Іменем України
12 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2802/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
22.07.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач І), Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач ІІ), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 07.08.2020, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Луганській області та Головного управління ДФС у Луганській області з непогашення податкового боргу позивача, що виник 31.07.2014 згідно податкової декларації від 24.04.2014 №1400013999 та 31.07.2015 згідно податкової декларації від 27.04.2015 № 1500001287 за рахунок переплати з платежу 11010500;
- скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 61 від 06.08.2019 в частині звернення в дохід бюджету сум переплати позивача з платежу 11010500 на суму 2898,79 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області прийняти рішення про поновлення суми переплати в обліку за платником і погашення зазначеного податкового боргу за рахунок цієї переплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звірці розрахунків з бюджетом в електронному кабінеті платника позивач виявив, що на обліковому рахунку платника помилково обчислюється переплата на суму 2898,79 грн і заборгованість на суму 2898,12 грн з податку на доходи фізичних осіб, що, імовірно виникла через об'єднання ДПІ Кам'янобрідського району м. Луганська з ДПІ Ленінського району м. Луганська в Ленінську об'єднану ДПІ м. Луганська.
На підставі вищевикладеного, у відповідності з пп. «а» ч. 3 пп. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України позивач звернувся з заявою про виправлення помилки в обліку податку з доходів фізичних осіб зарахуванням переплати в рахунок податкового боргу.
Проте, за інформацією відповідача І (лист № ФОП-2908/12-32-50-06 від 30.06.2020), переплата на суму 2898,79 грн згідно рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 61 від 06.08.2019 списана в дохід бюджету за закінченням строку давності, проте не був списаний відповідний податковий борг, що згідно листа відповідача ІІ виник 31.07.2014, згідно податкової декларації від 24.04.2014 № 1400013999 та 31.07.2015, згідно податкової декларації від 27.04.2015 № 1500001287.
У зв'язку з бездіяльністю відповідача порушено передбачене пп. "а" ч. 3 пп. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України право позивача на погашення податкового боргу за рахунок переплати з платежу "11010500 податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізособами за результатами річного декларування.
Головне управління ДПС у Луганській області позов не визнало, через відділ діловодства та обліку звернень громадян подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні заявлених вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк. спр. 44-47).
Згідно даних ITC «Податковий блок» ОСОБА_1 надавав до Ленінської ОДПІ у м. Луганську податкові декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік (№1400013999 від 24.04.2014) та 2014 рік (№1500001287 від 27.04.2015) на підставі яких в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ККДБ 11010500), по території обслуговування 1236 - Ленінський район м. Луганська проведено нарахування:
- 31.07.2014 податкових зобов'язань у сумі 1308,85 грн по декларації від 24.04.2014 № 1400013999 про майновий стан і доходи за 2013 рік;
- 31.07.2015 податкових зобов'язань у сумі 1589,27 грн по декларації від 27.04.2015 № 1500001287 про майновий стан і доходи за 2014 рік.
У зв'язку з тим, що сплата податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ККДБ 11010500) на реквізити рахунків для обліку доходів по Ленінському району м. Луганська за період з 01.01.2014 по 25.08.2020 по позивачу відсутня, податковий борг у сумі 2898,12 грн, який утворився станом на 31.07.2015 по Ленінському району м. Луганська, обліковується по теперішній час.
Позивачем платіжним дорученням від 29.07.2014 № 21 сплачено податок на доходи з фізичних осіб у сумі 1308,85 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , одержувачем якого відповідно реквізитів рахунків для обліку доходів є Управління державної казначейської служби у м. Луганську/Кам'янобрідський район. Відповідно реквізитів рахунку, вказаному в платіжному дорученні, платіж рознесено до ІКП ОСОБА_1 , податок на доходи фізичних осіб (ККДБ 11010500) Кам'янобрідський район міста Луганська (територія обслуговування 1235) Вказану суму зараховано 30.07.2014.
Платіжним дорученням від 24.07.2015 № 84392 (зараховано 24.07.2015) сплачено податок на доходи з фізичних осіб у сумі 1589,27 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , одержувачем якого відповідно реквізитів рахунків для обліку доходів є Управління державної казначейської служби у м.Луганську/Кам'янобрідський район. Відповідно реквізитів рахунку, вказаному в платіжному дорученні, платіж рознесено до ІКП ОСОБА_1 , податок на доходи фізичних осіб (ККДБ 11010500) Кам'янобрідський район міста Луганська (територія обслуговування 1235).
Станом на 24.07.2015 в ІКП ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб (ККДБ 11010500) Кам'янобрідський район міста Луганська утворилась переплата у сумі 2898,12 грн.
У зв'язку з тим, що переплата у сумі 2898,12 грн та борг у сумі 2898,12 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, обліковувались в ІКП ОСОБА_1 по різним адміністративно - територіальним одиницям України, у податкового органу відсутні були підстави для погашення податкового боргу за рахунок переплати без заяви платника.
У 2016 році ОСОБА_1 платіжним дорученням від 25.06.2016 №46512 (зараховано 29.06.2016) сплачено податок на доходи з фізичних осіб у сумі 5563,00 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , одержувачем якого відповідно реквізитів рахунків для обліку доходів є Управління державної казначейської служби у м.Луганську/Кам'янобрідський район. Відповідно реквізитів рахунку, вказаному в платіжному дорученні, платіж рознесено до ІКП ОСОБА_1 , податок на доходи фізичних осіб (ККДБ 11010500) Кам'янобрідський район міста Луганська. Станом на 29.06.2016 переплата по податку на доходи фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 по Кам'янобрідському району складала 8461,12 грн. 31.07.2016 нараховано податку по декларації про майновий стан і доходи у сумі 5562,33 грн, після проведення нарахувань в ІКП переплату зменшено і станом на 31.07.2016 переплата склала 2898,79 грн.
За період з 01.08.2016 по 06.08.2019 будь-які операції (нарахування, сплата) в ІКП ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб (ККДБ 11010500) по території обслуговування Кам'янобрідський район міста Луганська (1235) відсутні, тобто переплата у сумі 2898,79 грн з 01.08.2016 обліковувалась без руху.
Станом на 06.08.2019 заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань до органів Державної податкової служби від ОСОБА_1 не надходила, тому на підставі рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.08.2019 № 61 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» переплату по податку на доходи фізичних осіб (ККДБ 11010500) у сумі 2898,79 грн по ОСОБА_1 по території обслуговування Кам'янобрідський район міста Луганська списано. Повідомлення платника податків про проведення списання надміру сплачених грошових зобов'язань не передбачено діючим законодавством.
Отже, у ГУ ДПС у Луганській області відсутні законні підстави застосовувати пп. «а» ч. 3 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України.
Головне управління ДФС у Луганській області позов не визнало, через відділ діловодства та обліку звернень громадян подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні заявлених вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк. спр. 77-79).
Згідно даних інтегрованої картки платника (далі - ІКП) 11010500 (податок на доходи фізичних осіб, Кам'янобрідського район міста Луганська) встановлено, що: ОСОБА_1 подано до Ленінської ОДПІ у м. Луганську податкові декларації про майновий стан і доходи на підставі яких 31.07.2014 нараховані податкові зобов'язання у розмірі 1308, 85 грн (декларація від 24.04.2014 № 1400013999 про майновий стан і доходи за 2013 рік), 31.07.2015 нараховані податкові зобов'язання у розмірі 1589,27 грн (декларація від 24.04.2015 №1500001287 про майновий стан і доходи за 2014 рік). Таким чином, станом на 31.07.2015 у позивача утворився податковий борг у загальній сумі 2898,12 грн.
За платіжним дорученням від 29.07.2014 № 21 позивачем було сплачено податок на доходи з фізичних осіб у сумі 1308,85 грн, за платіжним дорученням від 24.07.2015 сплачено ПДФО у сумі 1589,27 грн, який відповідно реквізитів рахунку, вказаному в платіжних дорученнях зараховано до ІПК ОСОБА_1 , ПДФО (ККДБ 11010500) Кам'янобрідського району міста Луганська (територія обслуговування 1235), у зв'язку з чим у позивача виникла переплата у розмірі 2898,79 грн.
Станом на 06.08.2019 заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань до контролюючого органу від позивача не надходила, тому переплату по податку на доходи фізичних осіб у сумі 2898,79 грн., на підставі рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.08.2019 № 61 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» списано у дохід бюджету.
Переплата, яка обліковувалась станом на 06.08.2019 у сумі 2898,79 грн та борг у сумі 2898,12 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, обліковується по різним адміністративно- територіальним одиницям України.
Частиною першою п. 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлюється, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: або на поточний рахунок платника податків в установі банку; або на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. Таким чином, посилання позивача на бездіяльність відповідачів шодо незарахування в інтегрованій картці платника переплат по різним адміністративно-територіальним одиницям України в рахунок боргу без його заяви безпідставне.
07.09.2020 та 08.09.2020 позивачем через підсистему «Електронний суд» надано письмові пояснення (арк. спр. 84, 87) та 08.09.2020 відповідь на відзив (арк. спр. 89).
У справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою суду від 27.07.2020 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 13-14).
Ухвалою суду від 10.08.2020 продовжено строк для усунення недоліків (арк. спр. 27).
Ухвалою суду від 14.08.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 34-36).
Ухвалою суду від 07.09.2020 відповідь на відзив повернуто позивачу без розгляду (арк. спр. 85)
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 , є пенсіонером по інвалідності 3 група (загальне захворювання), внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено: копією пенсійного посвідчення (арк. спр. 7 зв.б.), довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 8).
24.04.2014 позивач подав до контролюючого органу (1236 Ленінська ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області) податкову декларацію про майновий стан за 2013 рік за № 1400013999, відповідно до якої самостійно визначив податкове зобов'язання на суму 1308,85 грн (арк. спр. 48-50).
17.04.2015 позивач подав до контролюючого органу (Ленінська ОДПІ у м. Луганську) податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік зареєстровану 27.04.2015 № 1500001287, відповідно до якої самостійно визначив податкове зобов'язання на суму 1589,27 грн (арк. спр. 51-53).
Відповідно до витягу з рішення від 06.08.2019 № 61 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» посадовою особою Головного управління ДФС у Луганській області вирішено списати переплати по податкам і зборам, зокрема, суму переплати 2898,79 грн, за відсутності заяви платника про повернення такої суми (арк. спр. 54-55).
Відповідно до інтегрованої картки платника за позивачем станом на 31.07.2014 обліковується недоїмка з податку на доходи фізичних осіб в Ленінському районі міста Луганська в сумі 1308,85 грн (арк. спр. 56) та станом на 31.07.2015 обліковується недоїмка в сумі 2898,12 грн (арк. спр. 57). Недоїмка станом на 31.12.2019 становить 2898,12 грн (арк. спр. 62).
Відповідно до інтегрованої картки платника за позивачем станом на 31.07.2014 обліковується переплата з податку на доходи фізичних осіб в Кам'янобрідському районі міста Луганська в сумі 1308,85 грн (арк. спр. 63) та станом на 31.07.2015 обліковується переплата в сумі 2898,12 грн (арк. спр. 65). Переплата станом на 31.08.2019 становить 0,00 грн, при цьому 06.08.2019 здійснено операцію списання переплати за рішенням № 61 від 06.08.2019 (арк. спр. 68).
29.05.2020 позивач звернувся із заявою, зареєстрованою за вхідним номером ФОП/13914/ЕКП, зі змісту якої вбачається, що позивач виявив переплату в сумі 2898,79 грн ГУ ДФС у Луганській області (Кам'янобрідський район) та недоїмку в сумі 2898,12 грн ГУ ДФС у Луганській області (Ленінський район м. Луганська) та просив існуючу переплату зарахувати та погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в Ленінському районі міста Луганська згідно пп. «а» ч. 3 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (арк. спр. 93).
На заяву ГУ ДПС у Луганській області листом № ФОП-2908/12-32-50-06 від 30.06.2020 повідомив позивача, що переплата на суму 2898,79 грн згідно рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 61 від 06.08.2019 списана в дохід бюджету за закінченням строку давності, проте не був списаний відповідний податковий борг, що виник 31.07.2014, згідно податкової декларації від 24.04.2014 № 1400013999 та 31.07.2015, згідно податкової декларації від 27.04.2015 № 1500001287 (арк. спр. 3-4, 31).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків та зборів.
Згідно підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до положень статті 16 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків, серед інших, відносяться:
- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України).
Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За змістом статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд наголошує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).
Згідно пунктів 43.1 та 43.2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Згідно пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Аналогічні положення визначені пунктами 3, 5 Порядку № 1146.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
Згідно пункту 8 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:
висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку;
два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку;
три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.
Контроль за прийняттям/передаванням висновкiв органи ДФС, мiсцеві фiнансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (із змінами).
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
У відповідності до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 15 Порядку № 1146 визначено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.
Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з підпунктом «а» пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).
Тобто, контролюючий орган за рахунок надміру сплачених сум такого платежу, має право здійснити погашення податкового боргу без заяви платника.
Саме на цю норму посилався позивач у заяві від 29.05.2020, коли просив відповідача провести погашення існуючого податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в Ленінському районі міста Луганська.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Проте, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 38.2 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, який доповнено Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 (в редакції Закону № 1989-VIII від 23.03.2017) та застосовується до податкових періодів, починаючи з 01.01.2017, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14.04.2014 була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01.01.2017 не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;
2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються:
з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;
з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (зі змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 276-р) затверджено Перелік населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення та Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», включено, зокрема, м. Луганськ.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, станом на 06.08.2019 (дата прийняття рішення № 61), позивач був зареєстрований у м. Луганську, тобто на тимчасово окупованій території.
Тобто, за позивачем в продовж всього строку перебування на тимчасово окупованій території зберігається право на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, оскільки застосування строків, передбачених п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України щодо нього зупинено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Луганській області в порушення вказаної норми (підпункту 2 пункту 38.2 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України) протиправно прийнято рішення № 61 від 06.08.2019 щодо списання переплати по податкам і зборам, а тому вказане рішення в частині, що стосується позивача, суд вважає протиправним та таким, яке підлягає скасуванню.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив відповідно до підпункту «а» пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України погасити податковий борг за рахунок переплати.
Зі змісту заяви можливо встановити мету звернення позивача, проте відповідачем з посиланням на рішення № 61 від 06.08.2019 та код адміністративно - територіальної одиниці України (КОАТУУ) відмовив позивачу у погашення існуючого податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в Ленінському районі міста Луганська за рахунок переплати.
Отже, відмовляючи у застосуванні норми підпункту «а» пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, контролюючий орган допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, не врахувавши норми підпункту 2 пункту 38.2 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необхідності зобов'язати гу ДПС у Луганській області погасити податковий борг ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2898,12 грн за рахунок наявної у нього переплати з даного виду податку.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям спірного рішення № 61 від 06.08.2019 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» в частині, а не з діями (бездіяльністю), вчиненими відповідачами з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 61 від 06.08.2019 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» в частині звернення в дохід бюджету сум переплати ОСОБА_1 у розмірі 2898,79 грн та зобов'язання Головне управління ДПС у Луганській області погасити податковий борг позивача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2898,12 грн за рахунок переплати в сумі 2898,79 грн за податковою декларацією про майновий стан за 2013 рік від 24.04.2014 № 1400013999 на суму 1308,85 грн та податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2014 рік від 27.04.2015 №1500001287 на суму 1589,27 грн.
Суд наголошує, що самі по собі дії (бездіяльність) відповідачів не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.
За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (статті 72 КАС України).
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 КАС України).
У відповідності з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією № 86607 від 07.08.2020 (арк. спр. 30 зв.б.).
Ухвалою суду від 14.08.2020, відстрочено позивачу сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 840,80 грн до ухвалення судового рішення в даній справі (арк. спр. 34-36).
Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 840,80 грн стягнути на користь позивача з І відповідача, та у розмірі 840,80 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ІІ відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72), Головного управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, ідентифікаційний код 39591445) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 61 від 06.08.2019 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені» в частині звернення в дохід бюджету сум переплати ОСОБА_1 у розмірі 2898,79 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області погасити податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2898,12 грн за рахунок переплати в сумі 2898,79 грн за податковою декларацією про майновий стан за 2013 рік від 24.04.2014 № 1400013999 на суму 1308,85 грн та податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2014 рік від 27.04.2015 №1500001287 на суму 1589,27 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).
Стягнути з Головного управління ДПС у Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Смішлива