22 вересня 2020 року Справа № 160/8204/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
17.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63У від 08.11.2019р., що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 6547,42 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63У від 03.12.2019р., що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 1836,12 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63 від 03.04.2020р., що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 21044,54 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63 від 04.03.2020р., що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 22083,60 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо неповернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок НОМЕР_1 в сумі 22020,90 грн. (двісті двадцять тисяч двадцять гривень 90 копійок);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повернути надміру та/або помилково сплачені коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок НОМЕР_1 в сумі 22020,90 грн. (двісті двадцять тисяч двадцять гривень 90 копійок);
В обґрунтування позову вказано, що 29.05.2020 позивач отримала від Соборного відділу ДВС у місті Дніпрі Півленно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копії вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63У від 03.12.2019, що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 1836,12 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63У від 08.11.2019 на суму 6547,42 грн. Також 18.05.2020 позивач отримала від ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимогу №Ф-24429-17/04-63 від 03.12.2019 на суму 21044,54 грн., №Ф-24429-17/04-63 від 04.03.2020 на суму 22083,60 грн. Ці вимоги пов'язані з тим, що за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску. Не погоджуючись з вказаними вимогами позивач подала до ДПС України скарги на кожну вимогу від 01.06.2020, але рішенням від 08.07.2020 вказані скарги залишено без розгляду. Позивач не згодна з оскаржуваними вимогами, оскільки згідно платіжних доручень на рахунок № НОМЕР_2 в ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачем було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 22020,90 грн. з жовтня 2016 по березень 2019. 03.06.2019 позивач звернулась до Соборного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якого є відповідач з заявою про зарахування помилково сплачених коштів у сумі 22020,90 грн. з рахунку № НОМЕР_3 в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, МФО банку 805012 на належний для оплати ЄСВ рахунок відповідача № НОМЕР_4 , однак жодної відповіді не отримала. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою суду від 22.07.2020 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
21.08.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.
На дату формування оскаржуваних вимог позивач не перебувала у стані припинення підприємницької діяльності, податкова звідність не подавалась, доходів не отримувала, і як наслідок повинна була сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач вказав, що згідно даних інтегрованої картки платника податків рахується податковий борг, а саме:
1. Нараховано розрахункову суму єдиного внеску за IV квартал 2017 року, а саме: 09.02.2018 у сумі 8427,76+2112=10539,76 грн. нарахування не сплачені.
2. Сума недоїмки станом на 21.01.2019 становила 20368,48 грн.
3. Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків відображено наступні нарахування за 2019 :
- 1 квартал 2019 у сумі 2754,18 грн. строк сплати до 19.04.2019, нарахування не сплачені;
-2 квартал 2019 у 2754,18 грн. строк сплати до 19.07.2019, нарахування не сплачені;
-3 квартал 2019 у 2754,18 грн. строк сплати до 21.10.2019, нарахування не сплачені;
-4 квартал 2019 у 2754,18 грн. строк сплати до 20.01.2020, нарахування не сплачені.
4. Сума недоїмки станом на 29.02.2020 становила 22083,6 грн.
Відповідно до Інструкції №449 саме на цю суму було винесено вимогу №Ф-24429-17/04-63У від 03.12.2019, від 08.11.2019, від 03.04.2020, від 04.03.2020 адже на кінець календарного місяць була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску.
Отже, відповідач під час прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) діяв у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування вимоги про сплату боргу.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 23.07.2008, номер запису 2 224 000 0000 057857, основний вид діяльності код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборне управління як платник податків з єдиного внеску (а.с. 52).
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відзиві на позовну заяву наведено розрахунок боргу позивача з єдиного внеску за IV квартал 2017 року, а саме: 09.02.2018 у сумі 8427,76+2112=10539,76 грн. нарахування не сплачені.
Сума недоїмки станом на 21.01.2019 становила 20368,48 грн.
Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків відображено наступні нарахування за 2019 :
- 1 квартал 2019 у сумі 2754,18 грн. строк сплати до 19.04.2019, нарахування не сплачені;
-2 квартал 2019 у 2754,18 грн. строк сплати до 19.07.2019, нарахування не сплачені;
-3 квартал 2019 у 2754,18 грн. строк сплати до 21.10.2019, нарахування не сплачені;
-4 квартал 2019 у 2754,18 грн. строк сплати до 20.01.2020, нарахування не сплачені.
Сума недоїмки станом на 29.02.2020 становила 22083,6 грн.
Так, контролюючим органом у зв'язку з існуванням податкового боргу згідно даних інформаційної системи прийнято наступні податкові вимоги:
- №Ф-24429-17/04-63У від 03.12.2019 на суму 1836,12 грн.,
- №Ф-24429-17/04-63У від 08.11.2019 на суму 6547,42 грн.,
- №Ф-24429-17/04-63 від 03.04.2020 на суму 21044,54 грн.,
- №Ф-24429-17/04-63 від 04.03.2020 на суму 22083,60 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаним податковими вимогами подав до ДПС України скарги, які були залишені без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено копіями платіжних доручень, у період з жовтня 2016 по березень 2019 позивачем було сплачено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 22020,90 грн. (а.с. 34-48).
Заявами від 03.06.2019 та 29.05.2020 позивач звернулась до Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області з вимогою перерахувати (повернути) помилково сплачені кошти як суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак відповіді не отримав, в матеріалах справи відсутня відповідь та відповідачем не надано доказів та спростувань з приводу даних заяв.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ, згідно частин 2 та 3 статті 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (далі - № 2464-VІ).
Відповідно до положень статті 4 Закону № 2464-VІ передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Згідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VІ порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За змістом частин 5 та 7 статті 9 Закону № 2464-VІ сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону № 2464-VІ суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статей 9 та 11 Закону № 2464-VІ розроблено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6 (далі -Порядок № 6).
Вказаний Порядок №6 визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску.
Відповідно до п. З Порядку №6 надміру сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», відкриті в органах Державної казначейської служби України.
Пунктами 4-7 Порядку №6 встановлено, що у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань Платника з цього платежу.
Положеннями п.5 Порядку №6 передбачено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Так, судом встановлено, що відповідно до копій платіжних доручень: від 19.12.2016 №259, від 11.11.2016 №250, від 17.02.2017 №270, від 18.01.2017 №261, від 19.04.2017 №276, від 16.03.2017 №272, від 16.06.2017 №285, від 18.05.2017 №284, від 16.08.2017 №291, від 19.07.2017 №286, від 19.10.2017 №286, від 19.09.2017 №296, від 18.12.2017 №299, від 20.11.2017 №291, від 16.02.2018 №308, від 17.01.2018 №302, від 16.04.2018 №317, від 20.03.2018 №312, від 15.06.2018 №323, від 16.05.2018 №325, від 17.08.2018 №335, від 19.07.2018 №328, від 18.10.2018 №344, від 19.09.2018 №338, від 18.12.2018 №354, від 19.11.2018 №352, від 18.02.2019 №366, від 17.01.2019 №359, від 10.04.2019 №374, від 19.03.2019 №371.
Згідно п. 6 Порядку №6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
У разі надходження Заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.
При цьому, суд наголошує, що позивач з метою перерахунку (повернення) надміру або помилково сплачених коштів звернулась із заявами від 03.06.2019 та 29.05.2020 до Соборного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Таким чином, відповідач в порушення вищевказаних вимог не надав відповіді на заяву позивача від 03.06.2019 та 29.05.2020, а тому суд приходить до висновку, що бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо неповернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок НОМЕР_1 в сумі 22020,90 грн. є протиправною.
Суд також, зазначає, що оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових вимог із сплати єдиного внеску стала протиправна бездіяльність відповідача, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, суд зазначає наступне.
Пунктами 7, 8 Порядку №6 передбачено, що у разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.
Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.
На підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства).
Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM" № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY» № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
Отже, чинним законодавством встановлені порядок та підстави повернення платнику надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на викладене, очікування позивача щодо повернення надміру та/або помилково сплачених коштів мають обґрунтовану законну підставу.
Факт надмірної/помилкової сплати позивачем єдиного внеску обумовлює повернення цих коштів податковим органом у передбаченому законодавством порядку.
Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є покладення обов'язку на податковий орган повернути помилково сплачену суму єдиного внеску позивачу за його заявою відповідно до положень Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 січня 2016 року №6, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вище викладені обставини справи та, здійснивши системний аналіз вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області відповідно до квитанції №6283 від 14.07.2020.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63У від 08.11.2019р., що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 6547,42 грн.;
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63У від 03.12.2019р., що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 1836,12 грн.;
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63 від 03.04.2020р., що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 21044,54 грн.;
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-24429-17/04-63 від 04.03.2020р., що винесена ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 22083,60 грн.;
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо неповернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок НОМЕР_1 в сумі 22020,90 грн. (двісті двадцять тисяч двадцять гривень 90 копійок);
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повернути надміру та/або помилково сплачені коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок НОМЕР_1 в сумі 22020,90 грн. (двісті двадцять тисяч двадцять гривень 90 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) відповідно до квитанції №6283 від 14.07.2020.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко