12 жовтня 2020 року Справа № 160/6381/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,
11.06.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначення відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до оновленої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, без обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» як пенсіонер Служби безпеки України. Пенсію призначено у розмірі 80% сум грошового забезпечення. У зв'язку з набранням законної сили 05.03.2019 року судовим рішенням у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, зокрема щодо переліку видів грошового забезпечення, які обов'язково повинні включатися до довідки про розмір грошового забезпечення позивача та які в подальшому повинні враховуватися пенсійним органом під час обчислення пенсії та проведення її перерахунку, а також щодо форми цієї довідки, у позивача з'явилось право на перерахунок пенсії. 26.03.2020 р. позивачем отримано від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області інформаційний лист про розмір грошового забезпечення за посадою заступник начальника управління, яку займав позивач перед звільненням, станом на 05.03.2019 р. 04.05.2020 р. позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про здійснення перерахунку з 01.04.2019 р. на підставі означеної довідки та з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Проте, листом від 19.05.2020 р. позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії. 22.07.2020 р. позивач повторно звернувся до відповідача та надав оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року за формою, передбаченою Додатком 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. № 45, за посадою, відповідною або аналогічною останній штатній посаді із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, встановлених у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (додаток 1) для перерахунку пенсії. Проте, 28 липня 2020 року відповідач знову відмовив позивачу у перерахунку пенсії. Позивач категорично не погоджується з відмовою у перерахунку та вважає, що з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. І обов'язок здійснити перерахунок пенсії виникає у відповідача з моменту отримання належної довідки та відповідної заяви від пенсіонера. Позивач вважає, що Пенсійним фондом грубо порушуються вимоги закону, у зв'язку з невчиненням перерахунку, чим допускається протиправна бездіяльність. Стосовно ж зобов'язання вчинити такий перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого ст. 43 Закону №2262-ХІІ, позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.20016 р. №7-рп/2016 визнано неконституційним положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою встановлено обмеження щодо максимального розміру пенсії, який не може перевищувати 10740грн. Відтак, з 20.12.2016 р. відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-ХІІ, тому відсутні підстави для її застосування під час перерахунку. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15.07.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ в редакції, чинної на момент призначення пенсії. Законом України від 08.07.2011 р. №3668-IV «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 р., внесено зміни до ст. 13 Закону №2262, яким максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення. Законом України від 27.03.2014 р. №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України», який набрав чинності 01.04.2014 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262, а саме: цифри 80 замінили на цифри 70. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262 максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зв'язку з чим, позивачу цілком правомірно перераховано пенсію, зменшивши відсотковий розмір грошового забезпечення з 80% до 70%. Відповідач вважає, що звуження змісту та обсягу прав і свобод позивача, гарантованих Конституцією України, в даному випадку не було, оскільки ч. 2 ст. 13 Закону №2262 не визнавалась неконституційною. Окрім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділено повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку покладається на установу, яка видавала довідку. Грошове забезпечення, яке береться при призначення пенсії та грошове забезпечення, яке береться для перерахунку пенсій, не є тотожним, та регулюється різними нормами права. Процедури призначення та перерахунку пенсій різні за змістом та механізмом їх проведення. Порядок проведення перерахунку пенсій визначений постановою КМУ від 13.02.2008 р. №45. Водночас, питання щодо встановлення механізму проведення перерахунку та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ було врегульовано внаслідок прийняття постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. З урахуванням викладеного відповідач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії діяло в порядку та розмірах визначених постановою КМУ № 103, та не мало правових підстав не врахувати та не застосовувати до спірних правовідносин положення норм ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 103 і у інший спосіб здійснювати виплату перерахованої пенсії.
