Ухвала від 06.10.2020 по справі 761/26069/20

Справа № 761/26069/20

Провадження № 1-кп/761/2684/2020

УХВАЛА

Іменем України

06 жовтня 2020 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020000000000191 від 11.08.2020 року, підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської області, Гадяцького району, с. Мартинівка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.08.2020 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020000000000191 від 11.08.2020 року, підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, з підстав, передбачених ч.2 ст. 258-3 КК України.

Так, згідно клопотання, Верховною радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно вказаного документу територія України є неподільною і недоторканою.

Незалежність України визнали понад 68 держав світу, серед яких і Російська Федерація.

Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі Члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних націй від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, зазначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов'язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 14.12.1974 № 3314 (XXIX) серед іншого визначене поняття агресії, яке є аналогічним з визначенням збройної агресії в ст. 1 Закону України «Про оборону України», зокрема збройна агресія це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:

вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;

блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;

напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;

засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;

дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цієд) третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті;

застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно До укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.

Підрозділ збройних сил іншої держави - військове формування іноземної держави, що має постійну чи тимчасову організацію, належить до сухопутних (наземних), морських, повітряних або спеціальних військ (сил) цієї держави, оснащене легкою зброєю чи важкою бойовою технікою, яка підпадає під дію Договору про звичайні збройні сили в Європі, перебуває під командуванням особи, відповідальної перед своєю державою і законами України за поведінку своїх підлеглих, які зобов'язані дотримуватися внутрішньої дисципліни, законів України, норм міжнародного права.

Жодні міркування будь-якого характеру, з політичних, економічних, військових чи інших причин, не можуть слугувати виправданням агресії.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Впродовж 2013 року у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися в Україні, невстановлені на цей час службові особи Збройних сил РФ, ФСБ РФ та представники влади РФ, на території РФ вступили у злочинну змову та домовилися про здійснення протиправних умисних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Досягти зазначеної мети вказані особи вирішили шляхом ведення агресивної війни проти України, у тому числі з використанням підрозділів та військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації, створенням і фінансуванням терористичних організацій, створенням в їх складі незаконних збройних підрозділів та вчиненням інших злочинів.

При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії безумовно призведуть до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

З метою реалізації вказаного умислу невстановлені на цей час службові особи Збройних сил РФ, ФСБ РФ та представники влади РФ, діючи за попередньою змовою групою осіб, упродовж 2013 року на території РФ розробили злочинний план, яким передбачалася незаконна окупація та подальша анексія півострову Крим і південно-східних регіонів України.

Мотивами впровадження зазначеного плану послугували Євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що було розцінено невстановленими на цей час службовими особами Збройних сил РФ, ФСБ РФ та представниками влади РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, яка сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та призведе до ймовірної денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України.

У подальшому, невстановлені на цей час службові особи Збройних сил РФ, ФСБ РФ та представники влади РФ, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений час, продовжуючи виконання вказаного злочинного плану, діючи за попередньою змовою групою осіб, усупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували, розв'язали і почали ведення агресивних воєнних дій проти України, шляхом вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України - Автономну Республіку Крим і м. Севастополь, здійснення тимчасової окупації вказаної території з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Крім того, у квітні 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час досудовим розслідуванням службових осіб Збройних сил РФ, ФСБ РФ та представників влади РФ на території окремих районів Донецької області створено стійке ієрархічне об'єднання - терористичну організацію, так звану «Донецьку народну республіку» (далі - «ДИР»).

Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв'язки, чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організації, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.

Так, на учасників політичного блоку терористичної організації покладаються наступні обов'язки:

створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

організація та проведення незаконних референдумів та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»;

проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

налагодження взаємодії із лідерами «Луганської народної республіки» (далі - «ЛНР»), представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, спрямованих на захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам антитерористичної операції (далі - АТО);

налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, залучених у ході проведення АТО та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку терористичної організації покладаються наступні обов'язки:

систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, залучених до проведення АТО;

створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

вербування нових учасників до складу силового блоку терористичної організації «ДНР» та організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;

вчинення терористичних актів та диверсій на інший території

України;

захоплення чи заволодіння в інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності;

викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльність підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.

Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів шляхом здійснення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, так звана «ДНР» є стійким об'єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якої здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

Із квітня 2014 року, з метою реалізації злочинного умислу та досягнення зазначених завдань, учасниками терористичної організацій «ДНР» вчиняються терористичні акти, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил АТО у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, під контролем терористичної організації «ДНР» опинилась частина території Донецької області, визначена Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 № 254-УІІІ«Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок, місцевого самоврядування».

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення АТО.

13.04.2014 через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконуючий обов'язки Президента України Указом від 14.04.2014 № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну АТО із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», АТО це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

При цьому, поняття терористичної організації визначено в статті 1 вищевказаного Закону, відповідно до якого терористична організація це стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визначається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

15.01.2015 Європейський парламент затвердив резолюцію щодо України в якій вказано: «Європарламент рішуче засуджує агресивну та експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України, у тому числі засуджує неоголошену гібридну війну проти України, яка у тому числі включає в себе використання регулярних і нерегулярних сил; закликає Москву припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ на підтримку сепаратистських збройних формувань...».

Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу Про визнання РФ державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями.

Заявою «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності, та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.

Крім того, визнання Верховною Радою України так званої самопроголошеної організації «ДНР» терористичною, а численні злочини вчинені її представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄЄ, СІЛА, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.

Отже, Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ДНР» до терористичної організації, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників вказаної терористичної організації.

Також, Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до п. «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену в групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів, визнаних такими відповідно до Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

Відповідно до положень, Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 27.01.1977 №ETSN90, Протоколу, що вносить зміни до зазначеної конвенції від 15.05.2003 №ETSN190, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 № 1373 по боротьбі з тероризмом, Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму від 16.05.2005, терористична організація виділена, як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності.

Водночас, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, направлених на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, злочини терористичної організації відрізняються від інших споріднених злочинів саме фактором цілеспрямованості залякування населення як засобу досягнення поставленої мети.

Враховуючи вищевикладене, так звана організація «ДНР» містить всі необхідні ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організацій, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Виходячи із системного аналізу положень ст. 28 КК України та ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична організація за своєю правовою природою є одним із різновидів стійких злочинних об'єднань. Установлення наявності чи відсутності у певної групи чи організації ознак такого об'єднання та визначення його виду належить до повноважень суду при ухваленні вироку про притягнення до кримінальної відповідальності фізичних осіб за участь у злочинному об'єднанні, оскільки такі ознаки є обов'язковими елементами складу відповідних злочинів.

Крім того, у абзаці 1 пункту 1 Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленої Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № З37-VIII,констатовано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014. Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «ДНР» (абзац 5 пункту 1).

У вказаній Заяві Парламенту України також вказано, що і фактично, і юридично збройна агресія Російської Федерації проти України триватиме до повного відведення з території України всіх підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, включно з підтримуваними нею найманцями, та повного відновлення територіальної цілісності України (абзац 3 пункту 4), та наведено численні факти порушень Російською Федерацією своїх міжнародних зобов'язань, посягань на територіальну цілісність України.

Парламентська Асамблея Ради Європи Резолюцією «Зниклі особи під час конфлікту в Україні» від 25.06.2015 визнала, що військові дії на частині територій Донецької та Луганської областей є агресією РФ проти України.

Резолюцією «Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України» від 09.07.2017, Парламентська Асамблея Ради Європи констатувала триваючу гібридну агресію РФ проти України на Донбасі, а також закликала РФ припинити спонсорування терористичної діяльності в Україні шляхом припливу/постачання бойовиків, зброї та грошових коштів через непідконтрольну Україні ділянку україно-російського державного кордону, забезпечити виведення власних збройних формувань, військової техніки та найманців з території окремих районів Донецької та Луганської областей.

Крім того, Президент України своїм Указом від 24.09.2015 № 555 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» та затвердив Воєнну доктрину України, у пунктах 3, 9, 11, 16, 17, 28-30, 36, 42, 49, 65 якої визнано та зафіксовано факт збройної агресії Російської Федерації проти України.

Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII встановлено, що застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 та Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31.05.1997. Одним із наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 2 Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між РФ та Україною із 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.

Усвідомлюючи, що використання лише сил та засобів підконтрольних терористичних організацій недостатньо для реалізації злочинного плану зміни меж території та державного кордону України, невстановлені на цей час досудовим розслідуванням службові особи Збройних сил РФ, ФСБ РФ та представники влади РФ, продовжуючи виконання вказаного злочинного плану, використовують окрім найманців та військовослужбовців Збройних сил РФ, громадян України з невійськовими спеціальностям для їх участі в утвореній за допомогою РФ терористичній організації «ДНР», виконанні покладених на них функцій з політичного, інформаційного, силового та іншого забезпечення її діяльності.

Зокрема встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно приймав участь у діяльності терористичної організації «ДНР», за наступних обставин.

Так, 20.05.2014 ОСОБА_5 реалізуючи свій умисел, з метою досягнення злочинної мети, вирушив до м. Сімферополь АР Крим для вступу до одного із озброєних підрозділів терористичної організації «ДНР». По прибуттю 21.05.2014 до м. Сімферополь АР Крим, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин познайомився з керівником бойового підрозділу терористичної організації «ДНР» Особою 1 (позивний «Орел»), досудове розслідування відносно якого здійснюється в окремому кримінальному провадженні. В той же день ОСОБА_5 , в невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, під час проведення особистої бесіди з Особою 1 (позивний «Орел»), дав свою згоду на участь у терористичній організації «ДНР» та за вказівкою Особи 1 (позивний « ОСОБА_6 ») вступив до очолюваного ним бойового підрозділу терористичної організації «ДНР» - група «Орла».

Того ж дня, ОСОБА_5 та ще приблизно 40 осіб, за вказівкою Особи 1 (позивний «Орел»), на 2-х автобусах, з використанням паромної переправи через Керченську протоку, відправили для проходження військової підготовки до Ростовської області Російської Федерації, де вони перебували декілька днів на території невстановленого досудовим розслідуванням бази. Під час перебування на вказаній базі ОСОБА_5 , у складі вказаного підрозділу та під керівництвом Особи 1 (позивний «Орел»), проходив бойове злагодження з іншими учасниками підрозділу, радикально налаштованими до діючої державної влади України; проходив тренування рукопашного та ножового бою, правильного поводження зі зброєю, а також особисто підвищував свої бойові навички, з метою подальшого збройного опору українським підрозділам, які були задіяні в проведенні антитерористичної операції на території Донецької області.

Так, 23.05.2014 ОСОБА_5 , виконуючи злочинні вказівки Особи 1 (позивний «Орел»), після укомплектування групи відповідною кількістю бойовиків та здійснення їх бойового злагодження як підрозділу, разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами на 4-х вантажних автомобілях марки «КАМАЗ», вирушили через невстановлену досудовим розслідуванням неконтрольовану ділянку кордону РФ з Україною на тимчасово окуповану територію м. Донецьк. Під час слідування, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлені досудовим розслідуванням особи, видали ОСОБА_5 та іншим учасникам терористичної організації «ДНР» автоматичну зброю «АК-74» та один магазин набоїв до неї, кожному.

У подальшому, 25.05.2014 ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Донецьк, у складі бойового підрозділу терористичної організації «ДНР» - група «Орла», разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням членами терористичної організації «ДНР», з метою порушення громадської безпеки, залякування місцевого населення, провокації воєнного конфлікту, а також з метою впливу на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та привернення громадськості до певних політичних поглядів, у т.ч. федералізації України та приєднання територій Донецької та Луганських областей до Російської Федерації, взяв участь зі зброєю в руках у параді, який проходив на підтримку мітингу проти проведення виборів президента України, федералізації України та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Донецької області.

Під час формування бойових груп ОСОБА_5 стало відомо, що загальне керівництво озброєними групами здійснює Особа 2 (позивний «Скиф»), якому підконтрольні інші бойові підрозділи, у т.ч. командир підрозділу «1-я интернациональная бригада» - Особа 3 (позивний « ОСОБА_7 ») та командир групи «Орла» - Особа 1 (позивний « ОСОБА_6 »), досудове розслідування відносно яких здійснюється в окремих кримінальних провадженнях, які і складали основну ударну силу під час здійснення збройного протистояння в міжнародному аеропорту «Донецьк» ім. С.Прокоф'єва співробітникам правоохоронних органів України і військовослужбовцям ЗС України задіяним у проведенні АТО.

Діючі умисно та цілеспрямовано 26.05.2014 приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_5 разом з невстановленими досудовим розслідуванням членами терористичної організації «ДНР», на виконання вказівки Особи 1 (позивний «Орел») та інших керівників озброєних підрозділів силового блоку терористичної організації «ДНР», у т.ч. «1-я интернациональная бригада», «Восток», «Искра», група «Орла», вирушили у напрямку міжнародного аеропорту «Донецьк» ім. С.Прокоф'єва (м. Донецьк, вул. Злітна, 1) для здійснення збройного опору військовослужбовцям ЗС України.

В той час, членами терористичної організації «ДНР», створювались групи осіб, що мали намір сприяти представникам терористичної організації «ДНР» та в подальшому вирушати до міжнародного аеропорту «Донецьк» ім. С.Прокоф'єва з метою збройного опору військовослужбовцям ЗС України, для надання медичної допомоги пораненим бойовикам, подальшої їх евакуації, та вивезення з поля бою озброєння, що в свою чергу і заохотило ОСОБА_5 до активних дій направлених на сприяння представникам терористичної організації «ДНР» та впевнило у безпечності вказаних дій.

Так, 26.05.2014 приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням членами терористичної організації «ДНР», з метою сприяння представникам терористичної організації «ДНР», вирушили на лінію бойового зіткнення у напрямку аеропорту. По прибуттю ОСОБА_5 особисто упевнився, що представниками терористичної організації «ДНР» здійснюється збройний опір силам та засобам задіяним в АТО, а саме військовим підрозділам ЗС України, що здійснювали деблокування аеропорту від озброєних підрозділів терористичної організації «ДНР».

Незважаючи на зазначене ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та дій осіб, яким він сприяв, виконуючи вказівки бойовика Особи 1 (позивний «Орел»), почав своїми діями сприяти представникам терористичної організації «ДНР» тим, що в складі бойового підрозділу, перемістився на лінію бойового зіткнення з метою збройного протистояння військовослужбовцям ЗС України, а саме: зайняв позицію на другому поверсі критого паркінгу, що знаходився навпроти нового терміналу аеропорту та в подальшому здійснював евакуації поранених та вбитих бойовиків з приміщення нового терміналу, яких переносив разом з їх майном та зброєю до 2-х вантажних автомобілів «КАМАЗ».

В ході зазначених подій, ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням представниками терористичної організації «ДНР», винесли із приміщення нового терміналу приблизно 5-7 поранених і вбитих бойовиків та їх озброєння. Закінчивши завантаження поранених, їх майна та озброєння, ОСОБА_5 разом з озброєними представниками терористичної організації «ДНР» розмістилися в кузові одного із автомобілів «КАМАЗ». Після цього, 2-ва автомобілі «КАМАЗ» почали рух для здійснення доставки поранених до лікувальних закладів м. Донецька, але враховуючи те, що усі особи були одягненні у військову форму, а також більшість з них була озброєна, в їх бік невстановленими досудовим розслідуванням особами було відкрито вогонь на ураження із стрілецької зброї та гранатометів. В результаті зазначеного обстрілу ОСОБА_5 отримав кульове наскрізне поранення зі стрілецької зброї у правий бік та забій голови.

На початку червня 2014 року, пройшовши певний курс лікування, ОСОБА_5 було передислоковано до невстановленої досудовим розслідуванням бази, що знаходилась на території м. Сніжного Донецької області, де його було зараховано до бойового підрозділу терористичної організації «ДНР» під командуванням особи на позивний « ОСОБА_8 ».

Так, 12.06.2014 приблизно о 09 год. 00 хв. ОСОБА_5 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи отримали наказ від особи з позивним « ОСОБА_8 » переміститись в район височини « ОСОБА_9 -могила», що знаходилась поблизу населеного пункту Степанівка Донецької області, з метою її оборони від ЗС України, які вже на той час висунулись колоною у бойовому порядку з метою захоплення зазначеної височини. Крім того, ОСОБА_5 було поставлено завдання виконувати обов'язки механіка та навідника «БТР-80» на якому йому та особам з позивними « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 », необхідно було зайняти позицію на височині « ОСОБА_9 -могила» та тримати оборону до моменту прибуття основних сил. ОСОБА_5 погодився виконати завдання покладене на нього.

