09 жовтня 2020 року Справа № 215/2763/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Начальника управління праці ті соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездійства протиправними і права на соціальний захист на підставі ст.6, 7 КАС України, -
12.05.2020 року позивач звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, ОСОБА_2 , яка не забезпечила абсолютні фундаментальні права, відмовила визначити спосіб соціального захисту його інтересів, постановити окрему ухвалу згідно ст.249 КАС України, зазначивши закон вимоги якого порушено відповідачем на захист гарантій ст.ст.46, 48, 92 Конституції України;
- визнати протиправною діяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, ОСОБА_2 , яка виявилась у порушенні права бути присутнім при розгляді заяви від 19.03.2020 року;
- визнати протиправною діяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради. ОСОБА_2 , яка виявилась у порушенні правового порядку ст.ст. 3, 19, 21, 68, 92 Конституції України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 15.05.2020 року даний позов було передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов було передано судді Кучмі К.С. 13.08.2020 року.
Пред'явлену позовну заяву ухвалою від 18 серпня 2020 року залишено без руху, через невідповідність вимогам ч.3 ст.161 КАС України, та встановлений строк, десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, а саме: шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
До суду 08.10.2020 року від позивача надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, у якій він зазначив, що 26.09.2020 р. ним отримано ухвалу суду від 18.08.2020 р. про залишення позовної заяви без руху. У прохальній частині вказаної заяви ОСОБА_1 просить суд:
1. вважати виконаними вимоги ухвали від 18.08.20 р.;
2. звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з доходами, які нижчі від 5% розміру річного доходу та захистом соціальних прав, прав на вибори.
Розглянувши вищенаведені доводи, суд доходить до наступних висновків.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зазначити, що у заяві ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків ним наведено аналогічні доводи та надано до суду докази (зокрема, вже довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №5512 від 21.09.2020 р.). З метою звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, та у задоволенні якої суд відмовив ухвалою від 18.08.2020 р. про залишення позовної заяви без руху.
Так, у заяві ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків позивач повторно наголошує, що його місячний дохід становить лише 30,57 грн., що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №5512 від 21.09.2020 р.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 р. (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”.
Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №5512 від 21.09.2020 р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_3 , за період з вересня 2018 по серпень 2020 року всього на суму 797,22 грн.
При цьому, надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №5512 від 21.09.2020 р. не може бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік.
Окрім того, зазначена довідка не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Натомість, доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позову.
З огляду на те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану та відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат, а також актуальних відомостей щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Необґрунтоване звільнення позивача від виконання вимог ст.161 КАС України утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших учасників судового процесу, що є неприпустимим.
Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України №14 від 29.09.2016 р.
Вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18.08.2020 р. не є обмеженням права позивача на звернення до суду за захистом прав та законних інтересів, а є законними вимогами суду щодо приведення позовної заяви у відповідність до імперативних норм Кодексу адміністративного судочинства України з метою відкриття провадження у справі.
Під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, строки на виправлення недоліків зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, визначені КАС України продовжено на строк дії карантину.
18.06.2020 року прийнято Закон про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20 денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.
Таким чином, станом на 09.10.2020 року, вказані вимоги вищезазначеної ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року позивачем у повному обсязі не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті у визначений судом строк.
Докази звернення позивача до суду з клопотанням про продовження строків усунення недоліків позовної заяви, встановлених судом, відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням того, що позивач був усвідомлений про те, що ним було подано позов до суду, ухвала про залишення позову без руху була оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень, проте позивач недоліків позовної заяви у повному обсязі не усунув, у зв'язку із цим позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 243, 248 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника управління праці ті соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездійства протиправними і права на соціальний захист на підставі ст.6, 7 КАС України - повернути позивачеві.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя К.С. Кучма