Справа № 331/3583/20
Провадження № 2/331/1670/2020
12 жовтня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до АТ «Українська залізниця» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, із прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено вимоги: про визнання звільнення по наказу незаконним та його скасування; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зважаючи на такі норми чинного законодавства України, позивач не звільняється від сплати судового збору за заявлення вимог не пов'язаних із стягненням заробітної плати та поновленням на роботі.
Таку правову позицію виклав Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 р. у справі № 6-1121цс16.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840 грн. 80 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та щодо вимог майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Разом з тим, позивачем не визначено ціну позову та не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, не зазначено періоду та суми середнього заробітку, який просить стягнути з відповідача.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву в якій зазначити ціну позову, надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також надати до суду копію позовної заяви для направлення відповідачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Так, зі позовної заяви вбачається, що разом з позовними вимогами міститься клопотання позивача про витребування доказів, проте законодавством передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.
Слід звернути увагу, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачу слід конкретизувати свої позовні вимоги та залежно від труднощів та проблем, які на його думку, можуть виникнути при розгляді справи мають право звернутися з відповідним клопотанням або ж заявою, які необхідно оформити письмово окремим документом.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Світлицька