Справа № 214/5014/20
3/214/2367/20
Іменем України
09 жовтня 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гринь Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від від полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП суд -
Згідно з протоколом, 11.07.2020 року близько 04.15 години в м. Кривий Ріг, Саксаганський район по вул. Героїв Підпільників, 1 гр. ОСОБА_1 перебуваючи біля магазину «Варус» вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обовязків в охороні громадського порядку, а саме: не припинив нецензурно лаятися, після неодноразової вимоги припинити правопорушення. Зафіксовано на відеореєстратор АЕ-00103, АЕ-00030, АЕ-00257.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку.
Постановами суду від 12.08.2020 року та від 24.09.2020 року двічі піддано приводу ОСОБА_1 , однак постанови суду не виконані.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, та інші документи.
Диспозицією ст.185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків з охорони громадського порядку.
Матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 складаються із протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 298823 від 11.07.2020 року (а.с.1), рапорту працівника патрульної поліції ОСОБА_2 (а.с.3).
Натомість суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як доказ не є беззаперечним та допустимим, який би свідчив про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, враховуючи що в протоколі не зазначено, як і не доведено жодними доказами, яким саме чином була завдано злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського.
Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що «… при розгляді справи суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Враховуючи, що згідно з ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП з підстав відсутності в його діях події та складу інкримінованого йому складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Враховуючи закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Н.Г. Гринь