Справа № 761/23400/20
Провадження №1-кп/761/2603/2020
іменем України
24 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду кримінальне провадження відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100005594 від 23.07.2020, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Обер, Хабаровської області, Російської Федерації, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 22.07.2004 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 680 грн.
2) 31.08.2004 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. за ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 289 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки;
3) 09.02.2006 вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;
4) 04.08.2011 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. за ст. 391, 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці;
5) 18.04.2013 вироком Оболонського районного суду м. Києва, за ч. 1 ст. 187 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений по відбуттю строку покарання в 2018 році;
6) 03.10.2013 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. за ч. 2 ст. 289, ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, з конфіскацією майна, звільненого по відбуттю строку покарання 30.07.2018,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
23.07.2020 о 15 год. 20 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні супермакету «Сільпо», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 24, помітив ОСОБА_6 , яка тримала поряд з собою візок для покупок в якому знаходилася сумка з її особистими речами. В цей час, у ОСОБА_5 виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме сумки з особистими речами, що належить ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, 23.07.2020 о 15 год. 20 хв., ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 , та розуміючи, що його дії несуть таємний для оточуючих характер, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно, повторно викрав чуже майно, а саме: сумку ОСОБА_7 марки «Alex Rai», вартістю 150 (сто п'ятдесят) гривень 00 копійок, в якій знаходилися мобільний телефон «Samsung» моделі «А50», вартістю 6125 (шість тисяч сто двадцять п'ять) гривень 16 копійок; мобільний телефон марки «Huawei», вартістю 325 (триста двадцять п'ять) гривень 00 копійок; грошовими коштами в розмірі 1820 гривень 10 копійок, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
А всього, ОСОБА_5 повторно таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6 на загальну суму 8420 (вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 26 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України, відповідно до вимог ст.337 КПК України.
Обвинувачений допитаний у суді, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.185 КК України, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за висунутим обвинуваченням визнав себе повністю, щиро розкаявся, детально розповів про обставини вчинення інкримінованого йому злочину.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 дав показання про те, що він, перебуваючи в приміщенні супермакету «Сільпо» по проспекту Перемоги, 24, у м. Києві, побачив рюкзак у потерпілої ОСОБА_7 на візку для покупок. У момент, як потерпіла відволіклась він, взяв сумку-рюкзак чорного кольору, що належав останній та направився до виходу з магазину, де у подальшому був зупинений охоронцями, які викликали працівників поліції. Після прибуття працівників поліції, викрадене було у нього вилучене та оглянуто, в ході чого він бачив, що у рюкзаку знаходились: мобільний телефон Samsung a 50, мобільний телефон Hyawey, грошові кошти в розмірі 1820 грн. 10 коп., документи видані на ім'я ОСОБА_8 . Вартість речей не оспорював, шкодує про вчинене, щиро кається.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів у даному кримінальному провадженню по фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини розміру шкоди, за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, судовим розглядом встановлено винуватість ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.
Дії ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Доводи захисника, що дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, у зв'язку із тим, що він з викраденим не залишив меж магазину, не заслуговують на увагу, оскільки обвинуваченим було викрадено майно потерпілої, а не власність магазину «Сільпо», та обвинувачений мав реальну можливість розпорядитись викраденим у приміщенні магазину, зокрема, приховати викрадене серед товарів, тощо, у зв'язку із чим, вказаний злочин є закінченим.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Так, ОСОБА_5 , раніше неодноразово судимий, має непогашені в установленому законом порядку судимості, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, вчинений ним злочин, відповідно до ст.12 КК України в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018, є нетяжким злочином, він має місце реєстрації на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, проживає зі слів у м.Києві в квартирі, що належить його цивільній дружині, офіційно в шлюбі не перебуває, має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з наявністю тяжкого захворювання.
При цьому, в якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе врахувати його щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення наведені вище, факт повернення викраденого потерпілій, дані про особу обвинуваченого, його незадовільний стан здоров'я та ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючої обставини, суд, реалізуючи принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк в мінімальних межах передбачених санкцією цієї статті.
Саме таке покарання на переконання суду буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.
Суд, не призначає інші більш м?які покарання, передбачені санкцією кримінального правопорушення винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_5 , оскільки останній, маючи непогашені судимості, знову вчинив корисливий злочин, що свідчить, що покарання у виді арешту та обмеження волі не буде відповідати принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання та у даному випадку не відповідатимуть меті покарання.
Також, з наведених вище підстав, суд не вбачає можливості звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним чинності, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 23 липня 2020 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта в сумі 230 грн.
Речові докази: сумку чорного кольору, мобільний телефон Samsung a 50, мобільний телефон Hyawey, грошові кошти в розмірі 1820 грн. 10 коп., документи видані на ім'я ОСОБА_8 - передати у розпорядження потерпілої ОСОБА_8 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя