Справа № 331/3610/19
Провадження № 2/331/203/2020
02 жовтня 2020 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря Рухлової М.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 є сином позивача, вони проживали разом у квартирі за яку позивач зараз сплачує усі житлово-комунальні платежі. Пенсія позивача складає 1640,17 грн., що на 76 грн. більше за прожитковий мінімум на непрацездатну людину. Відповідач ОСОБА_2 з 2015 року в Україні ніде не навчається та не працює, тому що знаходився на утриманні позивача до жовтня 2015 року. Відповідач працездатний та має можливість працювати та заробляти гроші, надаючи матеріальну допомогу на утримання позивача, однак ухиляється від своїх родинних обов'язків. Крім відповідача у ОСОБА_1 є ще повнолітні діти, але вони на своєму утриманні мають дітей, аліменти не отримують, стоять у центрі зайнятості і шукають роботу. В позивача після обстеження у лікувальних закладах м. Запоріжжя були виявлені різні хвороби, які потребують лікування та операції, для чого необхідні грошові кошти. Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1000,00 грн. щомісячно до зміни його матеріального становища.
Ухвалою суду від 21.10.2019 року у вказаній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його присутності, позов підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, поважну причину неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надав, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Відділом реєстрації актів громадянського стану Волочиського райуправління юстиції від 30.04.2003 року.
ОСОБА_1 є непрацездатним за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , виданим Пенсійним фондом України серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки про доходи № 1857 від 14.11.2018 року, виданої Центральним об'єднаним управлінням ПФУ м. Запоріжжя, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року склала 9841,02 грн.
Факт того, що позивач потребує лікування підтверджується довідками та виписками із медичних карток хворого.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч.1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року надано роз'яснення, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку, або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України. Моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.
Згідно із ч. 1 ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Дочка, син звільняються судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Проте, в ході судового розгляду, відповідачем не надано доказів того, що позивач ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Згідно ст.205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
В ході розгляду справи встановлено, що позивач є непрацездатною особою так, як досяг встановленого законом пенсійного віку та отримує пенсію, яка є єдиним його джерелом доходу, потребує додаткових втрат на придбання ліків та проходження лікування, а отже потребує матеріальної допомоги від свого повнолітнього сина.
Підстав, які б унеможливлювали надання ОСОБА_2 матеріальної допомоги, передбаченої законодавством, у розмірі визначеному позивачем не встановлено.
При визначені розміру аліментів, судом враховується, що відповідач є працездатним, тому суд вважає за можливе стягнути з нього аліменти на користь непрацездатного батька у твердій грошовій сумі 1000,00 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сума судового збору підлягає стягненню з відповідача у дохід держави.
Керуючись ст.ст. 202, 203, 205 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274, 275, 279, 354,430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1 000 (одна тисяча) 00 гривень щомісячно, починаючи з 13.08.2019 року до зміни матеріального та сімейного стану сторін.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.
Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя : В.М. Світлицька