У подальшому, 12.06.2014 по прибуттю на височину « ОСОБА_9 -могила», ОСОБА_5 знаходячись разом з особами з позивними « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_11 » в середині «БТР-80», зайняли позицію з метою здійснення її оборони від ЗС України. Одразу після цього, зі сторони ЗС України в напрямку зазначеної височини почався обстріл, що призвело до пошкодження «БТР-80», після чого ОСОБА_5 повернувся на базу в м. Сніжне.

Таким чином, ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням представниками терористичної організації «ДНР» чинив опір представникам ЗС України, але своїми діяйи не завдав жодної шкоди, оскільки був поранений та у зв'язку із пошкодженням озброєння, що було в його розпорядженні, а також свідомої відмови від вчинення дій направлених на завдання тілесних ушкодження представникам ЗС України або їх вбивства. Під час знаходження на території міжнародного аеропорту «Донецьк» ім. С.Прокоф'єва та на височині «Савур-могила», ОСОБА_5 видану йому зброю не використовував та не завдав будь-яких тілесних ушкоджень особам, що були задіяні у проведені АТО та цивільним особам.

20.08.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в прийнятті участі у терористичній організації «ДНР» та сприянні її діяльності, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Разом з тим, під час досудового розслідування 10.08.2020 ОСОБА_5 , який не є організатором або керівником терористичної організації «ДНР», з власної волі, добровільно, до притягнення до кримінальної відповідальності повідомив Головне слідче управління СБ України (м. Київ, вул. Володимирська, 33) про умисне вчинення ним участі у терористичній організації «ДНР» та сприянні її діяльності, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, визнав повністю та при цьому сприяв припиненню діяльності вказаної терористичної організації. Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, які в ньому наведені.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, визнав у повному обсязі та просив закрити кримінальне провадження з підстав, визначених законом. Також вказав, що розуміє наслідки закриття відносно нього кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив задовольнити клопотання.

Перевіривши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 підлягає закриттю виходячи із наступного.

Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, ОСОБА_5 , який не є організатором або керівником терористичної організації «ДНР», під час досудового розслідування 10.08.2019 року, з власної волі, добровільно, до притягнення до кримінальної відповідальності повідомив Головне слідче управління СБ України (м. Київ, вул. Володимирська, 33) про умисне вчинення ним участі у терористичній організації «ДНР» та сприянні її діяльності, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, визнав повністю та при цьому сприяв припиненню діяльності вказаної терористичної організації.

Так, ОСОБА_5 повідомив про осіб, які були в ній задіяні, у т.ч. зі складу активних учасників даної терористичної організації, чим сприяв припиненню діяльності терористичної організації «ДНР» та встановленню причетних до неї осіб.

В підготовчому судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, не є організатором або керівником терористичної групи та терористичної організації, при цьому є особою, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із діяльністю такої терористичної організації і в його діях немає складу іншого злочину, а тому останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч.2 ст.258-3 КК України.

Дані щодо вчинення ОСОБА_5 інших злочинів відсутні.

У відповідності до положень ч.2 ст.258-3 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Шкода кримінальним правопорушенням не завдана. Потерпілих у кримінальному провадженні не встановлено.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не має.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 288 КПК України, ст. 44, ч. 2 ст. 258-3 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22020000000000191 від 11.08.2020 року, підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, з підстав, передбачених ч.2 ст. 258-3 КК України - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 22020000000000191 від 11.08.2020 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, - закрити на підставі ч.2 ст.258-3 КК України, звільнивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Ухвала може бути оскаржена учасниками кримінального провадження протягом семи днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
92142667
Наступний документ
92142669
Інформація про рішення:
№ рішення: 92142668
№ справи: 761/26069/20
Дата рішення: 06.10.2020
Дата публікації: 13.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.10.2020)
Дата надходження: 21.08.2020
Розклад засідань:
18.09.2020 11:45 Шевченківський районний суд міста Києва
25.09.2020 10:45 Шевченківський районний суд міста Києва
06.10.2020 12:30 Шевченківський районний суд міста Києва
12.11.2020 13:00 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
суддя-доповідач:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
адвокат:
Єльчанінова Ірина Олександрівна
особа, стосовно якої вирішується питання щодо звільнення від кри:
Симітко Віталій Олександрович
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Слободянюк Павло Леонідович