09.10.2020 Провадження 1-кп/331/152/2020
Єдиний унікальний номер 331/2874/19
09 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
В судове засідання вкотре не прибула свідок сторони обвинувачення - ОСОБА_6 .
Судом на обговорення постановлено питання щодо доцільності встановлення стороні обвинувачення строку для надання доказів, оскільки кримінальне провадження перебуває в провадженні суду понад півтора роки.
Прокурор заперечував проти встановлення строку на подання доказів.
Обвинувачений та його захисник просили встановити прокуророві розумний строк для подання доказів, враховуючи те, що вже тривалий час прокурор не може забезпечити явку свідків в судове засідання.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Так, з 26.06.2019 року в провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку з ненаданням прокурором в судові засідання доказів по справі, зокрема, з причин незабезпечення явки у судові засідання свідка сторони обвинувачення.
Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора, проте стороною обвинувачення не вжито заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні положень про розумність строків.
Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред'явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983 р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов'язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005 р. у справі «Павлюлінець проти України»).
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст.28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 114 КПК України, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у інкримінованому кримінальному правопорушенні до 23.11.2020 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 114, 372 КПК України, суд
Встановити прокурору Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 строк до 23 листопада 2020 року для подання доказів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: забезпечення явки свідка ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 - ОСОБА_7 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1