29.07.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відзив необґрунтований, доводи відповідача щодо відсоткового значення розміру грошового забезпечення не стосуються предмету спору, окрім того позивач отримує пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення і спору між сторонами з цього приводу немає. Безпідставними, за твердженням позивача, є також і посилання відповідача на відсутність повноважень Пенсійного фонду визначати складові грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки предметом спору є не складові довідки, а саме невчинення відповідачем дій щодо перерахунку на підставі вже наявної довідки. З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року провадження у справі зупинено до 01.09.2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі № 160/6381/20 співвідповідача задоволено, залучено до участі у справі № 160/6381/20 в якості співвідповідача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області.
02.10.2020 року від Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ненадання Головному управлінню у Дніпропетровській області оновленої довідки з усіма складовими станом на 05.03.2019 року для проведення перерахунку призначеної пенсії є законним, правомірним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням підстав та додержанням порядку визначених постановою КМУ від 21.02.2018 р. №103. У діях відповідача не допущено протиправності, оскільки у березні 2018 року на підставі отриманих від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області списків та на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 Управлінням служби безпеки України у Дніпропетровській області складено довідки про грошове забезпечення з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсотковою надбавкою за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018 року, в тому числі і позивачу. Підставою для оформлення довідок про грошове забезпечення є прийняття КМУ рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Разом з тим, рішення суду в адміністративній справі не є тією обставиною, яка тягне за собою обов'язок відповідача оформити та направити до Пенсійного фонду нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача. У зазначених період Кабінетом Міністрів України рішень, які б тягнули за собою зміни в грошовому забезпеченні військовослужбовців, не приймалось, тому у Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області відсутній обов'язок оформити та направити Пенсійному фонду іншу довідку про новий розмір грошового забезпечення. Зважаючи на викладене, зазначає, що Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області діяло у спосіб та у порядок, визначеному чинним законодавством, а отже, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні позову.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером Служби безпеки України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992оку (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга років 30).
Згідно з протоколом від 19.05.2012 року пенсія позивачу обрахована в основному розмірі 80 % грошового забезпечення, яке складалось із таких сум:
посадовий оклад - 1910 грн.;
оклад за військове звання - 135 грн.;
процентна надбавка за вислугу років 40 % - 818 грн.;
середньомісячні суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі: надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами (фіксована сума) 15%; надбавки за особливо важливі завдання %; надбавка за оперативно-розшукову діяльність %; премії 33,3 %.
У квітні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2018 року у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з усіх складових, вказаних у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 11.04.2018 р. № 55/11/202-343, яка надійшла від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, за нормами чинним на 01.03.2018 року та з таких сум грошового забезпечення:
посадовий оклад - 9460,00 грн.;
оклад за військовим званням - 1480,00 грн.,
надбавка за вислугу років 50 % - 5470,00грн, усього - 16410грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
03.03.2020 року у зв'язку з набранням 05.03.2019 року законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 позивач звернувся до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, з якої був звільнений, станом на 05.03.2019 року, за формою, передбаченою Додатком 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку його основного розміру пенсії.
Листом від 26.03.2020 року №55/11/К-172/577 Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області надало позивачу інформацію про грошове забезпечення заступника начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області станом на 05.03.2019 року та з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 9460,00 грн.; оклад за військове звання - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років 50% - 5470,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби - 52% (від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років); премія - 10% (від посадового окладу); надбавка за роботу на конфіденційній основі 15% (від посадового окладу); надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15% (від посадового окладу).
04.05.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, долучивши лист Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 26.03.2020 р. №55/11/К-172/577 про розмір грошового забезпечення.
Листом від 19.05.2020 року №8014-7888/К-02/8-0400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
22.07.2020 року позивачем отримано оновлену довідку Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 22.07.2020 року №55/11/К-390/577 про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) - заступника начальника управління області, станом на 05.03.2019 року згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яке становить 27250,30грн. та складається з наступних сум складових: посадовий оклад - 9460,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років 50% - 5470,00 грн.; надбавка за виконання особливих завдань під час проходження військової служби 43% - 7056,30грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (від посадового окладу) 15% - 1419грн.; доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які співпрацюють з особами залученими до участи в оперативно-розшуковій діяльності (від посадового окладу) 15% - 1419грн.; премія - 10% - 946грн., усього - 27250,30грн.
23.07.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 22.07.2020 року №55/11/К-390/577 про розмір грошового забезпечення.
Листом від 28.07.2020 року №14141-15072/К-02/8-0400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу про відсутність підстав у проведенні перерахунку пенсії.
В обґрунтування відмови у здійсненні перерахунку відповідачем у листі від 28.07.2020 року №14141-15072/К-02/8-0400/20 зазначено наступне:
"Умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 були передбачені пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. №826/3858/18, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 05.03.2019, залишено без змін, яким вирішено визнати протиправним та не чинним пункти 1-2 постанови №103. Після визнання протиправним та скасування пунктів 1-2 постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Враховуючи викладене, провести перерахунок пенсії на підставі довідки, яка надана Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 22.07.2020 р. №55/11/К-390/577 немає законних підстав".
Управлінням Служби безпеки України в Дніпропетровській області у відзиві зазначено, що на сьогодні Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативно-правового акту, яким надається право для перерахунку військових пенсій, отже, достатні правові підстави для підготовки довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, яка б включала всі види грошового забезпечення, які передбачені постановою КМУ №704, відсутні.
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо ненадання довідки та непроведення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.
Згідно із преамбулою Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (частина 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно із преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
При цьому, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, відповідно до положень вказаної статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р.) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку № 45.
Тобто зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р., зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема головні управління Пенсійного фонду та уповноважені органи, які видають довідки, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1, затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Так, на Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області у спірних правовідносинах покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 45.
З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідачів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог стосовно зобов'язання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підготувати та надати пенсійному фонду нову довідку про розмір грошового зобов'язання станом на 05.03.2019 р., оскільки Кабінетом Міністрів України не встановлено не встановлено умови та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р., бо така процедура встановлена Порядком №45.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 (далі - постанова № 704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац 4 п.п. 1 п. 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п. 6 постанови № 704).
При цьому, п.п. 2 п. 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Тому, саме з 05.03.2019 року ОСОБА_1 набув право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивачу.
Вказані правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року, яке в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинствав України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо зобов'язання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру його пенсії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо іншої частини позовних вимог суд зазначає.
Судом враховано, що до моменту отримання належної довідки від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивачу.
Разом з цим, судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку з набранням судовим рішенням у адміністративній справі 826/3858/18 законної сили.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області фактично відмовлено позивачу у вчиненні перерахунку, що викладено у листах від 19.05.2020 р. №8014-7888/К-02/8-0400/20 та 28.07.2020 р. №14141-15072/К-02/8-0400/20, з мотивів відсутності правових підстав для такого перерахунку, оскільки після скасування в судовому порядку пунктів 1-2 постанови КМУ №103 Урядом не приймалось рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій.
Суд критично оцінює вказану позицію відповідача, оскільки така процедура встановлена Порядком №45.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Окрім того, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Відповідний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року у адміністративній справі №826/3858/18, який в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням викладеного, суд вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фону України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу з підстав неприйняття Урядом рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу.
Разом з тим, призначення і обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями Пенсійного фонду.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
З урахуванням викладеного, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Водночас, суд враховує, що основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.1, ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №. 30985/96).
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», « Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня2001року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі « Копецький проти Словачини»).
У даних правовідносинах, легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені законодавством, тобто, є конкретними, отже, на них поширюється режим «існуючого майна».
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях обрахунку пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за вислугу років з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, яке виникло 05.03.2019 року, вважає за необхідне зобов'язати відповідача вирішити питання про перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій станом на 05.03.2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача-1 здійснити наведений перерахунок без обмеження максимального розміру пенсії задоволенню не підлягають, оскільки вони є такими, що заявлені передчасно. В порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити наведений перерахунок у розмірі у розмірі 80 % грошового забезпечення також не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено нарахування і виплату пенсії позивачу у розмірі 80 % грошового забезпечення.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідачі не довели правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 23, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 20001496) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) вирішити питання про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій станом на 05.03.2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський