Справа № 188/1844/19
Провадження № 2/188/142/2020
25 вересня 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,
при секретарі Хандрига Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка заяву позивача про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних сум, трьох процентів річних та процентів за користування грошима,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення інфляційних сум, трьох процентів річних та процентів за користування грошима.
Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.16).
20.01.2020 позивач подав до суду заяву про розрахунок судових витрат, у якій просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з прибуттям до суду власним автотранспортом, виходячи з вартості пального та відстані, в розмірі 239 грн. 22 коп. та компенсацію за відрив від звичайних занять, виходячи з тривалості проїзду до суду і назад, очікування судового засідання, участі в судовому засіданні, всього один робочий день, в розмірі 224 грн. 91 копійка (а.с.21).
В судовому засіданні до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення рішення позивач відповідно до ч. 8 ст. 141 (далі - ЦПК) України зробив заяву про надання доказів своїх судових витрат.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних сум, трьох процентів річних та процентів за користування грошима задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді трьох процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання за судовим рішенням за період з 01.04.2016 до 31.03.2019 в розмірі 59 (п'ятдесят дев'ять) доларів 97 центів США.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді компенсації за відрив від звичайних занять в розмірі 20 (двадцять) грн. 18 коп. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 309 (триста дев'ять) грн. 74 коп., всього 329 (триста двадцять дев'ять) гривень 92 копійки.
17.08.2020 позивач надав суду заяву про стягнення судових витрат, у якій, посилаючись на ст.ст. 2, 10, 141 ЦПК України, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат (сум), 3% річних та відсотків за користування грошима, справа № 188/1844/19, провадження № 2/188/142/2020 у розмірі 3248 гривень 91 копійка та судовий збір сплачений за подання позовної заяви у розмірі 768 гривень 40 копійок.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1).
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2).
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4).
В судове засідання сторони та представник третьої особи не з'явилися, подали суду заяви про розгляд заяви без їхньої участі.
Вивчивши заяву з доданими до неї документами та матеріали цивільної справи, суд зазначає, що стосовно стягнення судових витрат в рішенні суду від 10.08.2020 частково вирішено питання розподілу судових витрат, зокрема стосовно відшкодування позивачу сплаченого ним судового збору.
У рішенні від 10.08.2020 зазначено, що відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати позивача на сплату судового збору за подання цього позову в розмірі 768,40 грн підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.
Позовні вимоги складали 140 доларів США, що на день подання позову 23.12.2019 за курсом НБУ 23,2912 грн за 1 долар США відповідало 3260,77 грн., та 204 грн 13 коп., всього 3464,90 грн. Задоволений позов у розмірі 59,97 доларів США, що за тим же курсом становить 1396,77 грн, або 40,31 відсотків. Судовий збір в розмірі 768,40 грн : 100 х 40,31% = 309,74 грн, що підлягав стягненню з відповідача на користь позивача і був стягнутий цим судовим рішенням.
Що стосується судових витрат позивача у виді компенсації за відрив від звичайних занять позивача, то суд бере до уваги, що відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних , адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 155 від 28.02.2018 (далі - Постанова № 590), за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду граничний розмір компенсації обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.
Компенсацію за відрив позивача від звичайних занять 20.01.2020 суд визначив у рішенні від 10.08.2020, виходячи з тривалості самого судового засідання, тривалості проїзду позивача до суду і у зворотному напрямку, тривалості очікування в суді початку судового засідання, і розрахував компенсацію позивачу за відрив від звичайних занять, які слід було би стягнути з відповідача у разі задоволення позову в повному обсязі, таким чином:
2102 грн : 21 робочий день : 8 годин х 4 години = 50 грн 05 копійок.
Однак, позов задоволено на 40,31%, тому стягненню підлягає 20 грн 18 коп.
У заяві позивач просить стягнути компенсацію за відрив позивача від звичайних занять ще за шість днів, перебування позивача в суді за викликом суду у які підтверджується журналом судових засідань та іншими доказами, що містяться у цивільній справі.
Розмір компенсації за відрив позивача від звичайних занять за ці дні становить 20 грн 18 коп. х 6 = 121,08грн.
Крім того, позивач нарахував судові витрати, пов'язані з переїздом позивача до суду за ці ж сім днів, виходячи з вартості пального на проїзд власним транспортом з м.Тернівка до смт. Петропавлівка. На підтвердження витрат, пов'язаних з переїздом, він надав розрахунок витрат палива для автомобіля та його вартість, а також фіскальні чеки з АЗС про придбання бензину. Суд не може взяти до уваги зазначений розрахунок та чеки з автозаправних станцій, оскільки відповідно до п. 4 додатку до Постанови № 590 витрати сторін, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту у зв'язку з явкою до суду, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження, отже, повинні підтверджуватися проїзними документами (квитками), які б свідчили про проїзд сторони процесу на міжміському громадському транспорті. З цих підстав має бути відмовлено у відшкодуванні витрат позивача на пальне для переїзду до суду.
На підставі викладеного та ст.ст. 625, 1048 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення інфляційних сум, трьох процентів річних та процентів за користування грошима задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді компенсації за відрив від звичайних занять в розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 08 коп.
В іншій частині заяви про стягнення судових витрат відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя П. О. Бурда