відповідачу належним чином засвідчені копії всіх документів, які додано до позовної заяви.
Вирішуючи питання строку звернення до суду із вказаним позовом суд виходить з такого.
У відповідності до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Предметом позову є бездіяльність відповідача стосовно розгляду скарги позивача від 09.06.2016 року у порядку встановленому, зокрема, Законом України "Про звернення громадян".
У відповідності до вимог ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
За вказаних обставин позивач довідався про порушення своїх прав стосовно розгляду заяви від 09.06.2016 року після 09.07.2016 року.
До суду позивач звернувся 05.10.2020 року, що видно із штампу відділення поштового зв'язку на копії конверту, який міститись у матеріалах справи.
Суд зауважує, що посилання позивача на прийняту ухвалу про повернення позовної заяви від 17.08.2020 року по справі № 160/2900/20 не відповідає дійсності, оскільки вказана справа стосується звернення позивача від 11.05.18р.
Отже, позивач станом на момент звернення з позовом до суду пропустив шестимісячний місячний строк встановлений ч.2 ст.122 КАС України.
Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Судом на підставі заяви позивача про поновлення строку звернення до суду від 05.10.2020 року встановлено, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважає, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.
Отже, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, які наведено у заяві про поновлення строку звернення до суду від 05.10.2020 року, не поважними.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням доказів на поважність причин його пропуску.
Частиною 1 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки дана позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху. Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.10.2020 року про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездійства протиправним і зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:
- надати суду та для вручення відповідачу належним чином засвідчені копії всіх документів, які додано до позовної заяви;
- надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- подати до суду клопотання про поновлення строків звернення з адміністративним позовом до суду, у якому вказати інші підстави для поновлення строку ніж ті, які наведено у заяві від 05.10.2020 року про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 КАС України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Суддя А.О. Коренев